Про рівень допомоги Польщі український мігрантам
"Польська держава показала приклад решті світу, як у кризових ситуаціях допомагати людям. Від самого початку воєнних дій польський уряд та різні фундації були готові прийняти українців. Одразу було продемонстровано цю готовність, яка йшла навіть не від офіційних чинників, а від відкритих польських сердець, які бажали прийняти людей, що опинилися в біді. Водночас дії уряду також заслуговують на похвалу і подяку. Буквально з перших днів були розроблені відповідні законопроєкти, спрямовані на те, щоб громадянам України надати максимальне сприяння для адаптації у польському середовищі. Щоб вони були в безпеці та почувалися захищеними. Ці законопроєкти за лічені дні були ухвалені сеймом і сенатом. Вони передбачали гарантування громадянам України майже таких самих прав, як і громадянам Польщі. Це право отримати роботу, право на безкоштовну освіту, на медичну і соціальну допомогу. Українським мігрантам треба було лише зареєструватися й отримати польський ідентифікаційний код".
Як змінились офіційні відносини України та Польщі після повномасштабного вторгнення РФ?
"Відносини змінилися настільки кардинально, що контакти на найвищому рівні стали майже щоденними. У нас була дуже добра співпраця між усіма гілками влади до початку війни, хороші контакти між президентами. Сьогодні відбувається щоденне телефонне спілкування, а також і безпосередні контакти. Тому що Польща була однією з тих перших країн, лідери якої після 24 лютого здійснили фізичний візит в Україну. Буквально в ці дні відбувається візит Віце-прем’єр міністра Пйотра Глинського. Контакти стали такими інтенсивними, що посольство не встигає їх контролювати. Високопосадовці України та Польщі спілкуються напряму. І це добре, адже зменшує кількість бюрократичних і часових обмежень у вирішенні питань".
Чи достатня на сьогодні політична та воєнна підтримка Варшавою Києва
"Польща стала прикладом для світу в питанні допомоги воєнним мігрантам. Так само підтримка політична і військова є зразком для наслідування іншими країнами. Не для всього світу, тому що у нас хороші відносини та підтримка з боку США, Великої Британії, Литви, Чехії… Але Німеччина, Франція, так звана Стара Європа, зайняли позицію очікування і невтручання, ніби це їх омине. Та хочу запевнити: якщо вони не стануть на позицію твердої підтримки України, якщо не допоможуть Україні зброєю, то рано чи пізно російський чобіт дійде до них, як це вже було в історії. Ми показали, що можемо не тільки оборонятися, а й наступати. І зараз нам потрібна наступальна зброя, щоб повністю звільнити територію України від російських загарбників".
Польща була готова передати винищувачі МіГ-29, про які просила Україна. На якому етапі цей процес?
"Думаю, ця історія не закінчилася, тому що літаки є. Ця історія матиме продовження наступальною і переможною нотою. Питання мало би вирішуватися спільно з нашими іншими партнерами. Робота триває".
Про загрозу для Європи щодо російської агресії
"Загроза залишається достатньо високою. Менше тижня тому було обстріляно ракетами Львів, а це лише 60 км від кордону з Польщею. З таким самим успіхом ракети можуть полетіти на польські території. Зовсім не виключено використання білоруського плацдарму для атаки сусідніх країн. Ця загроза буде існувати, доки ми не покінчимо з режимом кремля та російською імперською політикою".
Про можливе створення Польсько-Українського союзу. Якими можуть бути політичні та економічні вигоди для двох країн?
"Нам потрібно спільно і разом будувати наше майбутнє. Який це буде союз, в яких структурах і формах, залежатиме від того, як будуть налаштовані наші країни та які існуватимуть можливості для розвитку союзу. Наш інтерес у тому, щоб добрі українсько-польські відносини не були виключені із загальних тенденцій розвитку і регіону, і Європи. Ми не зможемо окремо протистояти зовнішнім загрозам, нам треба бути об’єднаними в об’єднаній Європі і в НАТО, адже це єдина велика міжнародна організація, що може гарантувати безпеку. Але обидві ці інституції потребують реформ. І тут роль Українсько-Польського союзу — ініціювати та провести ці реформи і достосувати ці організації до реалій життя".
Про ефективність молодого альянсу України, Великої Британії та Польщі, створеного напередодні навали
"Назви він ще не має, але ефективність вже є. Тому що ця співпраця і взаємодопомога між Україною, Великою Британією та Польщею справляє великий позитивний вплив на надання Україні перш за все військового спорядження. Бачимо, що велика кількість зброї з Польщі та Британії використовується в Україні. Це результати комунікації на рівні вищого керівництва трьох держав. І той факт, що у Варшаві відбувалась зустріч українського Міністра закордонних справ Кулеби з британським колегою — хороший приклад. Це був майданчик для зустрічі та живого спілкування, адже живі контакти мають значно більший ефект, ніж спілкування онлайн".
Андрій Дещиця зазначив, що "сьогодні ми діємо за принципом малих союзів, поки не стали повноправними членами великих союзів. Люблінський трикутник, співпраця у рамках Тримор’я, Асоційоване тріо — ці союзи показують Україну як проєвропейську та проатлантичну державу. І в цих союзах Україна є повноправною учасницею".
Про можливий нейтральний статус для України та відмову від НАТО
"Ми не маємо відмовлятися ні від НАТО, ні від ЄС. По-перше, це записано в нашій Конституції. По-друге, ці організації дають нам можливість отримати систему безпеки та перспективу подальшого розвитку. Тому нам не варто відмовлятися від своєї безпеки та свого майбутнього. Але залишається питання ефективності НАТО і ЄС на сьогодні. Тому що їхні рішення є запізнілими, кволими, нетвердими, а отже, потрібна велика порція свіжого повітря. Україна зможе принести цю свіжу енергію та реальне бачення ситуації, в якій ми всі опинилися".
На думку пана Дещиці, "НАТО створювалося як оборонний союз із розрахунку, що війни не буде. Щоб просто запобігати воєнним діям. Але сьогодні ми в зовсім інших реаліях — війна розпочалася. І тому НАТО мало би змінити свою доктрину і почати забезпечувати стабільність та безпеку в регіоні, поширивши цю стабільність і на країни, що не є членами НАТО. Тож альянс потребує реформ".
Фото з фейсбук-сторінки Андрія Дещиці
