Що відбувається на кордоні двох країн? Чи був початок зіткнень випадковим?
Це була завчасно підготовлена і добре спланована акція. Азербайджанський військовий уазик як завжди рухався вздовж лінії зіткнення, перевіряючи, азербайджанські позиції. Це рутинна процедура. Те саме завжди робить вірменська сторона і по ним з нашого боку ніколи ніхто не стріляв і не стріляє. Машину несподівано обстріляли з висоти, яку контролює вірменська сторона. Одночасно з тактичної глибини, використовуючи міномети та гаубиці вірменські підрозділи почали обстрілювати бойові позиції азербайджанської армії, завдали удари по низці сіл і цивільних об’єктів. Звісно азербайджанці відповіли вогнем, придушуючи лише вогневі точки противника, не стріляючи при цьому по цивільним позиціям. Про те, що зіткнення було добре підготовлене свідчать і факти, тому що в регіоні були розміщені додаткові засоби протиповітряної оборони Вірменії, підтягнуті сили підтримки. У цей час була розгорнута спеціальна інформаційна війна. Вірменська сторона організувала понад 350 акаунтів. Неподалік в Іджевані був створений інформаційний центр, який цілодобово інформував світову спільноту про нібито агресивні дії Азербайджану.
Раніше зазвичай зіткнення траплялися на лінії розмежування між азербайджанськими і вірменськими силами у Карабаху. Чому зараз зіткнення сталися саме на міжнародно визнаному кордоні?
У нас немає міжнародно визнаних кордонів між Азербайджаном і Вірменією. Кордони не визнані на міжнародному рівні. Тут слід розуміти, що таке Товуз з нашого боку і Товузький район Вірменії з того боку. З нашого боку села знаходяться в безпосередній близькості від лінії конфронтації майже впритул до кордону. Дуже багато цивільного населення живе практично на кордоні. Нам не вигідне тут посилення напруги, тим паче якісь бойові дії, оскільки потерпає цивільне населення. Вірменія вже не вперше здійснює військові провокації на кордоні. За останні кілька місяців у результаті цих провокацій загинули і наші військовослужбовці, і цивільні особи. Навіщо це робиться? Очевидно, щоб отримати додатковий контроль над територією, яка забезпечує тактичну перевагу. Можливо вони прагнуть взяти під контроль Товузький район і здійснити додаткову агресію. Тут поруч проходять міжнародні комунікації, газогони через Туреччину і Грузію, залізничні та автомобільні шляхи. Крім того, на думку багатьох експертів вірменській стороні просто хочеться представити Азербайджан як агресора, який зазіхає на вірменські території. Тому дана провокація влаштована не в зоні окупації, а в зоні державного кордону.
Вірменія є членом ОДКБ. Якою є реакція союзників Вірменії по цій організації і чи спробує Вірменія втягнути їх у війну з Азербайджаном?
Ця провокація сталася на адміністративному кордоні з метою привернення уваги ОДКБ та перевірки їхніх союзних зобов’язань. Вірменія прагне залучити країни-союзники до своїх військових авантюр і заручитися їхньою підтримкою, а у випадку відмови звинуватити ОДКБ в невиконанні своїх союзних зобов’язань. Реакція була такою, що ОДКБ оголосила про проведення засідання, потім його скасували. Очевидно союзники розпізнали провокаційну політику Вірменії і вирішили від неї дистанціюватися.
Чи можлива подальша ескалація і на що розраховує Вірменія?
Ескалація можлива, але не з нашої вини. Терпіння азербайджанського народу не безмежне. Вчора ми бачили, як по всій республіці пройшли багатотисячні мітинги. Люди вимагають почати війну, щоб звільнити окуповані тридцять років тому території. Люди вимагають покінчити з агресією.
Наскільки активно розвиваються нині азербайджансько-українські відносини?
Як на мене стосунки між державами дуже дружні і активно розвиваються. Ці відносини були закладені ще нашим загальнонаціональним лідером Гейдаром Алієвим і вашим президентом Леонідом Кучмою. У нас спільні проблеми, ми дуже добре розуміємо одне одного і будемо захищати свою територіальну цілісність і суверенітет до останньої краплі крові, так само як і український народ. Сподіваюся, що невдовзі Україна, Азербайджан, Молдова і Грузія будуть об’єднані потужними транспортними логістичними коридорами і стануть великим транспортним хабом, який принесе багато користі усіх чотирьом країнам.
На фото: Ельміра Ахундова, Зеркало
