Чому виник дефіцит пального?
Ще місяць тому експерти ринку нафтопродуктів, зокрема і я, попереджали, що дії Уряду призведуть до ситуативного дефіциту в країні. Мається на увазі державне регулювання, яке на нашу думку мало бути скасоване на період військового стану в Україні. Бо вони (Уряд — ред.) рахують за своїми теоретичними викладками, а насправді ті крихти палива, що потрапляють в Україну (наприклад, дизельне паливо) починаються із 42 грн зі літр. А Уряд пропонує і встановлює верхню межу цін 38,66.
Якщо хтось завозить паливо, то він має бути свідомим того, що він вже 5-6 гривень закладає собі в збитки на кожній тонні, якщо працювати згідно із чинним законодавством. Деякі мережі, які мали відповідні технічні умови, могли продавати такий дизель, наприклад, під брендовою назвою. На брендове паливо не розповсюджується таке обмеження.
Ми тоді попереджали, що це буде стимулювати утворення дефіциту в країні. Окрім того, під час війни були знищені нафтобази і виробничі потужності. З усієї системи диверсифікації нафтопродуктів в Україну, чим ми гордилися так і пишалися, залишився один-єдиний канал. Це Європа. І то, ми мусимо бути свідомі того, що в Європі залізнична колія вужча за нашу і є проблеми із заміною колісних пар.
Як можна вирішити ситуацію?
Потрібно лібералізувати перевезення, це стосується в першу чергу бензовозних партій. Водіїв до 60 років не випускають за кордон. Є такий віковий ценз.
Проблеми із Укртрансбезпекою не вирішені, там як було до війни, так і залишилося. Тобто ADR-ліцензії (ліцензії на внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів — ред.) не видаються або видаються з певними умовами, які були до війни. І ці умови неприйнятні, бо частина водіїв, які мали досвід трирічної роботи на внутрішньому ринку, або воює або пішли в більш безпечні місця, або віковий ценз не дозволяє.
Усі оператори ринку вже місяць як кричать, щоб прибрали державне регулювання на період війни. Пальне коштує нуль, бо його немає, оце і весь ефект. Коли сьогодні йде пільгове розмитнення автомобілів для приватного сектора, то бензовози, які навіть прориваються за кордон стоять у черзі по 3-4 дні, а це зовсім неприйнятно для такої критичної категорії вантажів, як пальне. А ми знаємо для чого пальне нам потрібне: це ЗСУ, аграрії, я вже не кажу про переселенців, які не мають змоги заправитися. Вони не звертають увагу вже на ціну, а на наявність цього пального і скільки його можна залити.
Фото: pixabay.com
