Ідея створення фільму
Олег Сенцов: Я сам ніколи не був у бандитському угрупуванні, але знав тих, хто потрапив до нього, хлопців, що жили поруч. Тоді це була ніби нова професія, нова влада. Вони все контролювали. Те, що відбувалось у нас в Криму, – це був жах, було страшно йти вулицями. Постійні перестрілки, війни, постійно вбивали один одного, чіплялись до інших людей… І ти живеш в цьому всьому, воно на твоїх очах відбувається. Коли я вчився в інституті на 2 курсі, під час лекції на сусідній вулиці відбулись події майже як у фільмі "Носоріг", коли кілер в машині, що зупинилася на світлофорі, вбив водія та боса одного з кланів.
Я знімав про все це на основі того, що сам запам’ятав. На наших фокус-показах були присутні люди, що "вийшли з 90-х", перше їхнє запитання після перегляду фільму було: "Хто консультував режисера?" Ніхто не консультував, я сам знаю, яким тоді було життя, тому створив такий фільм. Я не збирався знімати про 90-ті роки, взагалі ніколи у своїх фільмах не відштовхуюсь від теми, для мене важлива людина. Колись я зустрів свого знайомого, який раніше був у бандитському угрупуванні, і він раптом відкрився мені зовсім з іншого боку. Мене це так вразило, що після розмови, я сказав собі, що хочу зняти кіно про таку людину, яка розуміє, що з нею сталося. Подивитися, чи можемо ми його зрозуміти та пробачити. Коли почав вже створювати сюжет, щось я брав від цього героя, щось від інших. Так вийшов ідеальний образ Носорога.
Для чого потрібен такий фільм?
Олег Сенцов: У цьому фільмі є завдання – показати більш широко наші 1990-ті роки. Починається оповідь з 1980-х років, як ми заходимо в цей час, як виходимо з нього, як він на нас впливає. Знімати кримінальну драму, де всі бігають і стріляють мені не цікаво було. Цікава була драма людини та вплив часу на людей загалом. Цей вплив відчувається донині, велика частина нашого суспільства живе "по понятіям", а не за законами. Це наша проблема як держави в цілому.
У мене було завдання показати все реалістично, не хороших хлопців, я не вірю в фільми про хороших бандитів, немає таких. Ти поринаєш у цей світ, маєш робити певні речі та змінюєшся. Фільм – своєрідний соціальний посил передусім до молодшого покоління, яке не бачило 90-ті роки й думає, що все тоді було класно та прикольно. Я їм показую, яким життя було насправді.
Мій головний висновок з досвіду ув’язнення – що люди не вважають себе винними, вони шукають виправдання. І головний герой фільму "Носоріг" теж його шукає. Для мене було важливо, щоб глядачі переживали за нього наприкінці, викликати емпатію навіть до негативного героя. Це складне завдання, але я навмисне поставив його перед собою.
Знімальний процес
Коли я знімаю фільми, то уникаю прив’язки до місця, прагну передати атмосферу епохи. Це українське провінційне промислове місто початку 1990-х років. Складність була в тому, що я хотів знімати кіно українською, але кримінальний світ нею не розмовляє. Там є "понятія", які всі розуміють, і мова криміналу – російська, навіть у західних областях України. Деякі сленгові слівця дуже важко було перекласти українською. Проте російська мова не виходить за 10% обмеження, якому має відповідати національний фільм. Деякі актори були з Кривого Рога, українською розмовляли жахливо, от їх я не хотів переозвучувати.
Головного героя я шукав серед футбольних фанатів, військових, в’язнів, спортсменів, тих, хто мав певний негативний досвід, тримав у руках зброю, бачив смерть. Тому що це одразу на обличчі відбивається. На кастингу було багато людей, Сергій Філімонов не був фаворитом, але він наполегливо працював і дуже швидко показав, що прогресує як актор, набрав потрібну вагу й переміг на фінальному кастингу. Я задоволений його роботою, без нього фільм був би іншим.
Ми пів року відбирали людей, дуже ретельно. З непрофесіоналами мені було легше працювати. Професіонали починають ставити багато запитань. Хлопець, який грав одну з великих ролей, після кастингу телефонував, хотів обговорити її. Я йому кажу: "Ти що, сценарій не читав, там все написано, побачимось на зйомках". Роблю це навмисно, щоб люди не перегравали, не занурювались занадто в роль. Ми не збираємось, не обговорюємо процес зйомки з акторами. Сценарій я майже не відкриваю на зйомках, тому що дуже добре знаю своє кіно та що хочу в ньому показати. Питання лише в тому, щоб перенести це все на плівку. Я зробив так, що світ фільму – реальний, ти не знаєш, хто який актор, просто дивишся історію.
Відгуки про стрічку
Олег Сенцов: У нас були різні відгуки. Один хлопець на фестивалі сказав, що це найкращий фільм, який він бачив у своєму житті. Натомість у Польщі одна жінка навпаки обурилась, "навіщо це зняли, яке страшне кіно, навіщо я його подивилася". Дуже широка палітра відгуків є, і це класно, тому що кіно не залишає нікого байдужим. Для когось воно буде занадто брудне, брутальне, хтось, навпаки, скаже, що це дуже правдива стрічка про наше життя. Для мене важливо, як українці сприйматимуть фільм. Європейці якісь моменти не розуміють, наприклад, значення радянських пісень, що звучать у фільмі. "Если с другом вышел в путь" – це ж про те, як хлопці були октябрятами-піонерами, їх СРСР виховував, а потім він розпався, а ці хлопчики стали бандитами. Тому що на обмані будувався Радянський Союз, його не стало – і все припинило працювати.
