В Україні змінили норми патентування ліків. Чи стануть вітчизняні препарати дешевшими?

 В Україні змінили норми патентування ліків. Чи стануть вітчизняні препарати дешевшими?

В Україні 21 липня прийняли закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства". Цей закон передбачає зміни до норм патентування лікарських засобів. Зокрема, йдеться про так звані "вічнозелені" патенти, які штучно продовжують отримувати фармацевтичні компанії. Кандидат юридичних наук, керівник Центру гармонізації прав людини і прав інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України Оксана Кашинцева в ефірі Українського радіо прокоментувала, чи стануть вітчизняні препарати дешевшими.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

"Україна була третьою країною у світі, після Молдови і Росії, по кількості виданих патентів у сфері охорони здоров’я. Українські національні компанії є генеричними (аналоговими), які лише відтворюють існуючі лікарські засоби. Зміни полягають у тому, що від сьогодні великі фармацевтичні компанії перестануть наживатися на українських пацієнтах. Монополія дозволяла компанії встановлювати будь-яку ціну на препарат, оскільки альтернативи йому на українському ринку немає. Ліки в Україні коштують значно дорожче, ніж у сусідніх країнах, зокрема в Європейському Союзі. Але зараз будуть патентуватися справді інноваційні лікарські засоби. І штучно продовжувати 20-річну монополію, зокрема 20-річне встановлення ціни на українському ринку, буде неможливе", ─ зазначила Оксана Кашинцева.

Кашинцева прокоментувала, чи дозволять ці зміни до закону знизити ціни на вітчизняні препарати.

"Як тільки президент закон, з того дня ми перестаємо патентувати і видавати вічнозелені патенти. Але ті, які є, необхідно оскаржувати. І там теж є норми, які дозволять швидше і легше їх оскаржити", ─ сказала вона.

Кашинцева також зауважила, що цей закон певною мірою є протекціоністським.

"Він повинен дозволити українським фармкомпаніям виробляти активний фармацевтичний інгредієнт, серцевина лікарського засобу, наприклад, для європейських генеричних компаній. Це дозволить українським компаніям швидше і простіше виробляти генеричні лікарські засоби і проводити клінічні дослідження. Але це не означає, що це буде неякісно. Це означає з розумними строками, а не затягуванням", ─ пояснила експертка.

Зазначимо, за новими змінами повторне патентування – скасоване, а "строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід становить 20 років від подання заявки".

Крім того, згідно із законом правова охорона не поширюється на об'єкти, в яких використовується "нове дозування або нове використання відомого лікарського засобу". 

Фото: pexels.com 

Останні новини
1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди
1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди
"Блакитним щитом" охоплюється ширше поняття, ніж культурна спадщина — Кирило Кобцев
"Блакитним щитом" охоплюється ширше поняття, ніж культурна спадщина — Кирило Кобцев
Інтернет-блекауту в Києві чи Україні не буде — Павло Бєлоусов
Інтернет-блекауту в Києві чи Україні не буде — Павло Бєлоусов
Козацьке фентезі, чорна комедія і Курбас: Максим Голенко про новий сезон Театру Заньковецької
Козацьке фентезі, чорна комедія і Курбас: Максим Голенко про новий сезон Театру Заньковецької
Цими вихідними і наступного тижня в Україні буде тепло і комфортно — Укргідрометцентр
Цими вихідними і наступного тижня в Україні буде тепло і комфортно — Укргідрометцентр
Новини по темі
"Гривня проходить цей шлях разом із нами": національна валюта і велика війна
Мінімум дві SIM-карти і два провайдери: поради експерта, як не залишитися без інтернету під час блекаутів
Великий бізнес проти ініціативи збільшити ПДВ до 21% — Руслан Чорний
67% видатків — на безпеку й оборону: аналіз проєкту бюджету 2027 від Євгена Невмержицького
"Або померти від дрона, або від голоду": розповіді очевидців про голодомор в Олешках, який росіяни влаштували у XXI ст.