"З тіні вийде до мільйона осіб": до чого готуватися після податкової реформи?

"З тіні вийде до мільйона осіб": до чого готуватися після податкової реформи?

В Україні розробляють податкову реформу. Парламент планує її реалізовувати з 2023 року. Що нового буде в цій реформі та які можливості вона відкриє для громадян розповів в ефірі Українського радіо координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Що змінить податкова реформа?

Все, що відбувалося останні два роки — це були невеличкі точкові зміни. Йдеться про акцизи, ренту тощо. У деяких випадках це були покращення, у деяких — погіршення. Але це все були тактичні речі. Те, що планується зробити парламентом у цьому році, щоб воно запрацювало з 1 січня 2023 року — це велика податкова ліберальна реформа, яку ми як експерти чекаємо років 10.

Це те, про що всі говорять, але ніхто не наважився зробити, — заміна податку на прибуток податком на виведений капітал інноваційною моделлю.

Це зниження навантаження на фонд оплати праці сукупно до 25% замість поточних 22% ЄСВ, 18% ПДФО і 1,5% — військовий збір. Тобто йдеться про суттєве зниження навантаження на фонд оплати праці.

Плюс добровільний режим для оподаткування самозайнятих осіб, які зараз працюють і не сплачують жодних податків, хоча вони повинні платити 19,5%. Для них пропонується добровільний режим сплати лише 5% без жодної реєстрації, все в електронному вигляді. Це водії таксі, ремонтники квартир, гувернантки, няні — усі вони зможуть легалізувати свої доходи лише за 5%.

Це ключові три зміни і це справді велика системна податкова реформа, на відміну від того, що відбувалося останніми роками.

Про оподаткування самозайнятих осіб

Йдеться про оподаткування виключно для однієї особи, виключно для оборотів до 1 млн грн і виключно для самозайнятих осіб. Це люди професій, яких майже неможливо буде оформити замість найманих працівників. Це цікавий режим, який уже успішно працював у кількох країнах-сусідках. Ми очікуємо, що з тіні може вийти до одного мільйона осіб. Це люди, які зараз не хочуть оформлюватися ФОПами. Це найдрібніший бізнес. Навіть оформити ФОП і здавати по ньому декларацію для них складно.

Побутує думка, що серед мотивацій, чому не хочуть люди виходити з тіні і офіційно оформлювати собі працевлаштування, мовляв, "бо не отримаю субсидії". Насправді це жахлива історія, що люди, які заробляють "в чорну" десятки тисяч гривень ще додатково з держави, з наших з вами податків отримують субсидію. Мені здається, це треба радикально змінити. Наша експертна думка була в тому, що якщо це людина працездатна, якщо вона пів року начебто ніде не працює, то ми для цілей субсидії пропонуємо вважати її такою, що отримує середньо заробітну плату по країні. Тоді в них не буде такого стимулу приховувати свої податки, щоб отримувати субсидії. І тоді вони почнуть ставати або ФОПами або цими самозайнятими, або оберуть інші види.

Як реформа змінить надходження до бюджету?

Ми прикидали на основі позитивного досвіду сусідніх країн. Для нас це може бути приблизно до мільйона осіб. У нас лише 300 тисяч таксистів працюють ніяк не оформлені. Мільйон осіб — це досить консервативний прогноз. Це будуть додаткові надходження до бюджету приблизно на рівні 12 мільярдів гривень на рік.

Реформа призведе до покращення умов для всіх регіонів і місцевостей. Зниження навантаження на фонд оплати праці — це найбільш радикальна реформа, якої зараз потребує Україна для пришвидшення зростання економіки і збільшення заробітних плат.

Про оподаткування кредитів

Про оподаткування кредитів я ніколи не чув, це просто неможливо. Зараз діє оподаткування прибутків з депозитів, так це є. Планується запровадити оподаткування державних цінних паперів, так званих ОВДП під 0%, щоб компенсувати цю велику реформу. Це також буде, але оподаткування кредитів неможливе. Це не прийде в голову навіть представникам влади.

Якщо людина офіційно працевлаштована, то фактично 50% того, що підприємство могло платити робітнику, йде в державний бюджет або в пенсійний фонд. Тепер планується це знизити до 25%. Як тоді наповнюватиметься бюджет?  

Якщо рахувати за європейською методологією ефективну ставку, то в нас вона зараз вся разом становить 34%. Якщо рахувати виплачені на руки до сплачених податків, то це 51%. Зниження відбуватиметься щодо ефективної ставки. Тобто було 34%, а стане 25%, — це зниження на 30%. Компенсаторами цієї реформи плануються речі, які не зачеплять звичайних українців. Це оподаткування ОВДП, а це для небідних людей. У другу чергу плануються певні зрушення по ренті і це теж не для бідних людей. Третє, що надважливо, це скорочення неефективних видатків з бюджету. За рахунок цього також можуть бути знайдені певні компенсатори. Усе це разом дасть можливість зекономити ці 100 мільярдів гривень, які будуть потрібні для проведення цієї радикальної реформи.

