Вся правда про COVID. Випуск 11. Чому не всі дорослі українці вакцинуються?

Вся правда про COVID. Випуск 11. Чому не всі дорослі українці вакцинуються?

В ефірі радіо "Культура" в межах проєкту "Вся правда про COVID" говоримо про основні причини відмови від щеплень проти ковіду. Спростовуємо маніпуляції разом з Оксаною Мороз.

0:00 0:00
10
1x

Скільки українців готові вакцинуватися

В Україні ситуація з вакцинацією дітей поволі покращується – у 2020 році 83% малюків одного року були щеплені від кору та краснухи. Для порівняння: ще в 2014 році цей показник був майже на чверть меншим і складав 57%. Проте з дорослими все набагато складніше. За даними ЮНІСЕФ 55% опитаних українців не планують вакцинуватися проти COVID-19, проте майже половина з них готові переглянути свою позицію за певних умов.

Іванна Коберник, консультантка зі стратегічних та антикризових комунікацій, підкреслює важливість проблеми:

"У ситуації з COVID-19 ми, як і весь світ, зіткнулися з необхідністю масової вакцинації дорослих, чим ніхто не опікувався десятиліттями. Тому це взагалі багатьом впало як сніг на голову, і безумовно, без повноцінної комунікації не могло бути сприйняте добре. Я не бачу катастрофічної ситуації з щепленням дітей. Відсоток міг би бути більшим, але тим не менш, кількість свідомих батьків, які вакцинують дітей, зростає. І це непоганий результат. Тут ми маємо проблему з вакцинацією дорослих, якщо ми говоримо про COVID-19". 

Не хворіти й не мати ускладнень – це зараз ключова мотивація зробити щеплення від ковіду. Про це, за даними дослідження ЮНІСЕФ, зазначили 65% вакцинованих українців. Лише 14% сказали, що зробили щеплення через рекомендацію роботодавця чи закладу освіти. Тож більшість наших громадян таки позитивно налаштовані щодо вакцинації від COVID-19. Станом на зиму 2022 року, щеплено вже майже 15 мільйонів осіб.

Проте не всі українці, яких зараз вважають вакцинованими від ковіду, насправді ними є. На жаль, є ті, хто наважується на злочин – підробку  довідок про щеплення. 

Міністерство охорони здоров’я не має інформації про те, скільки людей в Україні купили підроблений сертифікат чи негативний результат тесту на COVID-19. Про це в ефірі "Радіо Свобода" заявив речник Міністерства охорони здоров’я України Роман Борщ:

"Наразі таку точну цифру сказати неможливо, скільки в нас людей із тих чи інших причини купили чи якимось незаконним способом дістали негативні результати тестування або сертифікати про щеплення. Проте вже МОЗ співпрацює з Національною поліцією, зокрема з кіберполіцією, зі СБУ над тим, щоб викривати такі злочинні угруповання чи фізичних осіб, які продають подібні сертифікати".

Тільки з середини листопада 2021 року по середину січня 2022 року правоохоронці відкрили майже 800 кримінальних справ за фактом підробки COVID-документів.

Недовіра до вакцин

Головна причина, чому не всі дорослі українці хочуть вакцинуватися – це недовіра до будь-яких вакцин та страх перед побічними ефектами. Найчастіше говорять про нібито недослідженість вакцини проти COVID-19. Але це міф, роздутий безвідповідальними медіа, блогерами та псевдоекспертами. Адже всі вакцини, що рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я до застосування, вже пройшли необхідні етапи тестування.

Зокрема, про це на ютуб-каналі "Телебачення Торонто", розповів Андрій Сем’янків, лікар-анестезіолог, який спеціалізується на викритті медичної та фармацевтичної брехні, кандидат медичних наук, відомий також як блогер МЕD GOblin:

"Вакцина з'явилася швидко, бо мРНК технології вже існували багато років до цього, були десятки тисяч волонтерів на яких проводили дослідження. Уся ключова фарма світу та уряди розвинених країн виділили на це тони грошей. Вакцини авторизовані до використання та пройшли всі етапи дослідження".

Пан Сем’янків додав, що зараз проведено сотні клінічних досліджень. Так, на кінець січня 2022 року було вже здійснено 595 клінічних досліджень у 69 країнах світу.

Також люди не хочуть переживати можливе тимчасове погіршення самопочуття та високу температуру, хоча це нормальна та очікувана реакція на щеплення. Треба зазначити, що 94% українців, шпиталізованих з коронавірусом, були не вакцинованими. Це дані  Центру громадського здоров’я за період із серпня до жовтня 2021 року.

Відсутність потреби у вакцинації

Частина українців досі не вірить у небезпеку коронавірусу та реальність пандемії. Зокрема це періодично повторює народний депутат від партії "Слуга народу" Юрій Камельчук. Ось що він сказав під час одного з ефірів:

"Люди не вакцинуються не з причини, що я сказав, що не хочу, не з причини, що в інтернеті робиться галас, вони не вірять в те, що ця хвороба викликає настільки великий ризик. От і все".

