В Україні електронний документ юридично прирівняний до будь якого паперового документу вже 20 років, каже експерт із кібербезпеки, і це регламентує низка законів: Закон України "Про платіжні системи" 2001 року та Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" 2004 року. "Власне електронний документ має таку ж саму юридичну силу, як паперовий", - зазначає Мальченюк.
Він підкреслює, що такий поступовий перехід відбувається доволі давно. "Ми, насправді, з Вами всі, користуємось різноманітними електронними послугами і маємо розуміти, що супроводження будь якої електронної послуги чи електронної покупки, це – якийсь електронний документ. Питання в тому – наскільки активно і ефективно використовуються ці електронні документи наші державні агенції і органи влади", - каже він.
Ігор Мальченюк розповідає, що міжнародний досвід використання електронних документів і електронного врядування є досить великим. Він посилається на звіт, який регулярно публікує Організація Об’єднаних Націй, яка вже 20 років досліджує стан використання різноманітних інструментів електронного врядування в різних країнах. "І, згідно з останнім опублікованим в 2020 році рейтингом, Україна перебуває на 69 місці зі 193-х. В лідерах є Данія, Південна Корея та Естонія. І, безперечно, на досвід цих країн можна і варто дивитись. Мені особисто імпонує Данія. Я особисто був в цій країні, там дуже цікава і тривала історія використання різноманітних електронних документів. Ще в 1972 році вони задумались як ефективніше використовувати інформаційно-комунікаційні технології, і створили муніципальну компанію, яка зараз надає, по суті, державні послуги, реалізовує цифрову адміністрацію, через "хмарні" послуги - компанія "КМД". Послугами користуються більше 75% муніципалітетів. І це – надзвичайно цікавий досвід. Сказати, що ми є попереду всього світу, то – так, в чомусь наші напрацювання є цікавими, але, нам є до чого рівнятись і куди розвиватись".
Що ж до захисту персональних даних, туту експерт із кібербезпеки зосереджується на слові "приватність" . "Це те, що не часто згадується і те, чому варто приділяти увагу. Ми мали би починаючи використовувати ці сервіси мали би давати згоду на використання наших персональних даних і свідомо вибирати". Він розповідає, що зараз на Заході, де також оголосили режим paperless, обережні в своїх оцінках. "В них, крім цих програм переходу, є великі програми захисту персональних даних і контролю виконання захисту персональних даних. Слід розуміти, що якщо ще минулого року 10% населення мешкало в країнах, де є хоча б якесь законодавство, що захищає персональні дані, то до 2023 року вже 65% громадян будуть захищені, так чи інакше, законодавством, яке захищає персональні дані. Зразком у всьому світі є Європейська Директива щодо захисту персональних даних.
Мальченюк підкреслює, що тут не можна говорити лише про державу як основного гравця в цій сфері. "В будь-якому випадку ми говоримо про державно-приватне партнерство - каже він, - саме в цій взаємодії, ми з вами можемо хоч щось зробити".
Експерт дає кілька рекомендацій, які можна віднести до галузі "кібергігієни". "Ми маємо розуміти, що є прості рекомендації, що стосується захисту Ваших ідентифікаційних даних, таких як паролі, ключі чи сертифікати, які стосуються захисту пристроїв, які ви використовуєте при використанні тих, чи інших послуг, навіть – державних послуг. І, які стосуються захисту Ваших даних. Що стосується захисту, особливо в контексті в режимі "без паперових документів", це – електронні підписи. Іноді їх називають "кваліфікованими електронними підписами", саме в залежності від носія. Треба розуміти, що є різні типи носіїв, тобто Ви можете "підписати" свій електронний документ і ключ або сертифікат свого підпису Ви можете зберігати на файловому носієві – звичайному USB-накопичувачі; на захищеному носієві – так званому "електронному ключі"; на сім-карті, наприклад, при використанні сервісу "Мobile ID" і на носієві в складі сервісу. Я особисто рекомендую використовувати різні захищені носії".
Фото: Укрінформ
