Чи може Україна подолати корупцію
Тут справа не лише в олігарах, бо мільйони українців звикли до корупції навіть там, де олігархів немає. Так, елітарна корупція пов’язана з ними, але — це верхів’я айсберга. Наша проблема, і так триває з 90-х років, полягає у тому, що великий бізнес проник у велику політику. От де біда. Завдяки великим грошам можна впливати на владу, а потім через такі преференції, через своїх людей великі компанії, зокрема і олігархи отримують свої прибутки. Тому з олігархатом треба боротися, про це давно йде мова, добре, що ця тема знову стала актуальною.
Уже була ситуація, коли стояло питання безвізу для України. Тоді США та Євросоюз сказали Порошенку та уряду, що треба зробити, примусили створити НАБУ, САП, впровадити відповідні законодавчі зміни. І зараз треба діяти таким чином, конкретизувати, що саме з корупцією, на погляд наших союзників, нам варто зробити.
Є певне лукавство в словах американського президента (прим.ред. — коли той стверджував, що Україна може вступити до НАТО, подолавши корупцію). Я кажу про це критично тому, що є реальні історії. От простий приклад: у НАТО опинилися деякі країни Балканського півострова, де ситуація з корупцією насправді не набагато краще за нашу. Не все так просто. Тут працюють інші чинники. За критикою корупції в нашій країні ховається небажання йти на прямий конфлікт з РФ. Деякі західні партнери бояться, що наш вступ до НАТО спровокує кризу у стосунках з Росією.
Про зустріч лідерів G7 і згадки про ПДЧ України в Альянсі
З 2008 року в НАТО про Україну в контексті ПДЧ (прим.ред. — план дій щодо членства в НАТО) взагалі не згадували. І те, що за останні 13 років знову про це згадали, безумовно, є позитивним сигналом.
Я не поділяю надмірного оптимізму, коли стверджують, що це прорив. Прориву поки немає — це шанс, який ще треба реалізувати. Нам треба багато працювати, зокрема, нам треба концентруватися на розробці конкретних критеріїв, вимог, які ми маємо виконати, щоб отримати ПДЧ. Захід ухилявся від конкретики останні роки, але, я думаю, ми заслуговуємо на те, щоб отримати чітке домашнє завдання, щоб наполегливо над ним працювати. За виконанням такого плану уважно слідкували б і громадяни, і журналісти, і наші західні партнери.
Вважаю, що на це вплинули кілька чинників: зростання російської агресії, яке ми побачили навесні 2021 року, а також величезна активність президента Зеленського з січня, яку ми теж спостерігаємо, по темі НАТО. Мені здається, що він дістав західних лідерів, тому вони змушені були піти нам на зустріч хоча б в таких формулюваннях, які були в комюніке за підсумками саміту НАТО.
Скільки в Україні олігархів
У тексті законопроєкту, якщо його затвердять, є чотири критерії, які визначають олігархів, щоб потрапити у реєстр треба відповідати 3 пунктам. Наприклад, повинна бути чітко визначена сума активів. Ще до оприлюднення цього законопроекту, була така неофіційна інформація, яку поширювали деякі журналісти і політики, що в РНБО вже є такий попередній список, у якому зазначено 13 осіб. Серед яких є й політики, наприклад, Петро Порошенко, Новінський, а також ті, кого вже давно називають олігархами: Ахметов, Коломойський, Пінчук, Жеваго. Справді, дейякі з них відповідають хоча б деяким критеріям.
Ми з колегами з дослідницької групи ще в квітні робили дослідження по деолігархізації. Там ми визначили ще й феномен регіональних олігархів, адже у кожному великому місті: Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпро — є свої місцеві заможні люди, які мають вплив на політику і бізнес. Тому, я думаю, що треба боротися не просто з конкретним олігархом, обмежувати їх можливості, важливо вливати і на дії місцевих "князьків".
Чи захистить олігархів, які працюють у ВР, їх депутатський мандат
Це визначатиме Рада національної безпеки і оборони. Верховна Рада може вплинути лише на сам законопроект. Наприклад, завалити його, недобрати голосів. За моїми особистими підрахунками, крім Новінського і Порошенка, там є ще кілька депутатів, які за критеріями можуть потрапити у реєстр олігархів. У списку РНБО є Сергій Льовочкін, колишній голова Адміністрації президента Януковича, він також співвласник телеканалу Інтер, але виникає питання, чи будуть враховувати його активи?
Нагадаємо, законопроєкт про деолігархізацію визначає коло заможних українців та встановлює правила їхніх відносин з представниками влади - регламентує зустрічі та інші зв’язки. Він має обмежений термін дії - 10 років. Крім того, на його основі будуть розроблені антитрастові закони, закон про лобізм, правові акти.
Фото: pixabay.com
