Фільм "20 днів у Маріуполі" — це можливість залишити в історії військові злочини, які вчинила Росія в Україні

Фільм "20 днів у Маріуполі" — це можливість залишити в історії військові злочини, які вчинила Росія в Україні

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій на американському фестивалі незалежного кіно Sundance. Стрічка розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В ефірі радіо "Культура" про картину та реакцію на неї світу розповів режисер, журналіст і письменник Мстислав Чернов.

0:00 0:00
10
1x

Про фільм та нагороду

"Для нас це перемога. Я вважаю, приз глядацьких симпатій — це найважливіша нагорода на фестивалі Sundance для фільму, особливо для нашого. Це означає: попри те, що фільм дуже важкий, публіка його прийняла і хотіла дивитися. Абсолютно всі покази були повні зали, відповідь була дуже сильною, люди плакали, злилися, питали, чим можна допомогти... Питали, як це показати ще більшій аудиторії, чи побачать це росіяни й американці. Для нас це честь і привілей — показати, якою сильною і масштабною є трагедія Маріуполя, скільки страждань принесло українцям вторгнення Росії. У Маріуполі працювала команда з трьох людей: я як оператор, фотограф Євген Малолєтка і продюсерка Василіса Степаненко. Над фільмом працював я як режисер, і ще працювала команда студії "PBS Fronline", це відома американська студія документальних фільмів. Ми вивезли близько 30 годин відео, усе це треба було передивитись. І коли монтували, я знайшов багато того, чого не пам’ятав, важливі кадри, які потрібно показати світові. Але ще є кадри, де я чи команда просто реагуємо на якісь події. Помирають люди, руйнуються будинки, і ми — частина цієї історії, ми на це реагуємо. Ми вирішили використати ці кадри у фільмі. Часто запитують, чому я вирішив начитати фільм, чому там мій голос. Він поєднує всі історії, ми є частиною всього, що відбувається з містом. Це фільм про людей, які страждають у Маріуполі, які втратили свій дім і життя. Історій так багато, що навіть за півтори години ми не встигаємо все розказати, але глядач принаймні має можливість зрозуміти масштаб трагедії. Адже спочатку були просто новини — люди ввімкнули телевізор, подивились і вимкнули. А у фільмі можна побачити контекст подій, масштаб, це важливо. Окрім того, це можливість залишити в історії військові злочини, які вчинила Росія в Україні".

Показ фільму "20 днів у Маріуполі" на фестивалі Sundance. Фото: Суспільне

Про те, як вдалося виїхати з Маріуполя і зберегти всі матеріали

"Нам пощастило, тому що це були перші дні, коли неофіційно відкрився зелений коридор. Був хаос, виїжджали сотні тисяч людей, і надто ретельно не перевіряли, не лізли в телефони, не роздягали, не порпались у речах, у машинах. Ми на той момент вже втратили свою машину, бо були в оточенні деякий час в одному з районів Маріуполя. Нам пощастило, що один із маріупольських поліцейських, ризикуючи своїм життям і безпекою своєї сім’ї, провіз нас крізь 15 російських блокпостів, з камерами, матеріалами, жорсткими дисками… А ще ми дуже хвилювалися, бо вивозили картку Тайри. Вона передала свої матеріали, і ми мали відповідальність за них. Там були години дуже важливих матеріалів, які потім допомогли показати, що вона не лікар-нацист, який вирізає органи з російських солдатів, а справжній лікар, що рятує життя".

Читати також: Софія Андрухович: як війна проти України допомагає переживати пам’ять про Голокост

Про музику до фільму

"Музика для цього фільму створили спеціально. Це був нелегкий процес, який тривав майже рік. Тому що Маріуполь — це особливе місто, і звучить воно особливо. Це індустріальне місто біля моря, в ньому особливий вітер, особливий звук металу, особливий пил. Усі ці звуки ми намагались передати в музиці. Долучився один із композиторів, який працює зі студією "PBS Fronline". Деколи у документальних фільмах звук лунає не як музика, а як саунд-дизайн. Наприклад, ідуть титри, а ви чуєте биття серця. Серце Маріуполя б’ється, тому що він — серце цієї війни".

Про подальшу фестивальну долю фільму

"Ми вже отримали запрошення на фестиваль Hot Docs в Торонто, і ще є кілька європейських фестивалів, куди ми сподіваємося привезти фільм і показати його світовому глядачеві. Важливо, щоб якомога більше країн показали його в кінотеатрах, після цього його покажуть на каналі CBS у США. І потім для нас важливо, щоб фільм був на стрімінгу, щоб його могли побачити і росіяни. Зараз він начитаний англійською мовою, українською також, є ймовірність, що я його начитаю і російською, принаймні будуть російські субтитри".

Фото: Суспільне

Останні новини
Податок на доходи фізичних осіб в загальний держбюджет цьогоріч не заберуть — Савчук
Податок на доходи фізичних осіб в загальний держбюджет цьогоріч не заберуть — Савчук
Прожитковий мінімум мав би становити 8,5 тис гривень — Крулько про бюджет-2024
Прожитковий мінімум мав би становити 8,5 тис гривень — Крулько про бюджет-2024
США дадуть Україні додаткові засоби ППО, але їх не вистачить, аби закрити небо — Данілов
США дадуть Україні додаткові засоби ППО, але їх не вистачить, аби закрити небо — Данілов
Єльченко: головне, щоб російська делегація була позбавлена права виступати і взагалі заходити в будівлю ООН
Єльченко: головне, щоб російська делегація була позбавлена права виступати і взагалі заходити в будівлю ООН
Причиною повільного контрнаступу є відсутність літаків F-16 — Данілов
Причиною повільного контрнаступу є відсутність літаків F-16 — Данілов
Новини по темі
"Ми бачимо ренесанс української документалістики" — один із учасників фестивалю Docudays UA 2023
"Душа моя над снігом стала, неначе яблуня в плодах". Памʼяті Дмитра Павличка
Чи зможе ЮНЕСКО захистити Одесу від російських ракет? Пояснює заступниця міністра
Як український повстанець Мирослав Симчич помстився за кримськотатарський народ
"Не довіряти владі, коли існує загроза нашому існуванню, — страшно", — Вахтанг Кебуладзе