У Києві зачинили усі школи і садочки до понеділка у зв’язку з порушенням погодних умов. Техніка і комунальники працюють на межі можливостей, але негода не відступає. На думку столичної влади призупинення очного навчання дозволить розвантажити автошляхи. Як відреагували на цю новину кияни розповідає Ольга Дробишева: "Якщо дивитися на потреби людей, то не у всіх є з ким залишити дітей. Тому таке несподіване рішення є викликом для людей. Малих дітей не можна самих залишати вдома. Якщо подивитися на цю ситуацію з іншого боку, то в світі таке практикується. Тут слід подумати не лише про дітей, які пропустять два дні навчання, а й про інших людей та спецтранспорт, який має швидко діставатися на допомогу хворим людям".
Віталій Селик вбачає основну проблему не в закритті навчальних закладів, а в тому, що про це не повідомили заздалегідь: "Проблема, яка трапилася вчора сталася швидше через дискомунікацію, тому що інформація про те, що зачиняються школи і садочки з’явилася в обід, до батьків вона дійшла ввечері, а деякі батьки дізналися про це, коли вже лягали спати. Тому це треба було зробити мінімум за добу, щоб батьки мали цей буферний час. Сніг у нас іде не перший день і є прогнози погоди, які свідчили про те, що в ці дні потрібно обмежити навчання в школі".
Багато кого обурило закриття садочків і шкіл. Оскільки ті в більшості випадків знаходяться у пішій доступності від дому. Дмитро Беспалов пояснює, чому цей крок був виправданим: "Садочки закрили не лише для того, щоб залишити дітей удома, а й частково їхніх батьків, що призвело до суттєвого зменшення трафіку. Сьогодні ранкова година пік була на 100% завантаження, що вдвічі менше, ніж учора, коли навчальні заклади працювали. Тому якісь позитивні наслідки для столичних доріг це рішення принесло".
Найбільше киян в ці дні обурює відсутність достатньої кількості снігоприбиральної техніки, особливо в спальних районах міста. На питання, де техніка, на яку так багато пішло бюджетних коштів Віталій Селик зазначає: "Техніка, яка прибирає сніг працює в агресивному середовищі, бо зазвичай цей сніг має в собі велику кількість солі, яка дуже швидко роз’їдає механізм. Ця суміш роз’їдає раму ЗІЛа завтовшки 2 см за п’ять років. Тому така техніка насправді довго не живе. Купувати нову дуже дорого. Такі комбайни можуть коштувати 300-500 тисяч доларів. Це не завжди раціонально, тому місто останнім часом взяло тактику, що сніг прибирають грейдерами до узбіччя, а далі вже його збирають трактори і вантажать на самоскиди, які вивозять його на полігони, зелені зони, розв’язки, спеціально призначені для вивантаження снігу. Минулого року закупили дві снігоплавильні машини для Печерського і Шевченківського району. Вони коштували місту 30 млн гривень. Проте навіть ці машини не можуть упоратися з усім снігом, який лежить на вулицях Києва. Для Києва потрібно будувати величезні стаціонарні снігоплавильні пункти, де сніг танув би і потрапляв у каналізацію. Проте будівництво таких систем коштує великих грошей – близько 50-100 млн гривень. Зазвичай цей сніг, який лежить на вулицях Києва потрапляє в дощову каналізацію, а звідти ця вода без жодної очистки потрапляє в Дніпро через малі річки міста. За чинним Генпланом до 2020 року в Києві мали б збудувати 74 очисні споруди перед впаданням дощової води в Дніпро. За цей час збудували нуль. Тобто зараз у нас є велика екологічна катастрофа, коли ми цю суміш із сіллю, бензином та іншими домішками скидаємо напряму в дніпровську воду".
Фото: Слово і діло
