Згідно з результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, якби перший тур виборів Президента України відбувся у середині грудня, найбільше голосів отримав би чинний Президент Володимир Зеленський — 27, 6%. На другому місці — Петро Порошенко з результатом 16%, третє місце з майже однаковою підтримкою посіли Юрій Бойко — 9,4 % та Юлія Тимошенко — 9%.
У другому турі виборів Президента Володимир Зеленський переміг би Петра Порошенка, Юрія Бойка та Разумкова, а от у парі Зеленський-Тимошенко співвідношення становить — 51, 6% до 48, %. Але це є різниця у межах статистичної похибки.
Якби вибори до Парламенту відбувалися у середині грудня, то бар’єр подолали би 7 партій. Найбільшою була би підтримка в "Слуги народу" — 17, 6%, "Європейська солідарність" — 16, 5%, "Батьківщина" — 13, 7%, ОПЗЖ — 13, 6%, понад 5% отримали б партії "Розумна політика" та "Сила і честь", менше прохідного бар’єра в "Української стратегії" Гройсмана і партії "Наші".
У чому феномен високих рейтингів чинного Президента Володимира Зеленського
"Рейтинги Зеленського дійсно є феноменом, тому що здебільшого українські президенти до цього періоду розгублюють підтримку громадян. Володимир Зеленський дійсно зберігає лідерство, але це лідерство є відносним, відносно всіх інших кандидатів, які є представленими у списку. Насправді ж багато громадян можуть бути розчаровані нинішньою владою, що відбивається рейтингами партії "Слуга народу", які зараз є 2,5 раза меншими, ніж на парламентських виборах і значно нижчими, ніж особистий рейтинг Володимира Зеленського. Тому Зеленський, на думку багатьох громадян, є значно кращим варіантом, ніж інші конкуренти в списку. Тому що їх сприймають як системних старих політиків, яких респонденти можуть не любити ще більше, ніж Володимира Зеленського.
Але зрозуміло, що це є питанням часу, тому що є певна логіка в розчаруванні населення.
Спершу вони розчаровуються в оточенні Президента. Вважають, що сам він "хороший цар", але його радники, урядовці, міністри є негідними людьми, які заплямовують його репутацію. Це відбивається на ставленні до Уряду, Парламенту і на ставленні до партії "Слуга народу". Потім це вже починає переноситися на ставлення до Президента", — аналізує Антон Грушецький, заступник Київського міжнародного інституту соціології.
За словами експерта у 2019 році Володимир Зеленський отримав 30% підтримки в першому турі, але якби президентські вибори відбулися восени 2019 року, то він отримав би більш ніж 50% підтримки. У порівнянні з попередніми показниками, його рейтинг значно знизився, хоча поряд з іншими, зберігається доволі високим.
Проте, може відбутися так як у випадку самого Володимира Зеленського, коли він неочікувано з‘явився як нове обличчя на політичній арені і змінив ситуації.
Зберігається попит на нові обличчя. Він може бути трохи меншим, ніж у 2019 році і мати трохи інше забарвлення. Якщо у 2019 році населення просто прагнуло нових облич у політиці, то зараз запит на нові обличчя все ж вимагає професіоналів.
Коли ми порушували запитання — "Що потрібно Україні для того, щоби пришвидшитися у розвитку?", то однією із найбільш популярних відповідей була — "щоби при владі були люди з досвідом державного управління". У цьому випадку Юлія Тимошенко та Петро Порошенко вписуються у ту категорію людей, які сприймаються населенням, як ті, хто має досвід держуправління — міцні, сильні лідери, здатні управляти сильною рукою і наводити лад у державі.
Високому рейтингові Юлія Тимошенко завдячує тим, що володіє стабільним ядерним електоратом, який зберігається.
Другий тур для більшості виборців є голосування не "за когось", а "проти когось". У першому турі голосують за того, кого підтримують, а в другому турі вибір падає на того, у кого є менший антирейтинг. Тому Юлія Тимошенко може сприйматися кращим варіантом, ніж низка інших конкурентів.
Про вплив медіа на електоральні настрої населення
"Чим молодшим є респондент, тим більше він користується інформаційними джерелами з мережі Інтернет і діджитал-каналами інформації. Цей показник поміж людьми середнього віку становить приблизно однакову частку тих, хто користується діджитал-каналами інформації та телебаченням. Молодь звісно надає максимальну перевагу діджитал-каналам, а старше покоління — телебаченню.
Електорально та політтехнологічно прослідковується цікавий момент — хоч діджитал-канали і починають переважають, все ж більш електорально активними та більш дисципліновано голосують саме виборці старшого віку, тому важливість телевізора з точки зору вибору зберігається дуже важливою", — розповів Антон Грушецький, заступник Київського міжнародного інституту соціології.
Фото з відкритих джерел