Про те, чому НБУ згортає антикризову підтримку банків, але лишив облікову ставку на рівні 7,5 відсотки
Протягом карантинних заходів, які певним чином обмежували бізнес в Україні, відбувалася підтримка банків. Зараз ця програма підтримки згортається і банки можуть самостійно виконувати свої задачі і функції, обслуговувати клієнтів.
Облікова ставка - це найбільш важливе питання, яке так би мовити "харчує" корупційну систему і не дає можливості розвиватися українській економіці. Відсоток 7,5% у декілька разів більший, ніж в цивілізованих країнах світу. Національний Банк це пояснює, як нібито боротьбою з інфляційними процесами, але, у нас інфляція набагато вища, ніж в європейських країнах. Облікова ставка має бути набагато менша. Її поступово треба знизити, як це має місце в Європі, США, Китаї. Чому вона такого рівня? У нас поєднане питання - це відсотки по облігаціям внутрішньої державної позики, вони теж великі, понад 10%. Так дорого неможливо ефективно фінансувати дефіцит державного бюджету. 60% економіки знаходиться в тіні, тому що неефективна податкова політика, не робляться реформи, несприятливий інвестиційний клімат. Теж саме збільшення мінімальної заробітної плати виглядає для суспільства начебто покращенням, але це – збільшення податків.
Чому НБУ наголошує на тому, що облікова ставка - основний інструмент для регуляції інфляції
За класикою – якщо гроші дешевші, то інфляція більша. Це так працює, і лише таке пояснення у Національного Банку. Але у нас дуже зависокі відсотки. Якщо кредити є дешевими, доступ до кредитних коштів високий, то збільшується купівельна спроможність, збільшується можливість насичувати ринок товарами і послугами. Відповідно – збільшуються податки. Нація збагачується, економіка зростає. У нас ці ставки вище ніж в Європі, і, відповідно, немає можливості розвиватися бізнесу. Також, необхідно враховувати нашу неефективну податкову політику. І шлях вирішення цього питання – вирішити питання з кредитними ставками. Знизити облікову ставку, збільшити доступ до кредитів. Також необхідно вирішити питання з несплаченими, валютними кредитами – це має бути вирішено на державному рівні – частково вони мають бути списаними. Необхідно вирішити ситуацію з облігаціями державної позики. Необхідно вирішити ситуацію по тарифам – держава фактично підтримує монополістів.
Три умови МВФ. Наскільки реально Україні виконати?
Співпраця з МВФ Україну цікавить в стратегічному аспекті – для того щоб не просто отримати 3 мільярди доларів, які планується надати наступним траншем, а для покращення рівня довіри до України, як країни, з якою можна мати справи. Вважаю, що Україна може збільшити свій потенціал, якщо змінить свою внутрішню політику і почне виконувати ті реформи про які йде мова, які, до речі, і вимагає МВФ. І коштів від таких заходів буде набагато більше. Тобто, тут не питання не в тому, що ми виконаємо ті умови і нам нададуть той транш і все буде добре в економіці держави. Тут питання зовсім іншого характеру. Якість "точкові" рішення Україна виконує, але МВФ має певну стратегічну співпрацю, але Україна не виконує системні дії, не виконує системні реформи, які могли б змінити корупційну модель, провести справжні реформи, які будуть сприяти покращенню економіки країни.
Найважче - порвести судову реформу. Рівень довіри до судів в Україні занизький. Вони просто не виконують функції судочинства в усіх аспектах. Тому що – корупція. Корупція – загальна проблема, що не вирішується. І системно змінити цю ситуацію Україна може, але, точкового рішення недостатньо. Ті заходи, які вже проведено не достатні, як то створення антикорупційного суду, який досі не показує ефективної роботи – відомі, гучні корупційні справи не розслідуються. Тому МВФ всі ці питання відслідковує і бачить, що реально ситуація не змінюється і залишається такою, як і була. І антикорупційні органи працюють неефективно.
Фото: УНІАН
