"Загалом я думаю, що святкування 30-ї річниці Незалежності України було проведено на цілком достойному рівні рівні, який відповідає ювілейній даті", – висловив свою думку Петро Олещук.
День української державності
Перш за все, політолог прокоментував указ Президента України про запровадження Дня української державності, який був підписаний вчора: "Я не зовсім розумію мотивацію цього рішення. Треба буде дізнатися офіційне обгрунтування, бо для мене це була несподіванка".
"Проте запровадження нового свята можна розглядати в інформаційному контексті. Ми пам’ятаємо, що нещодавно було опубліковано статтю за підписом Путіна про спільну історію. Й справді останнім часом РФ намагається перетворити історію на інструмент політичного тиску на Україну. Тому можна подібним чином це (запровадження Дня української державності – прим.ред.) сприймати, нагадуючи, що Україна – це не держава з 30-літньою історією. В нас давня історія державності, яка переривалася через зовнішній вплив, окупацію", – наголосив Олещук.
Проте, за словами політолога, лише подібною реакцією Україна обмежуватися не може: "Як на мене, ми не повинні намагатися когось переконати в Росії. Там все одно буде продовжуватися пропагандистський тиск. В цьому контексті нам треба працювати із світовим співтовариством, тому що ілюзії, які є відображенням саме російської версії історії, в сучасному світі доволі поширені. Подібним способом Росія намагається впливати й на інші держави, доносячи думку, начебто в них є якісь підстави розраховувати на якийсь вплив на Україну. З цим треба боротися й тут потрібна дуже серйозна системна інформаційна робота, зокрема, шляхом створення відповідних публікацій й розміщенням їх у світових ЗМІ".
Заява Дмитра Разумкова
Також вчора відбулося урочисте засідання Верховної Ради України, на якому спікер парламенту Дмитро Разумков заявив, що в Україні ніколи не приживалися і не приживуться соціальні та політичні порядки самодурства авторитарного або диктаторського типу.
"Я не думаю,що це конкретне звернення до когось, яке має на меті когось в чомусь переконати. Це швидше певна констатація, яка стосується більше загальних засад української державності", – прокоментував Петро Олещук.
Великий герб України
Вчора, 24 серпня, український парламент ухвалив в першому читанні президентський законопроєкт про Великий державний герб. За таке рішення проголосувало 267 народних депутатів, проте жодного голосу на підтримку проєкту закону не дали фракції "Європейська солідарність", "Голос" та "Опозиційна платформа - За життя": "Це голосування очікуване, адже було б дивно, якби фракція "Слуги народу" не підтримала президентський проєкт".
"Єдина проблема проєкту Великого державного герба для окремих депутатів полягає в тому, що його вніс президент Зеленський, а не президент Порошенко. Хоча Порошенко теж його активно використовував, зокрема, для декорування Офісу президента", – розповів політолог.
Олещук зазначив, що Великий державний герб передбачений Конституцією України й заяви окремих депутатів про те, що легко можна змінити Конституцію і прибрати згадку про Великий державний герб – це неправда: "Будь-яке рішення про зміну Конституції саме в розділі, який стосується державної символіки, потребує потім затвердження на референдумі".
"Разом з тим, наголошу, що Великий державний герб не є заміною Малого державного герба. Він не скасовує тризуб як самостійний символ. Крім того, він неодмінно має включати в себе тризуб як відповідний державний символ. Тому всі спекуляції – це виключно політика", – резюмував Петро Олещук.
Фото: Кореспондент.net
