Чи є майбутнє у безумовного базового доходу? Думка економіста

Чи є майбутнє у безумовного базового доходу? Думка економіста

У Німеччині почався експеримент, під час якого учасники дослідження отримують протягом 3-х років 1200 євро щомісяця. Все, що їм треба робити впродовж цього часу – це періодино відповідати на запитання учених, а далі в будь-який спосіб проводити свій час. Кандидат економічних наук, головний консультант відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень Інституту стратегічних досліджень Іван Ус в ефірі Українського радіо розповів, чому він проти введення базового доходу та до чого Африка.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Безумовний дохід – загроза мотивації працювати?

Ідея базового доходу, розповідає економіст Іван Ус, з’явилася давно і потім час від часу виникала в різних країнах Європи. Одне з питань, чому світ обговорює  це питання – автоматизація праці. "У 2016 році в Швейцарії був референдум щодо Базового доходу. І за нього там висловилося 23 %. В Німеччині, наскільки я знаю, це спонсується певними приватними Фондами, вони пролобіювали цей проєкт, держава на цей експеримент погодилася". 

Сам економіст проти такого явища як базовий дохід. Він пояснює: "В економіці є такі поняття, як інфляція – коли гроші з'являються нізвідкіля, вони втрачають свою ціну. І думаю, що Базовий дохід розкручує маховик інфляції. Прихильники лівих ідей кажуть, що це правильно, держава має дбати. Частково погоджуюся, бо повинна бути якась межа державної підтримки, але, вона має бути унормована, не має бути постійною". 

Експерт побоюється, що в результаті введення базового доходу суспільство може отримати ситуацію, коли відбудеться демотивація праці людини: "У людей з’являється запитання: "Якщо я забезпечую себе матеріально для певних потреб, навіщо працювати. І в цьому ризик подібної політики".

Про Африку, "голландську хворобу", "Велику депресію" та коронакризу – як це всі пов'язане з базовим доходом?

Іван Ус розповідає, що у світі є теорія, чому в африканських країнах, де зародилося людство,  – один із найнижчих рівнів життя. Адже там постійно тепло, і банани з пальм самі падали під ноги людям, що задовольняло їхні потреби в їжі. На відміну від східних та північних територій, де, щоб вижити, треба було добувати їжу. І тільки завдяки тому, що вони працювали, вони і досягли якихось економічних успіхів, каже експерт. 

"І навіть в минулому сторіччі виник такий термін, як "голландська хвороба" –  це період, коли в Голландії значна частка доходів формувалась на перепродажі нафти. Вони її не добували, а перепродували. Але економіка циклічна і після певних бумів, ціна на нафту різко обвалилася. І ті, хто ставив на нафту фактично дуже сильно програли, оскільки не працювали і вже відвикли це робити, то і мали великі проблеми. І, зараз ми з такими підходами дуже ризикуємо, що такі "голландські хвороби" будуть постійними, бо, якщо пропаде звичка працювати, то рано чи пізно кошти можуть закінчитися, бо вони не беруться з неба", – зауважує Ус.

Тим часом, американський президент Джо Байден представив програму, в які мало не 6 трильйонів планує влити в економіку США, освіту, охорону здоров’я, науку та інфраструктуру. Нині, за словами економіста, багато-хто побоюється, що Америка стане більш соціалістично орієнтованою, але, ці інвестиції на даному етапі можна пояснити необхідністю влиття коштів в економіку через кризу. "Бо ще рік тому, багато-хто робив паралелі між "Великою депресією" та економічним спадом через COVID-19. На щастя, це мало не такий важкий ефект. Я нагадаю, о тоді протягом 4-х років світова торгівля скоротилась на 30%, зараз криза тривала два місяці: квітень і травень минулого року, у червні вже почався ріст. Тим не менш, оці кризові явища можуть бути підставою для запровадження подібних програм допомоги. Але, вони повинні бути чітко нормовані і не носити постійний характер. Це – реакція, але реакція обмежена, яка повинна досягти певних цілей".

Ілюстративне фото: УНІАН