У житомирській студії спілкувалися з кандидаткою економічних наук, в.о. завідувача кафедри екологічної безпеки та економіки природокористування Поліського національного університету Анастасією Ращенко. Вона розповіла, що в області, як і в цілому в державі, умовами карантину встановлені вимоги щодо забезпечення протиепідемічних заходів, в результаті проведення яких утворюється значна кількість відходів з використаних медичних масок та рукавичок одноразового застосування:
"У середньому 75 відсотків використаних медичних засобів захисту потраплятимуть на сміттєві полігони та у відкрите навколишнє середовище. При виробництві цих засобів використовуються речовини, що згодом можуть негативно впливати на довкілля. Це переважно стосується одноразових масок та рукавичок, якими користується населення і утилізують їх, як не медичні, а побутові відходи", — повідомила Анастасія Ращенко.
Вимоги щодо поводження з медичними відходами для медичних закладів регламентовані на нормативному рівні і утилізуються спеціалізованими організаціями. Директор Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Василь Борис телефоном розповів, що використані засоби захисту передають на утилізацію двічі на місяць, в середньому 140-150 кілограмів за один раз. А зі слів директорки комунального некомерційного підприємства "Романівська лікарня" Романівської селищної ради Ірини Серт, за утилізацію одного кілограма таких відходів лікарня сплачує 24 гривні:
"Використовуємо власні кошти, які сплачує лікарні Національна служба здоров’я України в ковідному пакеті. Ми уклали договір на утилізацію відходів із підприємством з Одеси", — каже Ірина Серт.
Державний інспектор з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції Поліського округу Едуард Іванюк говорить, що варто особливу увагу приділити саме на утилізації тих засобів захисту, якими користується населення:
"У медичних закладах є відповідний процес утилізації. А в побуті маски та рукавички викидають у звичайні сміттєві баки. Кожна громада має подбати про спеціальні урни для використаних засобів захисту", — зазначив Едуард Іванюк.
Анастасія Ращенко рекомендувала в домашніх умовах використані маски та рукавички покласти в поліетиленовий пакет не менше, як на 12 годин, аби уникнути поширення інфекції. І лише після цього можна викинути у сміттєвий бак. Зменшити обсяги таких відходів може використання багаторазових масок:
"У жодному разі не можна спалювати засоби захисту на відкритому вогнищі. Це завдасть шкоди і навколишньому середовищу, і здоров’ю людини", — радить Анастасія Ращенко.
У Черкаській студії Суспільного радіо про утилізацію медичних масок та рукавичок говорили з підприємцем та засновником ГО "Чисто Че" Юрієм Черником. Саме Юрій є автором петиції щодо створення пунктів прийому масок та інших засобів захисту, яку подавали ще у травні минулого року.
Ведуча Олена Захарова запитала його про відповідь на петицію і чи є сьогодні у Черкасах такі пункти прийому, які існують схеми утилізації відходів та як населенню варто поводитись зі сміттям.
"Перш за все, медичні маски і рукавички — це сміття, яке розкладається століття, але це і потенційно небезпечні предмети у час пандемії. Наша громадська організація створила два пункти прийому масок і рукавичок. Ми вклали угоду про утилізацію цього сміття з компанією, яка має ліцензію на таку діяльність. У Черкасах є ще подібні приватні ініціативи. Сподіваюсь, що і вони мають такі угоди", — зазначив Юрій Черник.
Чи є потреба саме у спалюванні масок та як утилізують у місті медичні відходи лікарні і коли може запрацювати муфельна піч розповіла головна фахівчиня департаменту охорони здоров’я та медичних послуг ЧМР, депутатка міської ради Любов Майборода.
За її словами, муфельну піч у Черкасах запустять до кінця року, наразі питання не у фінансах, а в документах, зокрема у ліцензії. А медичні маски не підлягають обов’язковому спалюванню, бо вірус на них довго не живе.
Детальніше про муфельну піч команда Суспільного радіо Черкас розповідала у липні минулого року. Ще у 2015 році департамент капітального будівництва Черкаської ОДА завершив роботи зі створення муфельної печі для утилізації медичних і біологічних відходів у Черкасах. Проте цей об’єкт досі не ввели в експлуатацію.
Також у студії Українського радіо Рось говорили про інші громадські ініціативи, зокрема про проєкт "Zero Waste School", який минулого року розробляли учні 9-ї черкаської гімназії.
Колеги із Житомира та Києва ставили питання щодо ефективної організації збирання, сортування і утилізації відходів.
"Тему утилізації масок екоактивісти почали піднімати ще рік тому, із початком пандемії. Сьогодні, після ефіру програми “Вся країна” ми ще довго продовжували дискутувати із гостем щодо того чи можна вважати питання боротьби з COVID-19 першочерговим, а екологічні проблеми залишити на потім", — каже редакторка Українського радіо Рось Олена Захарова.
Як вирішити питання сортування, яке напряму пов’язане з утилізацією засобів захисту? Щодо останнього зійшлись на думці, що це має бути спільна робота на рівні свідомості громадян та організації правильної утилізації на законодавчому та адміністративному рівні владою.
Нагадаємо, UA: ЖИТОМИР та Українське радіо "Житомирська хвиля" разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — UA: Суспільне мовлення.
Слухати Українське радіо "Житомирська хвиля" можна на частотах:
- Житомир - 103,4 FM;
- Бердичів - 107,1 FM;
- Новоград-Волинський - 89,3 FM;
- Овруч - 104,2 FM;
- Олевськ - 100,2 FM;
- Попільня - 89,9 FM.
