Як повідомляв рух "Чесно", перший факт факт кнопкодавства, зафіксований після криміналізації цього порушення, мав місце на засіданні Верховної Ради 21 лютого 2020 року. І тоді "мажоритарник" із Закарпаття Владіслав Поляк щонайменше тричі кнопкодавив за відсутнього колегу під час того, як розглядали поправки до законопроєкту щодо відкриття ринку землі.
"Наразі йдеться про ту ж саму історію, яка сталася на засіданні 21 лютого 2020 року. Тоді Поляк натискав кнопки замість одного із відсутніх депутатів під час розгляду у другому читанні законопроєкту про відкриття ринку сільськогосподарських земель. І наш відеограф зафіксував це на відеокамеру. Ми зробили відповідне повідомлення у ЗМІ і ввечері того ж дня на сайті Офісу генерального прокурора з’явилося повідомлення, що тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка розпочав кримінальне провадження за цим фактом. Тобто за за статтею за ст. 364-2 Кримінального кодексу. Відтоді триває це провадження. І хоча ми буквально відазу надали наші свідчення та відеоматеріали на прохання слідства, все затяглося", — зазначив Дмитро Черетун.
Аналітик зауважив, що "наразі Поляку ще не вручили підозру, бо він так і не з’явився на виклик до Офісу генпрокурора. Тому підозру оголосили через ЗМІ".
"Відчуття від оголошення цієї підозри дещо двоякі. З одного боку, дуже добре, що нарешті дійшло до стадії оголошення підозри, оскільки це означає, що слідство, на його думку, зібрало достатньо доказів, щоб підозрювати депутата у кнопкодавстві, а це складний юридичний процес. З іншого боку, досі немає розуміння, чому так довго тривало це провадження. Крім того, ми чекаємо, коли вже буде розгляд у суді. І на стадії судового розгляду будемо дивитися, як це кримінальне провадження буде розглядатись і чи справді слідство зібрало достатньо доказів для того, щоб довести провину цього депутата. Крім того, як ми знаємо, суди можуть тривати просто роками. Крім того, депутат може оскаржити цей вирок і апеляційному суді. Тому ефект швидкого покарання за кнопкодавство абсолютно втрачається", — прокоментував Черетун.
Черетун додав, що "покаранням за кнопкодавство є штраф у розмірі 51-84 тисяч гривень. Якщо народний депутат визнаний винним і проти нього є обвинувальний вирок суду, то тоді за ст 81 Конституції України він втрачає мандат. Але якщо це будуть роки розгляду, то депутат вже може не бути депутатом. Таким чином він отримає лише штраф, який для нього може і не бути серйозним ударом".
На думку "Чесно", потрібно насамперед запобігати кнопкодавству, наприклад, шляхом запровадження сенсорної кнопки у Раді.
"Ефективним заходом щодо запобігання кнопкодавству є сенсорна кнопка, яка не дозволяє депутату під час голосування відривати руку від свого пульта і натискати кнопки на сусідніх пультах у колег. З 2008 року вона є Верховній Раді. Вона вмонтована у пульт кожного депутата, але не підключена. І жодне скликання парламенту не спромоглося здійснити таку політичну волю і все-таки включити її в систему. У нинішньому парламенті говорять, що ця кнопка застаріла і неефективна, хоча на заклики провести хоча б тестування цієї кнопки керівництво нинішнього скликання не реагує. Вони більше схиляються до того, що треба ставити нову систему, а у нинішніх тяжких умовах це буде не дуже популярний крок. Тому це питання зависло у повітрі", — сказав аналітик.
Фото: УНІАН
