"ДНК експертиза під час війни - це важливий інструмент для пошуку людини. Ми радимо всім, у кого є зниклі безвісти, здавати біологічні зразки. Цей процес може здаватися для багатьох складним, але він є дуже необхідним для ідентифікації загиблих та пошуку їх рідних.
Для такого пошуку неможливо провести ДНК експертизу за власним бажанням. Спочатку має бути заява до найближчого відділку поліції про зниклу особу. Потім видається постанова слідчого або доручення суду на проведення такої експертизи. І вже після цього безпосередньо відбувається забір зразків. Біологічні зразки можна здати у відділеннях судово-медичної лабораторії. Зразки відбираються лише у прямих кровних родичів (батьки, діти): це кров, зразки слини із ротової порожнини та епітелій. Підготовки особливої для цього не потрібно. Відбувається цей процес в медичній установі безоплатно. Із собою треба мати паспорт, для дитини свідоцтво про народження".
У померлих зразки відбираються у відділі експертизи трупів. Це може бути кров, м'які тканини, кістки.
"ДНК профілі порівнюють в єдиній базі. Там є зразки як загиблих, так і зразки живих людей. ДНК картка направляється до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Там їх вносять до бази централізованого обліку генетичних ознак людини під унікальним ідентифікатором. Його присвоюють під час реєстрації невстановлених осіб. Для цього при кожній поліції створені робочі групи, які приймають заяви про зникнення або пошук родичів. В автоматичному режимі проходить порівняння ДНК профілю потерпілого і їхніх рідних. У разі збігу інформується той орган, який призначив цю експертизу. Та проводиться досудове розслідування. Далі йде інформування родичів загиблого. В середньому ідентифікація може тривати до місяця. Тим паче зараз, коли країна перебуває в стані війни, то це може ускладнювати цей процес" - зазначив Андрій Гаврилюк.
Для довідки: наукові досягнення дозволили використовувати ДНК, як матеріал для ідентифікації особистості, з 1980-х років.
Використання аналізу на ДНК вперше було застосовано у криміналістичній справі при вирішенні вбивства двох підлітків. У 5000 чоловіків було відібрано зразки крові, які допомогли виявити серед них вбивцю. Його ДНК відповідала тій, що була залишена на місці злочину. Також були випадки реабілітації засуджених. Навіть після винесення вироку і кількох десятиліть відбування покарання.
Найбільші у світі бази даних ДНК мають США та Велика Британія.
Фото: Getty Images
