25 серпня 29 років тому Білорусь проголосила незалежність від СРСР – декларації про державний суверенітет від 27 липня 1990 року було надано статус конституційного закону. Слід зазначити, що на державному рівні цю дату не відзначають з 1994 року, коли на посаду президента вступив Лукашенко. Натомість День Незалежності відзначається в день вигнання нацистських загарбників із Білорусі. Як цей день сьогодні сприймають у Білорусі пояснює Тарас Семенюк: "Зараз білоруський народ має особливий час – це народження нової нації і народження самоусвідомлення, тому що суверенітет і нація завжди будується на усвідомленні того, хто ти є і для чого ти в світі живеш. Класичні авторитарні режими нав’язували певну ідею правил і порядків, які були вигідні саме їм і там не зважали на певні національні інтереси. Зараз усе це виливається в Білорусі в проект Союзної держави з РФ. Це нафталінова спроба відновити те, що було колись в минулому".
На питання, чим відрізняється Революція Гідності в Україні від протестів у Білорусі та як довго вони триватимуть без політичного лідера експерт зазначає: "Без лідера будь-який протест перетворюється на масу, яка діє за принципом колективної емоції. І такі рухи ненадовго. Вони втрачають динаміку, або переростають в погроми. Для того, щоб вони переростали в щось інше повинні бути певні подразники. Передумов для припинення протестів на разі немає. Опозиція потрохи починає формувати свій політичний порядок денний в своєму координаційному центрі. Йдеться про зміни правил гри в країні загалом. Різниця білоруського майдану і Революції Гідності в Україні полягає в тому, що шість років тому в України забрали можливість рухатися в проєвропейському напрямку. В Білорусі дещо інша ситуація. Вони не говорять про те, що вони розвертаються від Росії і йдуть у Європу за асоціацією. Опозиційні політики заявляють, що не хочуть сваритися з Росією, адже 50% економічних зв’язків у них саме з РФ. Тобто вони не виступають за зміну геополітичного курсу країни, а виступають за зміну правил гри. Це означає свободу, вільні вибори і демократію. У цьому є квінтесенція переродження білоруської нації. Білоруси повертаються до своїх коренів, які Лукашенко обрубував їм останні 26 років".
На фото Тарас Семенюк
