Через рішення Конституційного суду, яким скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, доведеться закрити 110 кримінальних справ. Про це заявляє НАБУ.
Ігор Сліденко, один із суддів Конституційного суду України, які підтримали скандальне рішення щодо Закону "Про запобігання корупції", заявляє: "За цією статтею відкривалось не так багато справ. У 2019 році було відкрито 410 справ. Але із них 360 справ швидко були закриті в силу того, що цю статтю фактично не вдалося адекватно застосувати. До того ж, і це дуже важливо, ця стаття була своєрідною ширмою. Тобто діяння нібито криміналізоване, а притягти до відповідальності практично неможливо".
Експерт Вадим Валько коментує різні погляди на ситуацію: "Якщо ми говоримо про справи топ-корупції – це ті розслідування, які були в НАБУ та Вищому антикорупційному суді, то це не мало. Кожен четвертий вирок Вищого антикорупційного суду за перший рік його роботи був саме по цій статті. По 366-1 [Декларування недостовірної інформації – прим. ред.] було п’ять вироків, які уже, в принципі, набули законної сили, тобто особи понесли кримінальну відповідальність. Більшість осіб вже сплатили штраф до державного бюджету. Вони також мали б негативний наслідок в тому, що не могли б займати певні посади. І зараз це все відкочується назад. Говорити про те, що ця стаття взагалі не застосовувалася на практиці, не можна".
Маркіян Галабала, суддя Вищого антикорупційного суду, каже: "Якщо ми, власне, говоримо про судовий аспект цієї проблеми, то з точки зору роботи антикорупційного суду, у нас ситуація така: у нас є, по-перше, кримінальні провадження за статтею 366-1, яким ще вироки не винесені. Зрозуміло, що по цим кримінальним провадженням відповідні судові справи повинні бути завершені і кримінальне провадження як таке має бути закритим без жодних негативних наслідків для обвинувачених. По-друге, є ще низка справ за так званими винятковими обставинами – винятковою обставиною згідно з Кримінально-процесуальним кодексом є рішення КСУ про визнання цієї статті Кодексу як такої, що не відповідає Конституції". Експерт додає, що засуджені особи, за цими п’ятьма вироками, які вже вступили в силу, звертаються до суду та просять переглянути їх за винятковими обставинами. Незабаром будуть ухвали за цими справами.
Щодо власного ставлення до ситуації Маркіян Галабала зауважує: "Є два аспекти. Перший аспект – чисто юридичний. Зрозуміло, що в цій ситуації ми повинні виходити з точки зору пріоритету прав людини, а він йде в контексті захисту прав обвинувачених. Ці кримінальні провадження, навіть якщо по них були обвинувальні вироки, потрібно таким чином закривати, щоб припинити будь-які негативні наслідки для обвинувачених. Постає питання того обсягу роботи, яка була проведена органами досудового розслідування, тобто НАБУ, спеціалізованої антикорупційної прокуратури і самим судом. Є емоційна складова цієї проблематики, але з огляду на те, що кодекс суддівської етики мені забороняє коментувати рішення будь-яких інших судів, в тому числі і КСУ, я, на жаль, не можу розкрити емоційний аспект".
"За моїми власними спостереженнями, все-таки більше негативної реакції на рішення КСУ було від більш молодшого покоління українських юристів. Не хочу щоб мене потім звинувачували в певному ейджизмі, але більше літніх людей за загальним правилом позитивно або нейтрально оцінюють рішення КСУ. На моє переконання, мабуть, таки молоде покоління українських юристів бачить більше загроз для себе, для держави в такого штибу рішеннях органу конституційної юрисдикції", – додає Маркіян.
Зокрема, ВАКС закрив справу проти голови Одеси Геннадія Труханова, якого підозрювали у декларуванні недостовірної інформації на загальну суму 16,3 млн грн за 2017 рік. Відповідне рішення суд ухвалив 5 листопада. Останньою була закрита справа проти голови Дружківського міського суду Геннадія Молібоги. Загальна сума встановлених недостовірних відомостей у декларації судді за 2015 рік становить понад 1,6 млн грн, а за 2016 – понад 560 тис. грн. Раніше щодо судді також здійснювалося розслідування по незаконному збагаченню, але справу закрили через попереднє рішення КСУ.
"Незважаючи на те, що було три справи, де обвинувачувався Геннадій Молібога, у квітні 2020 року судді цього суду обрали його знову головою на наступні три роки – до 2023 року. Я взагалі не розумію, як таке може бути. Це показує нам на те, наскільки в нас судова система потребує реформування", – додає Вадим Валько.
"Декларування державними службовцями – це дуже розповсюджена практика. В Україні вона почалася не п’ять років тому, а набагато раніше. Загалом в світі електронне декларування поширене більше ніж в 150 країнах. Питання щодо того, чи є якесь більш суворе декларування в країнах з більш розвиненої економіки, ніж з менш розвиненою, – не те, що непросте. Фактично, відмінності є в тому, скільки і яка інформація заноситься в декларацію. Десь в декларуванні виноситься інформація про членів сім’ї, десь це не відбувається. В якихось країнах, наприклад, подарунки декларуються, а в деяких – не декларуються. Десь є поріг, десь – немає", – зауважує Андрій Боровик.
Експерт додає, що загальний підхід, що чиновник, а тим паче політик, має декларувати свої статки, тому що він є на службі в суспільства, є прийнятним всюди. А вже рівень відповідальності за неподання декларації, брехню в ній – може різнитися. Наслідки можуть варіюватися від автоматичного адміністративного штрафу до приводу для кримінальної відповідальності залежно від порогу, на яку суму брешуть чиновники у себе в деклараціях.
"Фактично, треба сідати і переписувати всю статтю наново, можливо, з деяким іншим вордінгом, але це те, що можна вирішити щодо пунктів в законі про запобігання корупції. Мені здається, що за наявності політичної волі, можна було б це робити набагато швидше. Зараз в парламенті найбільше шансів на прийняття має законопроєкт, який всі назвали як проєкт Разумкова, але в ньому є величезна проблема. В політичної еліти є бажання його прийняти в першому читанні, але цей законопроєкт нічого не вирішить. Він може щось вирішити, якщо буде друге читання, і до нього він буде повністю переписаний в абсолютно інший спосіб", – каже Андрій.
Експерт додає, що система має залишатися настільки ж відкритою, а рівень інформації, який міститься в декларації, має бути таким же, як він був до 27 жовтня.
"Питання є в іншому – чи має бути кримінальна відповідальність за брехню чи неподання декларацій. На нашу думку, безумовно, вона має залишатися. Можливо, треба збільшити суму, на яку брешуть чиновники, для настання кримінальної відповідальності. А до того відповідальність може бути і адміністративною, але з суттєвими штрафами. Тому що одними штрафами навряд чи можна злякати будь-якого депутата, наприклад, фракції "ОПЗЖ", – зауважує Андрій Боровик.
"Ще одна проблема – майбутня кампанія по декларуванню за 2020 рік, яка розпочнеться 1 січня, зараз під максимальною загрозою, оскільки немає відповідальності за брехню в цих деклараціях чи взагалі їх неподання. Якщо до 1 січня народні депутати не приймуть притомні зміни, не те, що пропонує Разумков, а нормальні зміни в законодавство, то, по суті, наступна кампанія по декларуванню, весь 2020 рік, теж випаде, і всі уникнуть будь-якої відповідальності", – додає Вадим Валько.
Фото: УНІАН
