"Узагальнюючи, можна сказати, що більше постраждали країни зі слабкою або перехідною економікою. Це країни Балтії, Чехія, Словаччина, країни південної Європи ― Західні Балкани. Ми бачимо тут три тренди. Це формування енергетичної кризи, продовольчої кризи та кризи з біженцями. Усі ці кризи несуть додаткове фінансове навантаження для країн. Якщо країна має слабку економіку, то її фінансові запаси також слабкі, для того щоб покрити форсмажорні зміни в економіці. Наприклад, ми знаємо, що Польща прийняла понад 4 мільйони біженців, а це навантаження на бюджет. Так само виділення коштів на військову допомогу. І безперечно, це зростання в цілому по Європейському Союзу інфляційних процесів, що тягне за собою політичну дестабілізацію. ЄС хоче цього уникнути. Ми бачили це, коли вони зібрались у Версалі в березні й обговорювали питання, як подолати негативні процеси в економічній сфері".
Загалом через війну в Україні погіршуються прогнози для 143 країн світу, навіть досить віддалених. "За межами Європейського Союзу є зовнішньоекономічний ефект. ЄС був фінансовим донором багатьох країн у світі, багатьох програм ООН і власних європейських програм з підтримки країн Африки, азіатсько-тихоокеанського регіону. І якщо головний фінансовий донор зараз перенаправляє кошти на вирішення своїх внутрішніх економічних завдань, то ці країни страждають без фінансової допомоги. Країни Субсахари, наприклад, багато в чому використовувати ці програми, для того щоб закривати свої проблемні економічні питання. А якщо вони втратять цю допомогу, то там може бути і голод, і певні політичні заворушення", ― підсумував Руслан Осипенко.
Фото: dip.org.ua