Про ПДВ

ПДВ не планують скасовувати і це не радять робити ні економісти, ні експерти з податкової політики. Цього не планує робити влада, бо найбільш нейтральний податок, який розповсюджується по ланцюжку. Відповідно до досліджень він не є найбільш шкідливим. Більш шкідливими є прямі податки, на другому місці — непрямі і на третьому місці найменш шкідливі — це податки на нерухоме майно. Планується зменшувати насамперед найбільш шкідливі для зростання економіки прямі податки.

До того ж дедалі більше країн світу переходять від податку з продажів чи з податку з обороту саме до ПДВ, бо вважають це найбільш оптимальною моделлю. Китай, арабські країни запроваджують ПДВ, Європа вся в ПДВ.

У нас в Асоціації з Євросоюзом написано, що в нас має бути ПДВ зі ставкою не менше здається 15%. Альтернатива ПДВ — податок з продажу і податок з обороту — для нашої країни це шкідливо і неприпустимо. Це можуть дозволити великі розвинені країни з тривалою податковою культурою на кшталт США чи Японії, але точно не можуть собі дозволити країни, що розвиваються. Бо коли податок зосереджується на останній ланці, ухилитися від нього є великою спокусою. Це буде неймовірна тінізація економіки, бо від цих податків ухилятимуться всі, кому не ліньки. А ПДВ, шматочки цього податку, розкидується по ланцюжку і так забезпечується контроль, що є набагато простіше.

Про податок на прибуток

Надсучасна інноваційна модель оподаткування, коли оподатковується не прибуток з підприємства кожен місяць чи кожен квартал, а оподатковується лише розподілений прибуток, коли власник компанії вирішив його вивезти у вигляді дивідендів чи прирівняних платежів. А якщо ви хочете постійно інвестувати і нарощувати свої можливості, то жодного податку немає. Це потужний стимул для інвестування, для реінвестування, який вже запровадила Естонія, Грузія, Латвія, Польща минулого року, а ми відстаємо.

Не вводять його в Україні тому, бо Мінфін нараховує постійні якісь віртуальні 60 чи 80 мільярдів збитків, що не є правдою, бо вони некоректно рахують кілька показників. Представники влади постійно не знають, де взяти ці 60 мільярдів гривень, щоб запровадити такий важливий для країни та економіки податок. У той же час вони по 60 чи по 100 мільярдів додаткових знаходять за рахунок нових податків чи ще чогось. І постійно їх проїдають. Все рухається чи на дороги чи ще кудись. Такі суми щороку проїхаються, а на запровадження важливої реформи начебто постійно немає грошей.

Про впровадження реформи

Завдяки багаторічному впливу з одного боку експертного співтовариства, з іншого боку — бізнесу за 2,5 роки влада дійшла до думки, що окрім того, що постійно треба щось збирати додатково, чи  витискати і регулювати і таке інше, то тепер нарешті можна зробити невеличкі зміни на краще і цю ліберально-податкову реформу. Це була обіцянка місяць тому від голови фракції Давида Арахамії, від Олени Шуляк — голови партії, від Данила Гетманцева. Я сподіваюсь, що вони не можуть вже зрадити своїм публічним обіцянкам, вони мають це зробити.

Про оподаткування паїв

Оподаткування паїв вже є. Це норма, яка працює з 1 січня 2022 року. Якщо пай більший, ніж 0,5 га, то на нього розповсюджується мінімальне податкове зобов’язання розміром чотири мінімальні податкові зобов'язання, тобто десь 1400 гривень зараз сплачують з кожного гектара, який знаходиться за межами міста. Ця новація була запровадження заради умовної детінізації. Це принесе додаткові надходження до бюджету близько 14 мільярдів кожен рік.

Про касові апарати

Податковий комітет не дослухався пропозицій експертів, які радили на основі міжнародного досвіду фіскалізувати виключно ризикові категорії платників. Фіскалізація має сенс, коли платник потенційно несе великі ризики перевищення лімітів своєї спрощеної системи.

Для прикладу, якщо це магазин 500 квадратних метрів брендового одягу чи магазин ювелірних виробів на 300 метрів — то це навряд чи ФОП другої групи і там навряд чи оборот 5 мільйонів гривень, очевидно набагато більше. Для таких великих торговельних площ високого цінового сегменту є сенс в РРО і такою є європейська та азійські практики. Саме це ми пропонували.

На жаль, комітет не дослухався і запровадив тотальну фіскалізацію другої і третьої групи. Але, як я бачу на практиці, наджорсткі регулювання приводять виключно до того, що їх ігнорують і від них ухиляються більшість підприємців. Воно так і відбулося. Якщо ви купите в малих магазинах шаурму, квіти чи морозиво, то я не побачив жодного фіскального чеку у таких реалізаторів. Натомість вони підключили банківські термінали, щоб не було за що причепитися і торгують за кеш або з картки на картку. 

Фото: acmc.ua