Які історичні події спонукають людей змінювати своє меню
"Дослідження і вивчення того, що і як ми їмо, може розповісти про контексти значно більше, ніж нам здається. Тому поява в одному із закладів Києва десерту на честь Бориса Джонсона ― круасана з морозивом та оздобою за мотивами зачіски британського прем’єра ― це не поодинокий випадок. До прикладу, у Львові також є заклади, які створюють страви, що дуже корелюють із сьогоденням. Це круасан "Анджеліна Джолі", а також чебурек "Борис", до складу якого входять яйця і зелень. Маркетологи думають тепер зробити чебурек "Еммануель" ― також із зеленню, проте без яєць… Тобто жарти і гумор ― це те, що направду нас тримає, відображаючи нашу дійсність. Згадаймо й інші страви, які з’явилися через вторгнення Росії, наприклад, хліб "Чорнобаївський". Деякі ініціативи швидко забудуться, а деякі увійдуть в історію і залишаться у нашому меню. Це залежить від багатьох факторів, приміром, чи буде тиражуватися страва, чи сподобається вона людям, наскільки вона влучна саме в цей момент, тут і тепер. Я переконана, що паляниця та символічне значення цього хліба на довгий період часу залишиться в усній пам’яті".
Погратися з назвами ― це явище суто українське чи світове
"Це реакція народної культури загалом. Поява мемів, жартів, які ми поширюєм у чатах, це частина усної історичної народної творчості. Ми в цьому не унікальні, так працює фольклор. Якщо ми говоримо про круасан, то це не фольклор, а ініціатива підприємців. Водночас паляниця або чорнобаївський хліб ― це приклад того, як у суспільстві циркулює фольклор та яку функцію виконує. А його функція ― розповісти, поінформувати, зняти напругу і зафіксувати в усній пам’яті ту чи іншу подію".
Чи дійшли до нас страви або рецепти від минулих історичних подій
"Дуже рекомендую подивитися на сайті "Їжа культура" статтю дослідниці Ольги Казакевич. Вона вивчає знакові українські постаті кінця ХІХ ― початку ХХ ст. Стаття називається "З’їсти опонента: гастрономічні метафори на політичні теми". Ви здивуєтеся, наскільки близьким є цей матеріал до сьогодення. Він фактично про меню, яке було опубліковане українськими інтелектуалами до 21-х роковин Тараса Шевченка у 1882 році. У тому меню дуже добре відображені культурні контексти тогочасного життя. Наприклад, там є дозволена цензурою таранька, там є українофільський борщ, сепаратистська каша і возз’єднана осетрина (з хріном замість конституції). Це сатира, іронія і трохи біль, такий собі інтелектуальний спротив реальності того періоду. Мова не конкретно про меню, а про те, як воно обігрується і подається. Щоб його зрозуміти, треба перебувати у контекстах того історичного періоду".
Тому й не дивно, коли якомусь іноземцеві доведеться пояснювати, що таке київський круасан на честь Бориса Джонсона. А українці в цей час будуть усміхатися і жваво обговорювати страву…
Фото: twitter-сторінка Посла Британії в Україні Мелінди Сіммонс
