Про обстріли на Донбасі
"Росія накопичувала війська і продовжує це робити на кордоні з Україною. Постійно ішов дуже серйозний психологічний тиск з боку Росії, а також інформаційно-психологічний тиск ішов звідусюди, що от-от має початися якийсь наступ. І це все вже доходить до певної точки, коли вже не зробити нічого просто Росія не могла. І вони вдалися до тактики, до якої вдавалися раніше, а саме — загострення ситуації на Сході. Це вже перевірена тактика для них, до якої вони вдаються. Я думаю, що вона має на меті переслідування двох цілей. Перша ціль — натиснути на українську владу з метою виконання Мінських домовленостей. Друга ціль полягає в тому, що Росія хоче створити інформаційне пропагандистське тло в першу чергу для російської аудиторії, пояснюючи, чому в Думі ухвалюються такі рішення, як постанова про визнання республік на окупованих територіях. Для того, щоб пояснити, чому ці республіки Росія потенційного хоче визнати, потрібно показати картинку, що, мовляв, українська влада така жорстока і нещадна, що обстрілює мирні райони та квартали, і цим людям, звичайно, необхідно допомогти", — проаналізував Олександр Мусієнко.
Про засідання Радбезу ООН
Напередодні відбулося засідання Ради Безпеки ООН, ініційоване Росією, де йшлося про Мінські домовленості. Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН, перерахував можливі провокації з боку Росії, які вона може використовувати як привід для початку військового нападу, зокрема організацію теракту в Росії або справжній напад із застосуванням хімічної зброї.
"Що стосується участі Державного секретаріату, то це, дійсно, важливо. Цей піднімає вагу засідання, і Блінкен мав, дійсно, дуже хороший та змістовний виступ, який попередив про будь-які можливі сценарії розвитку подій, щоб їх попередити таким чином, і загалом це було непогано. Єдине, що я думав, що буде представлена більше та ширше українська позиція щодо позиції Мінських домовленостей, що якщо Російська Федерація все ж таки зважиться на визнання республік, то як ми будемо діяти далі і як ми будемо застосовувати той чи інший алгоритм міжнародного права. Але цього було менше. Проте я думаю, що це поки що не критично. Ми побачили, що практичного всі члени Радбезу засудили дії Російської Федерації, закликали до деескалації та відведення військ", — зазначив Мусієнко.
Україна звернулася до Ради Безпеки ООН з ініціативою обговорити постанову Держдуми РФ щодо визнання незаконних утворень в ОРДЛО, адже вона "підриває Мінські домовленості та процес мирного врегулювання".
Про постанову Держдуми РФ щодо визнання ЛНР та ДНР
"Можливими є два сценарії розвитку подій. Перший — військовий. Він покликаний на те, щоб привезти якомога більше військової ескалації, напруги і спровокувати те, щоб фактично в Києві була якась окупаційна влада, з російського боку бо проросійського. Він зараз стає все менш ймовірним, тому що потенціалу в такої атаки, в такого нападу поки що просто немає через готовність українського народу до спротиву, через неготовність багатьох в Росії до цього, через консолідовану позицію Заходу. Тому мені видається, що Путін заготував план Б, який полягає в тому, що він спробує створити перешкоду іншим чином. По-перше, Росія створить під це дуже потужне інформаційне пропагандистське тло, мовляв, через умовно деструктивну позицію України та української влади ми готові відмовитися від наших громадян і від наших територій на Сході. Після цього він може, дійсно, підписати цю постанову і ми отримуємо на своїй території таку невизнану республіку. Я майже переконаний, що туди будуть заведені російські військові під виглядом миротворців або навіть ОДКБ, і таким чином Путін буде розігрувати таку карту, що в Україні є територіальний конфлікт, в Україні є невизнані республіки, і саме тому ця країна не може бути прийнята до НАТО. Крім того, своєму населенню він показуже, що ми все ж таки не залишили російськомовних громадян наших, тому що вже є й паспортів, і російськомовне населення, ми маємо їм допомогти, тому готуємо таку акцію. Тобто щоб зробити хоч щось, тому що зараз йому не зробити зовсім нічого на тлі того, що відбувається — це, мабуть, вже теж зовсім складно. Звідси і провокації, які також певною мірою відбуваються зараз", — зазначив експерт.
Про протистояння між Росією і Сполученими Штатами
"Я думаю, що Росію цікавлять переговори зі Сполученими Штатами. Вони будуть висувати свої вимоги, які подекуди безглузді та абсолютно необґрунтовані. Будуть говорити і надалі, що ми вимагаємо висилку всієї військової інфраструктури США з країн в Центральній Європі. Я думаю, що вони таким чином демонструють, що вони готові до певних перемовин. Єдине, що, звичайно, вони це будуть супроводжувати своєю пропагандою, демонстрацією начебто впевненості, але це теж насправді від не зовсім впевненої позиції Російської Федерації. Вони шукають якісь шляхи діалогу зі Сполученими Штатами і хочуть за щось зачепитися.
