Про важливість міжнародного саміту ООН із питань клімату
"У 2015 році представники 196 країн світу підписали Паризьку кліматичну угоду задля виходу з кліматичної кризи. Було заплановано до 2020 року розробити "Книгу правил" Паризької кліматичної угоди, яка би врегульовувала, стимулювала та забезпечувала дотримання учасниками взятих зобов’язань та означених цілей. Але досі процес не є завершеним.
Зокрема у статті 6 "Книги правил" йдеться про способи стимуляції бізнесу задля скорочення викидів парникових газів. Досягти швидких результатів у цьому непросто, оскільки бізнес не готовий відмовлятися від викопного палива. Тому зараз Уряд повинен знайти механізми для стимуляції скорочення викидів парникових газів, з якими усі би погодилися, і які були би прийнятними для бізнесу та сфери транспортних перевезень", — розповіла Євгенія Засядько, експертка з кліматичної політики.
За словами Євгенії Засядько, головною ціллю Паризької угоди є зменшення викидів діоксиду вуглецю у майбутньому, у порівнянні з показниками доіндустріальної епохи. Світ повинен не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) до кінця століття. Наступні 10 років будуть вирішальними в цьому питанні. Результати досліджень науковців показують, що якщо ми хочемо досягти поставленої мети про недопущення зростання не більш ніж на 1,5°C, то повинні скоротити викиди діоксиду вуглецю на 50% впродовж наступного десятиріччя, у порівнянні з 2010 роком.
Насправді ж скорочення викидів спостерігалося лише у 2020 році, але не через модернізацію виробництва, а завдяки введенню карантинних обмежень і уповільненню роботи промисловості. 2021 р. обіцяє бути рекордним у цьому питанні, показники будуть зашкалювати.
Про участь офіційної української делегації у кліматичному саміті ООН
"Україна є підписанткою Паризької угоди, тому наша делегація буде долучатися до обговорення та розв’язання питань на саміті. На жаль, громадськість не має доступу до таких подій, тому "внутрішня кухня" cаміту мені невідома.
Президент Володимир Зеленський сьогодні, 1 листопада, і завтра, повинен також бути присутнім на саміті і презентувати світовій громадськості кліматичну ціль України. У липні цього року Україна прийняла Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди (НВВ2). До липня 2021 року ми також готували цей документ, але він був зовсім не амбітним і передбачав, що до 20230 року ми лише збільшуватимемо викиди парникових газів в атмосферу. Зараз ми скорочуємо шкідливі викиди, але результати поки що незначні. Від 2019 року скорочення відбулося лише на 7%", — розповіла керівниця відділу клімату і транспорту в ГО "Екодія" Євгенія Засядько.
Про торгівлю екологічними квотами на викиди парникових газів
"Торгівля екологічними квотами на викиди парникових газів була частиною Кіотського протоколу, дія якого завершилась у 2020 році, з початком активної роботи Паризької угоди.
Україна з 90-х років суттєво скоротила викиди парникових газів, станом на 2019 рік скорочення сягнуло 63%. У нас було доволі багато квот, хоча насправді особливої модернізації промисловості не відбулося. Просто після розвалу СРСР відбувся процес скорочення роботи промисловості.
Тож квоти в нас купували Іспанія та Японія. Вилучені кошти повинні були витрачатися виключно на заходи для забезпечення скорочення викидів парникових газів. Проте, на жаль, ці кошти йшли не за цільовим призначенням, а були залучені в корупційних схемах. Через що країни заморозили виділення цих коштів, і були призупинені розпочаті будівництва енергоефективних шкіл та інші проекти. Правда, в останні роки їх потроху використовують, — на закупівлю електромобілів для поліції, на енергоефективні заходи, для реалізації невеликих цілей", — пояснила Євгенія Засядько.
Про зміни клімату на території України
"Нещодавно було проведено соціологічне опитування, чи відчувають люди на собі екстремальні температури. І близько 20% респондентів відповіли ствердно.
Теплові хвилі, відсутність снігу, сильні дощі — є проявами зміни клімату. Улітку про зміну клімату свідчать теплові хвилі і температура повітря понад 25°C вдень і вночі. Також високий рівень опадів, коли дощить так, що затоплює міста. Норма опадів на місяць у нас залишилася незмінною, але змінився процес розподілення: те, що колись випадало впродовж усього місяця, тепер може випасти за декілька днів. Інфраструктура України не готова до таких опадів.
Спостерігаються посухи на півдні України та в Харківській області. Ці регіони стають доволі посушливими і вирощування сільськогосподарської продукції стає важким, тож важливо, щоби ці регіони адаптувалися і підібрали ті культури, які будуть більш оптимальними саме на їхніх територіях.
У 2020 році в Україні зовсім не було снігу, через що з’явився ризик того, що не буде звичайної води в кранах. Річки були незаповненими, але весняні дощі врятували ситуацію.
У порівнянні з країнами Європейського союзу, Україна є однією із найбільш незабезпечених водними резервами країн. Ми стоїмо на 128 місці у світовому рейтингу.
Ситуацію значно погіршує постійне забруднення водних запасів: це промислові викиди, забруднення комунальними підприємствами, навіть використання населенням мийних засобів з фосфатами, після яких неможливо очистити воду. Наші очисні споруди давно потребують модернізації та оновлення, щоби розв’язувати проблеми з забрудненням води", — розповіла Євгенія Засядько, експертка з кліматичної політики.
Фото: InfoNews