Я знімаю кіно, коли є внутрішній поштовх до цього, не заради кінофестивалів, прокатів, гонорарів. Потрапити на фестивалі – це велика перемога, звісно. Проте в мене є фізична потреба створювати фільми, я живу цими картинками. З "Носорогом" прожив 10 років, нарешті цих картинок вже немає в голові, вони вже тут, у стрічці. Зараз є нові 4 сценарії, фільми, які я готовий знімати в будь-який час, питання в тому, чи будуть встигати бюджети. "Носоріг" – це був мій найтемніший фільм, наступні будуть іншими.
Оригінальність фільму та його бюджет
Денис Іванов: У нас ніколи ще не були екранізовані 90-ті як історична епоха, "Носоріг" – перша спроба розповісти про неї. Фільми, які знімали тоді, не знайшли широкого глядача. В українському кіно донині в нас не було такої історії, як з низів піднімається кримінальний авторитет, і що з ним потім трапляється. Цей фільм у багатьох сенсах заходить на ту територію, де ще ніхто не бував.
Люди не бачили української кримінальної драми про 90-ті, звісно, вони порівнюють стрічку з тим, що дивилися, з тією ж "Бригадою". "Носоріг" – це не просто український фільм чи локальний продукт, а світове кіно, яке в Італії критики порівнюють з фільмами Мартіна Скорсезе, який знімав кримінальні драми. Тому, коли глядачі прийдуть в кінотеатри, вони чітко зрозуміють, що це не "Бригада", не "Брат", це щось оригінальне, і воно має право на життя.
Стрічка "Носоріг" була придбана для прокату в Великобританії, у Франції, Польщі, Німеччині тощо. Це для нас знак, що картина цікава не тільки в локальному контексті, це кримінальна драма, яка вже має певний світовий масштаб, на неї звернули увагу й бачать потенціал. Бюджет фільму – 1.6 млн євро, це велика копродукція України, Польщі та Німеччини, а також підтримка фонду Eurimages (європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва та прокату кінематографічних й аудіовізуальних робіт, створений при Раді Європи в 1988 р. – ред.). 25 млн. грн. – це підтримка України, фільм переміг в пітчингу Держкіно ще в 2012 році, проте через ув’язнення Олега Сенцова процес відклався. Рада Держкіно продовжувала підтримувати нашу стрічку, прийняла новий бюджет, потім ми здобули перемогу в проєктах польських та німецьких кінофондів.
Образ головного героя
Сергій Філімонов: Дуже важко мені було набрати вагу, 16 кг. Під час зйомки мали місце постійні стреси, недосипи, було б легше, якби я одразу був схожим на головного героя. Проте, роль мені вдавалася, дуже допомагав у роботі Олег Сенцов та професійні актори, які радили, що подивитися, з кого брати приклад. Команда у нас була дружня, всі один одному допомагали.
У молоді, яка народилась у 1990-х – на початку 2000-х років, був культ бандитського світу, ми дивилися багато фільмів про цей період. Я сам знаю багатьох людей, що пройшли ці 90-ті. Під час зйомок я готувався, багато радився з ними – як і що тоді було, як треба себе поводити, намагався зібрати потрібний образ. Не знаю, як знімаються фільми, це був мій перший досвід, тому було цікаво. Усі актори зауважували, що зйомки відбувались на дуже професійному рівні, я часто чув фразу, як було б добре, якби ще більше таких фільмів знімали, щоб так само був організований процес. Дійсно, мене найбільше здивувало, настільки організовано можуть працювати десятки людей, викладатися для того, щоб зняти 2 хвилини фільму.
Під час зйомок, дуже важко було уявити, як усе виглядатиме на екрані. Але, зрештою, мої очікування від фільму виправдались, я дуже задоволений. Буває, коли переглядаєш свої відео, з’являється відчуття сорому. Але коли я дивився фільм "Носоріг", його не було. Я дуже хвилювався за свої інтимні сцени, якщо вони викличуть негатив у дружини. Проте вона після перегляду фільму на кінофестивалі в Венеції підійшла до мене та сказала, що я молодець, їй сподобались фільм і гра, й вона не відчувала, що не екрані її чоловік, це був Вова Носоріг. Для мене ці слова були важливим показником того, що вдалося зняти фільм, показати персонажа, якого створив Олег Сенцов. Усі наступні стрічки, які тепер дивишся, сприймаються вже інакше, розумієш важливість і складність цього процесу, він захоплює.
Кримінальна драма "Носоріг" – повнометражна стрічка українського режисера, колишнього політв’язня Кремля Олега Сенцова, який почав працювати над ним ще до арешту. Фільм показали на кінофестивалях у багатьох країнах, зокрема визнали найкращим на Стокгольмському міжнародному кінофестивалі, а головний актор Сергій Філімонов на останньому переміг у номінації "Найкращий актор". В основі стрічки – зображення реальних подій 90-х років. У широкий український прокат "Носоріг" вийде 17 лютого.
Фото: wikipedia