Десь в січні починалися ці перемовини з Женеви, потім Брюсселя і Відня. Після цього поверталася російська делегація, яка говорила, що вони порадяться з Путіним, і, якщо потрібно, будуть ухвалювати рішення про військову відповідь. Пройшов час, вони дочекалися пропозицій США, сказали, що не всім задоволені, але ж свої пропозиції і свою письмову відповідь в США теж направили і теж написали, що буде військова відповідь. Зараз американці теж дадуть їм відповідь протягом певного часу, і вони знову скажуть, що їх не все влаштовує. Але це буде тривати доти, доки вони все ж таки не домовляться про щось компромісне, що може влаштовувати і одну, й іншу сторону. Це будуть зовсім не великі поступки з боку Сполучених Штатів, і умовно це те, що може влаштувати Росію.
Один з таких варіантів президент Байден вже озвучив. Він сказав, що Сполучені Штати не будуть відправляти своїх військових для участі в потенційних бойових діях з Росією до України. Він сказав, що на території України не буде розміщуватися стратегічне наступальне ракетне озброєння чи системи протиракетної оборони. Це вже, як мінімум, два тих пункти, які Росія висувала у своєму ультиматумі. Тобто американці можуть піти на ті пункти, які і так не планувалися. І Росія може за це захопитися і сказати, що до неї дослухалися і вже поступаються. Тобто вони самі намалювали такі пункти і терміни, які не планувалися, і вони їх придумали якраз для того, щоб потім було за що зачепитися і сказати, що тут хоча б в чомусь наша перемога", — проаналізував Мусієнко.
Про гарантії безпеки для України
Український президент Володимир Зеленський заявив про необхідність зафіксованих гарантій безпеки для України від провідних держав світу, включаючи Сполучені Штати Америки та Російську Федерацію.
За його словами, такі гарантії мали би відповідати системі, яку пропонують країнам Північноатлантичного альянсу.
"НАТО — єдиний з наявних сьогодні союзів безпеки, до якого Україна могла б приєднатися. Для нас там є позиція "відкритих дверей". Але на цьому шляху велика відстань — роки й місяці, особливо якщо буде ескалація", — заявив Зеленський.
"Будапештський меморандум — це найважливіший документ із існуючих поки що в українській новітній історії з моменту Незалежності, який надає гарантії безпеки, тобто гарантує суверенітет, територіальну цілісність і те, що проти України не може застосовуватися ніякого наступального озброєння чи іншого. Всі ці повідомлення, які були з МЗС, з Головного управління розвідки про те, що на території окупованого Криму Росія може розміщувати ядерну зброю, то це було б дуже добре використати в контексті того, щоб нагадати про Будапештський меморандум офіційно, оскільки на нашій території заборонено розташування ядерної зброї згідно того, що ми приєднались до відповідних договорів. Ми якось цей момент упустили. Для того, щоб почати якийсь діалог про це, потрібно якась зачіпка, і кожну зачіпку потрібно використовувати та звертатися до наших партнерів.
Що стосується того, які це можуть бути гарантії міжнародної безпеки, то перевага НАТО над іншими в тому, що все-таки там є п'ята стаття, і це військово-політичний блок, який гарантує захист кожному члену і фактично союзнику у такому блоці. Всі розуміють, що мова може йти саме про військову відповідь. Яким чином ухвалити зараз документ, який би передбачав детальний опис, що в разі атаки на українську державу підписанти такого договору мають поставити зброю, надати своїх військових, підготувати тренувальні бази навчальні, допомогти в Україні економічно, фінансового, політично та дипломатично, то мені здається, що на сьогоднішній день досягти такого потужного міжнародного договору було б дуже складно. Тому що я сумніваюсь, що пішли б на його підписання. Фактично для того, щоб надати нам якісь гарантії, нам потрібно створити друге міні-НАТО, тобто такий же військово-політичний союз. Які держави на сьогоднішній день готові підписати такий договір, щоб його зареєструвати в ООН, щоб він мав статус міжнародного договору і носив зобов'язальний характер, сказати складно.
Щодо того, чи потрібно нам укладати двосторонні, трьохсторонні, чотирьохсторонні домовленості є різними державами щодо розвитку військово-технічної співпраці, оборонних ініціатив, меморандумів, як з Польщею, Британією, країнами Балтії, можливо, з Туреччиною та з Румунією, то я думаю, що, звичайно, потрібно. Поки ми рухаємося до НАТО це не є взаємовиключні речі. Якщо ми співпрацюємо з якомога ширшою кількістю партнерів і ми співпрацюємо нормально, це тільки зміцнює довіру до нас і це тільки, мабуть, робить наші перспективи по вступу до НАТО ще більш реальними", — прокоментував Олександр Мусієнко.
Фото: facebook.com/pressjfo.news
