Під час роботи Комітет виборців України аналізував роботу депутатів усіх фракцій і груп. "Найнижчі показники з відвідуваності має група "За майбутнє", яку пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським, – говорить Олексій Кошель, – Найближчі до них показники мають "Європейська Солідарність" і партія "Слуга народу", вони показали близько 63 %". Він пояснює, це – лише один з показників, але вони аналізували і участь в парламентських комітетах, участь у голосуваннях. "Бо є такий феномен: деякі депутати приходять у сесійний зал, проявляють активність у роботі з медіа – надають інтерв’ю, але при цьому майже не натискають на кнопки. Як приклад – Вадим Рабінович, який голосує в дуже виняткових випадках, але майже щоденно виступає на телебачені. Юрій Бойко як один із лідерів фракцій має досить низькі показники. Але таких депутатів велика кількість".
Але є ще один різновид депутатів, які в сесійній залі впродовж 2020 року не сказали жодного слова, це – близько 100 депутатів, виявили у КВУ: "Ми рахували за виступ, навіть якщо депутат вийшов на трибуну і сказав: "Прошу передати слово". Серед цієї кількості – кожен третій депутат з фракції "Слуга народу". Як на мене, коли третина фракції мовчить, це – дуже велика кількість. І це можна пояснити браком слів, коли компетенція депутата не дозволяє активно виступати під час обговорення законопроектів", – вважає експерт.
Про продуктивність та "нездорову" конкуренцію з урядом
У КВУ відзначають, що з вересня 2019-го року різко "обвалилася" продуктивність роботи Верховної Ради: не лише відвідувань та виступів, а й кількості прийнятих законів та голосувань. "Як приклад, четверта сесія, яка тривала з вересня минулого року по січень цього року, спостерігається "обвал" днів сесійної роботи. Розумію, що відбувались вибори, всі намагалися активізуватися у виборчому форматі, але у січні місяці сесійні засідання відбувалися лише впродовж 4-х днів. І тут очевидне бажання депутатів працювати у відпустковому форматі – монобільшість забажала або продовжити різдвяні канікули, або влаштувати додатковий відпочинок", – зазначає Кошель.
За даними КВУ, під час першої сесії ВР було прийнято 215 Законів, а вже під час четвертої – 110. Олексій Кошель вважає це різким падінням продуктивності роботи парламенту. "Наші аналітики рахували, що за перші 9-ть місяців минулого року парламент прийняв лише 7 % законопроектів від Кабінету Міністрів України, тобто 9 з 10 законопроектів Парламент "відкидав". Під час аналізу ми намагалися дивитися на різні впливи – як вплинула пандемія на роботу над законопроектами – там ще гірша ситуація: парламент відхиляв так звані "антикоронавірусні" законопроекти Кібміну, натомість депутати приймали законопроекти свого авторства". Таку ситуацію Кошель називає "катастрофою", адже: "Ніхто з депутатського корпусу не може розробити більш якісних законопроектів, ніж фахівці Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби надзвичайних ситуацій, які мають більше практичного досвіду і практичного матеріалу, щоби розробити ці законопроекти".
Причину цього голова КВУ вбачає у "нездоровій конкуренції": "Одна з ключових проблем, це те, що парламент і уряд не працюють як одне ціле, вони працюють як конкуренти, в окремих питаннях – як вороги. Співпраці немає. І тому 7 % – критично низький показник. Вважаю, що в парламентсько-президентських моделях держави цей показник мав би бути близько 70-80 %, має бути спільний план законодавчої роботи. І якщо цю проблему не вирішити, то не можна говорити ні про темпи реформ, ні про їх успішність".
Фото: УНІАН