Навіть велика кількість смертей та ускладнень після коронавірусу не для всіх є достатнім аргументом, щоб піти й зробити щеплення. На це звернула увагу консультантка зі стратегічних та антикризових комунікацій Іванна Коберник: 

"Момент, який мене вразив в 2021 році, я так різко скажу, навіть грубо, це кровожерливість українців. Я вражена тим, що цифри смертності, які ми мали восени, людей не лякали. Люди наводили приклади Західної Європи чи Ізраїлю, де також, незважаючи на великий відсоток вакцинації суспільства, були спалахи захворюваності, проте замовчували, що смертність там була набагато нижчою. Тому що вакцинація насамперед захищає від смертності та шпиталізації. Те, що така кількість смертей не лякала людей, – я дуже прикро вражена".

Ще одна перешкода вакцинації – це впевненість у тому, що перехворієш у легкій формі. Часто таку позицію мають молоді люди або ті, хто вже перехворів і вважає себе захищеним завдяки антитілам. 

Про наявність у них протипоказань до вакцинації під час дослідження ЮНІСЕФ сказали майже чверть опитаних. Хоча менше 1% людей могли назвати ці реальні протипоказання.

Не вакцинуються, бо так порадив лікар

Важлива причина відмови від вакцинації – це порада не робити щеплення від лікаря. Медикам, особливо знайомим, довіряють більше, ніж владі та міжнародним організаціям. Денис Кобзій з Харківського інституту соціальних досліджень так розповів про це в коментарі "Deutsche Welle": 

"Щодо інформації про вакцини є дуже висока довіра до лікарів, не до системи медицини загалом, а до особистого знайомого лікаря, у цьому є свої переваги та недоліки. Ми бачимо, що це не лише українська проблема, є дуже багато серед медичного персоналу скептиків щодо вакцинації, і коли вони починають поширювати свій скепсис на людей, то така інформація стає мов радіація, бо лікар сказав, або медична сестра сказала, що не треба поки що вакцинуватись. Це має поки що високу вагу. Бо це ж медики".

На жаль, не всі лікарі однаково професійні, тому деякі можуть давати безвідповідальні поради. Зокрема, медики не завжди самостійно можуть вивчити останні дослідження щодо щеплень, оскільки ті публікуються англійською мовою та не мають українського перекладу.

До цього додається й те, що на початку 2021 року понад 60% українців не довіряли центральній владі та понад 70% – політичним діячам як джерелам інформації про пандемію коронавірусу. Такими є дані Харківського інституту соціологічних досліджень. Подібне ставлення поширюється й на систему охорони здоров'я. Тому заклики робити щеплення сприймають скептично. Наприклад, українці не вірять у те, що було організовано належне зберігання та транспортування вакцин. 

Ще одне відгалуження проблематики – примус до щеплення. Зокрема, це поширена проблема серед вчителів, вона відображає загальну кризу в освіті й стосується як середньої, так і вищої школи. Частина освітян воліють працювати онлайн лиш би не вакцинуватися.

Вплив дезінформації

Антивакцинаторські настрої зростають не лише в Україні, але й у світі. Зокрема, через те, що люди припинили боятися базових інфекцій, оскільки не стикаються з ними. Всесвітня організація охорони здоров'я навіть визнала антивакцинаторські настрої однією з головних загроз людству. Погляди людей щодо вакцин є більш несталими, ніж це було раніше. Також вони здатні гнучко змінюватися під впливом дезінформації. Скепсис до безпечності вакцин як правило зростає разом із політичною нестабільністю. Про це йдеться у дослідженні Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

Політичні протистояння та дезінформаційні кампанії, що їх супроводжують, поляризують суспільство й послаблюють критичне сприйняття дійсності. Люди, відчувають страх за себе та рідних, стають більш вразливими до різних дезінформаційних впливів.

Варто нагадати два простих правила, як зменшити вплив дезінформації на наше мислення та поведінку. 

По-перше, читати новини в об'єктивних медіа – на ресурсах "Суспільного" чи інших ЗМІ з "Білого списку" Інституту масової інформації. 

По-друге, не забувати про ресурси фактчекерських організацій, які регулярно моніторять та декодують російську пропаганду. Наприклад, організацію "СтопФейк". 

42% людей, які ще не вакцинувалися проти коронавірусу, готові щепитися за певних умов. Про це свідчать дані опитування, проведеного ЮНІСЕФ. Найбільше мотивує наших співвітчизників щепитися те, що вакцинація може запобігти коронавірусній хворобі чи ускладненням від неї, а також те, що вони не заразять інших людей.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду "Відродження" в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського Союзу".