Про структуру ринку нафтопродуктів
"Не варто перебільшувати вплив литовсько-польських нафтопродуктів на Україну. Це всього 9‒11 відсотків по бензину і дизельному паливу. Проте ця новина нічого позитивного в собі не несе. Тому що деякі потужні оператори ринку в Україні мали контракти з концерном Орлен-Литва, дочірньою компанією Орлен-Польща. І концерн зараз розглядає різноманітні альтернативні шляхи. Ринок України досить диверсифікований, тому це не матиме серйозного впливу, просто додасть певних проблем, зокрема з логістикою".
Про білоруські нафтопродукти
"Білоруські нафтопродукти справді домінують на ринку України. І для Білорусі український ринок такий же преміальний, як для нас Білорусь як постачальник. На сьогодні по дизельному пальному частка білоруських нафтопродуктів уже перевищила 62 відсотки, по бензинам 44, по бітумам 45, по реактивному паливу більше 20 відсотків і по скрапленому газу десь 15 відсотків. Це половина того, що ми сьогодні споживаємо, тому на ринку може статися колапс. До того ж десь за тиждень сільгоспвиробники почнуть робити запаси нафтопродуктів на посівну. Не вірю, що постачання припинять. Тут варто пам’ятати, що основне джерело наповнення бюджету Білорусі ― саме експорт нафтопродуктів. І для того, щоб припинити постачання в Україну, Лукашенко має отримати якісь дуже потужні компенсаторні заходи, можливо, від Росії".
Про альтернативні джерела нафтопродуктів
"У нас відбувається диверсифікація постачання і по морю. Але є одна проблема. Укрзалізниця сьогодні не в змозі вивезти від портів таку кількість нафтопродуктів ― немає в достатній кількості рухомого складу і тяглової сили. Тому, якщо постачання продуктів з Орлен-Литва буде досить швидко компенсовано, то заборона білоруських нафтопродуктів створить величезну проблему, особливо напередодні посівної. Держава на сьогодні не створила ні стабілізаційного фонду, ні стратегічного резервного фонду нафтопродуктів. Наші можновладці не володіють навіть термінологією галузі і приймають рішення тільки сьогодні на сьогодні. Головне ― загнати всі кошти України в дорожне будівництво…"
Чому Україна є залежною від імпорту нафтопродуктів
"Це тягнеться з 2007 року, коли було прийнято рішення про модернізацію наших нафтопереробних потужностей. Тоді до програми було включено 5 провідних НПЗ. Але ще раніше, внаслідок "прихватизації", держава втратила контроль над цими підприємствами, вони перейшли на приватні структури, які не збиралися вкладати кошти в модернізацію. Наприклад, Одеський завод. На ньому глибина переробки нафти становить десь 47 відсотків, а на сьогодні європейські заводи мають 92‒96 відсотків глибини переробки. Тож про конкуренцію не йдеться. А ще такий момент. За часів Радянського Союзу ми були надзвичайно глибоко інтегровані в загальну структуру, сьогодні ж ці заводи теоретично можуть бути модернізовані, але це коштує сотні мільйонів доларів. Отже, відновлення наших потужностей ― це міф. Але нам важливо пам’ятати, що сісти на нафтову голку Російської Федерації ― це значно гірше, ніж бути залежним від імпорту нафтопродуктів з Білорусі. Головне сьогодні ― зосередитися на модернізації логістики та навести лад в Укрзалізниці".
Про зростання цін на нафтопродукти
"На сьогодні ціноутворення в Україні повністю залежить від зовнішнього ринку та від курсу Нацбанку. В минулі роки у цей самий період ціни були набагато нижчі. Спостерігаємо стійку тенденцію зростання цін, незважаючи на те, що зараз триває сезон найнижчого споживання. Навіть з грудня ціни зросли на 16 відсотків по бензину і на 19 відсотків по дизпаливу, що є нетиповим для цього періоду. Якщо говорити про світову тенденцію, то зараз, коли епідемія коронавірусу вже не викликає такого великого остраху, світова економіка виходить з рецесії і попит на нафтопродукти перевищує пропозицію".
Фото: Depositphotos
