Військові та добровольці, які захищають Україну.
На передовій і в мирному житті, пліч-о-пліч вони відстоюють суверенітет нашої держави.
Україна — це земля, яку ми передамо своїм внукам, — впевненно говорить старший солдат на псевдо "Буджак". 58-річний доброволець на визвольній війні Микола Негой — боєць 56-ї Маріупольськоі бригади.
Вони обидва добровольці першого дня повномасштабної війни. Дмитро Суско та Олександр Пальников — мінометники, котрі затято з гаслом "Божою милістю" били ворога у складі 30-ї бригади ім. князя Костянтина Острозького.
Капітан поліції Микита Онисечко в боях за Торецьк, Часів Яр захищає рідне Запоріжжя і родину. Він — воїн звитяжної окремої штурмової бригади "Лють" Національноі гвардії України.
24-річного юнака із Львівщини у підрозділі називають Ярик "Іспанець". Долаючи усі бюрократичні перешкоди він у 2022 повернувся в Україну із Іспанії, де тривалий час проживав з батьками. Ярослав Процик — сержант батальйону безпілотних систем 93-ї Холодноярської бригади, котрий своїми "Вампірами" прагне змінити ситуацію на фронті.
Сержант 80-ї десантно-штурмової Галицької бригади тернополянин Олександр Атаманчук — захисник Луганського аеропорту. На повномасштабній кавалер ордена "За мужність" "Атаман" — старший розрахунку гармати L119 на найгарячіших ділянках фронту з побратимами бʼє ворога.
Її побратими називають "мама Світлана". Вона доброволець на повномасштабній війні, сержант, бойовий медик 230 батальйону січеславськоі бригади ТРО "Дике поле".
Ветерани визвольної війни, добровольці від першого дня, бійці підрозділів територіальної оборони Сергій "Латиш" та Максим Гузенко. Боротьбі з рашизмом вони віддали своє здоровʼя, а нині відстоюють право на гідне пошанування полеглих Героїв.
Після поранень уже втретє мужній воїн повертається на передову. Це головний сержант взводу 15 бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Кара Даг" Володимир Безносюк з позивним "Ланцюг".
У сержанта 80-ї десантно-штурмової Костянтина Лободи на шевроні написана "Сапсан" і силует старшого брата. Бо воює кавалер Золотого Хреста затято у своїй реактивній артилерії на "Градах" за себе і за полеглого брата.
Про молодшого лейтенанта 60-ї окремої Інгулецькоі бригади говорять: він не раз особисто керував штурмами, з побратимами повертав втрачені позиції. Робітник із Дніпра на визвольній війні — командир штурмової групи "Безславні". У травні 2025 він, Вʼячеслав Фесюра з позивним "Глаз" пошанований найвищою нагородою держави — Герой України.