Про актуальні міжнародні проблеми, обговорювані на саміті
"Окрім питання вакцинації (до планів лідерів "Великої двадцятки" входить вакцинація 40% населення планети до кінця поточного року і 70% — до кінця 2022 року) і боротьби зі зміною клімату, обговорення якого буде продовжено на кліматичному саміті в Глазго, я виділив би два інші суттєві питання — домовленість про найнижчий бар’єр податку на корпорації та домовленість США і Європейського Союзу про завершення суперечки, яка виникла під час президентства Дональда Трампа і стосувалася додаткових мит на експорт сталі з ЄС.
Встановлення найнижчого бар’єра податку на корпорації є дуже суттєвим рішенням, оскільки є основою боротьби з так званою "деофшоризацією". Коли країни не хочуть сплачувати значні податки у власних країнах, вони виводять свої активи в офшори й сплачують їх там, де оподаткування є значно меншим. Тому, якщо вдасться досягти реалізації цієї домовленості, то за оцінками експертів, країни світу зможуть отримати 150-240 000 000 000 $ додаткових надходжень.
Ця суперечка була однією з основних причин, яка призвела до суттєвого охолодження відносин між США та ЄС. І той факт, що впродовж цих двох днів вдалося досягти порозуміння, свідчить про безумовну результативність саміту", — розповів Іван Ус, кандидат економічних наук.
Про значення фізичної відсутності на саміті голови КНР Сі Цзіньпіня
"У кулуарах таких заходів вирішується значно більше важливих питань, аніж на камеру. Тому фізична відсутність глави КНР і його виступ за допомогою відеозв’язку і відсутність глави РФ вплинуло на результативність саміту. Це є певним негативним моментом, особливо в контексті зростання напруженості, як біля кордонів Тайваню, територіальну цілісність якого часто порушує Китай, так і щодо ескалації воєнних дій зі сторони Росії на східних теренах України.
Тому відсутність Володимира Путіна і Сі Цзіньпіня є негативним сигналом про їхнє небажання фізичної розмови з представниками інших країн задля уникнення незручних запитань у їхню сторону.
Також на саміті "Великої двадцятки" були підняті питання кліматичної кризи, подальше обговорення яких було перенесено на кліматичний саміт ООН у Глазго. І одним із піднятих питань стало скорочення використання вугілля, яке є складним питанням для КНР та РФ, оскільки економіки цих країн орієнтовані на цей паливний ресурс", — розповів Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень
За словами Івана Уса, для Китаю вугілля складає важливу частину енергобалансу. Показовою ситуацією є те, що проблеми з енергетикою призвели до порушення глобальних ланцюжків постачання товарів. Проблеми з нестачею паливних ресурсів стали причиною збою виробництв і призвели до нестачі продукції, на яку є попит на прилавках магазинів всього світу.
Про те, чи можна вважати фізичну відсутність Путіна на саміті небажанням долучатися до вирішення світової енергетичної кризи
"Енергетична криза, яка триває впродовж останнього місяця у Європі є безпосередньо пов’язаною із політикою Росії. Зокрема з її спробою "зіграти" в так званий "італійський страйк", коли РФ вирішила чітко дотримуватися контракту, підписаного між Газпромом та країнами Європи щодо постачання газу, і не постачати палива додатково поза тим, що прописано в контракті. Хоча світова політика побудована так, що постачання палива, поза нормами, прописаними в контракті, — є, за замовчуванням, загальноприйнятою практикою. Це призвело до стрімкого зростання цін на паливо у Європі. Тому відсутність Путіна на саміті може бути спричинена його небажанням відповідати на запитання щодо політики Росії.
Також Росія зараз більше акцентує на пандемії COVID-19 і прагне добитися визнання російської вакцини Спутник V, яку не визнає світова спільнота. Щоби зрозуміти, чому так відбувається, достатньо глянути на показники смертності в Росії від COVID-19, а вони є дуже невтішними. Високого рівня смертності РФ досягла значно раніше за Україну і ці показники зберігаються до сьогодні. Це свідчить про неефективність російської вакцини.
Ну і кліматична криза, у контексті якої лідери країн світу обговорюють відмову від вугілля задля зменшення викидів парникових газів. Російська економіка однозначно є неготовою до відмови, тому брати участь у таких обговореннях є мейнстрімом. Хоч РФ і може говорити: "Ми підтримуємо кліматичні цілі", але при тому щось робити для цього, а не лише говорити, вона не готова", — пояснив економічний експерт Іван Ус.
Про рішення, що можуть бути прийнятими на кліматичному саміті
"Мені дуже цікаво було прочитати твіт Генерального секретаря ООН, який написав, що він залишає "ринг" не дуже задоволеним (мається на увазі саміт "Великої двадцятки"). Причиною цьому стали саме кліматичні питання. Оскільки були зроблені заяви без конкретних зобов'язань. А всі розуміють, якщо робиться заява без зобов’язань, то про неї швидко забувається і можна працювати в тому напрямку, щоби відмовитися від цих заяв.
Тому, той факт, що країни не взяли на себе конкретних зобов’язань впродовж 30 і 31 жовтня на саміті "Великої двадцятки", може стати сигналом до того, що і на кліматичному саміті у Глазго все завершиться лише заявами", — розповів Українському радіо експерт Іван Ус.
Фото: REUTERS
