Чи справді цей саміт є історичним
Цей саміт, дійсно, є історичним для нас. Тому що ухвалення рішення про кандидатський статус є дуже важливим. Це новий період проходження подальшого шляху до членства в ЄС. Тобто це дороговказ з конкретними процедурами. Це питання розширення Євросоюзу. Водночас історичним буде саміт, який вже зафіксує підписання договору про вступ України до Європейського Союзу. Такий саміт ще попереду.
ЄС зараз зробив правильний крок у цьому напрямі: щоб і в нього був історичний саміт, щоб було наступне розширення, яке вже давно не відбувалось, щоб ЄС, отримавши нове дихання, яке Україна зараз дала Європі, міг би переосмислити свою роль і вийти й на нову хвилю розширення, й на реформи в самому Євросоюзі. Тобто це дорога з двостороннім рухом, і в цьому плані є історичний момент розвитку Європи в цілому. І Україна зробила свій внесок.
Про наступне розширення ЄС: Україна, Молдова та Грузія?
Стратегія визначена. І чи буде це разом, чи окремо — це питання часу. З точки зору безпекових питань і розширення, я думаю, що це може бути спільна хвиля. Проте ми бачили Грузію, яка в технічних питаннях випереджала Україну, але через суто політичні внутрішні моменти зараз не отримала статус кандидата. Отже, прогнозувати дуже складно. Ми будемо йти своїм шляхом і виконувати свою програму. Потім, сподіваюсь, виконуватимемо і розділи переговорів про вступ, які будуть виписані саме в нашому двосторонньому діалозі з Євросоюзом. Хоча якщо Молдова далі піде швидше, адже це менша країна, і може бути легше проводити реформи, тоді буде конкуренція. Я думаю, що це навпаки буде сприяти підштовхуванню процесу.
Все це буде. Але сьогодні треба подякувати тим, хто наближав цю подію. Не тільки сьогоднішній українській владі, яка зробила багато для того, щоб пройти швидко з Євросоюзом бюрократичні моменти. Але я б хотів згадати тих людей, які зараз, особливо на окупованих Росією територіях, також дивляться на це і знають, що Україна деокупує території і ми житимемо в новій системі. І повернемося до Євросоюзу не лише географічно, а й будемо проводити реформи, де корупції буде менше, а наші діти будуть отримувати доступ до більш якісної освіти. Стандарти Євросоюзу вищі за інші.
І також варто подякувати героям Небесної Сотні, студентам, які в 2014 році сміливо вийшли на Євромайдан, щоб не допустити повернення України в імперсько-російський проєкт. І нашим воїнам, які сьогодні борються за наше майбутнє. І не лише за членство в Європейському Союзі, а за те, щоб опинились історично там, де нам і належить. Ми історично там були і маємо мати такі ж стандарти, які мають інші країни — більш кращі і прогресивні. І поки ЄС виглядає таким для нас.
Протягом якого терміну Україна може реалізувати вимоги Євросоюзу
Є вимоги, які стосуються кандидатського статусу, і їх українське керівництво зобов’язалося виконати найближчим часом — до кінця року. Деякі моменти досить прості для реалізації навіть під час воєнного стану, наприклад, реформа законодавства про нацменшини. Потрібно ухвалити закон, він проходить Венеційську комісію і впроваджується.
У питанні аудіовізуальних медіапослуг і відмивання нелегальних коштів ми вже пройшли шлях. І відповідність законодавства про відмивання коштів стандартам ФАТФ — це абсолютно реалістична річ і швидка до дії. Антиолігархічний закон вже у Венеційській комісії, і після її висновку може бути запроваджений.
Що складно з політичної точки зору — це нарешті призначити керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. З точки зору ЄС це той крок, який має бути зроблений вже зараз, оскільки переможець конкурсу є і відбір відбувся. ЄС визнає, що процедура пройшла нормально, тому треба його лише призначити. Так само потрібно, щоб НАБУ не залишилось без керівництва.
Трохи складніше в часі — це реформа Конституційного суду, попередній відбір суддів на основі оцінки їх доброчесності і професійних навичок, як це рекомендувала Венеційська комісія, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя.
Це не такий складний перелік, який може тривати роками. Це має бути виконано швидко — до кінця року, як на це дивляться в уряді. Потрібна політична воля і активна робота. Навіть воєнний стан, на мій погляд, тут не заважає.
Інша мова — переговори щодо членства. Це 35 розділів, 6 блоків, де повністю законодавство України має відповідати законодавству ЄС. Це вимога для вступу. Без цього країну не приймуть в ЄС. Тобто це великі реформи всього законодавства. І це потрібно робити через дискусію в парламенті та обговорення експертів. Це шлях, який займе роки. Це правда. Але скільки років — я вам не скажу. Це може були 5 років і більше. Тобто залежно від того, наскільки країна йде швидко і наскільки Євросоюз готовий до розширення.
Що Україні може дати статус країни-кандидата на вступ до Євросоюзу
Є три ключових блоки. Перший — це сигнал, що остаточно і безповоротно, незважаючи на війну Росії проти України, ми йдемо в Євросоюз і НАТО. Це цивілізаційний вибір на віки. Як мінімум, на десятиліття. І ніхто нас вже не зверне. Меседж ворог почув, істерика в них є.
Другий — мобілізація та єднання всіх українців: і влади, і опозиції, і громадських організацій, які багато років йшли цим шляхом і врешті-решт отримали юридичний якір в Євросоюзі.
Третій — це реформи. Можливо, ці вимоги, складні для політиків — адже є якісь інтереси, десь перетинається судова гілка з виконавчою тощо, а треба повна незалежність. Але для суспільства це абсолютно позитивна річ. Тому що таким чином ми не тільки наближаємося до ЄС. Ми будуємо країну, в якій права простого громадянина мають бути більш захищені і менш залежні від чиновника. Чіткі закони мають бути для всіх. Тобто це речі, які прописані в Конституції. Але вони ще мають бути імплементовані належним чином. Тому дуже важливо, як швидко ми будемо рухатись: у влади має бути політична воля, на фронті ми маємо відстояти наше право на свій самостійний вибір розвитку, а народ має спільно контролювати ці процеси для того, щоб це не затягнулось на десятиліття, як це відбулось в одній з країн-кандидатів.
Про створення європейської політичної спільноти для країн, які ще не вступили до ЄС
Спочатку я сприйняв це як альтернативу процесу розширення Європейського Союзу. Тому що європейська політика сусідства, в якій ми перебували до останнього часу, не відповідає сьогодні потребам часу. Треба змінювати цю політику. І ЄС також шукає форми. Наша офіційна позиція полягає в тому, що ми не заперечуємо такий формат, якщо він буде доповнювати процес розширення Європейського Союзу на етапі переходу. Як це буде — побачимо. Тому що ЄС — це процедури. Є політичні питання, а потім вже є конкретні рішення. На мій погляд, кандидатство, відкриття переговорного процесу — це достатньо для України, щоб робити реформи і той шлях, який ми обрали. Але вони ще кажуть, що є Британія, яка вийшла з Євросоюзу, але є важливою для загальноєвропейського формату.
Тому побачимо, у що це трансформується. Якщо це буде політичний процес з об'єднанням в цілому Європи, де країни перебувають на різних стадіях інтеграції, зокрема економічної чи безпекової, то це буде доповнюючий елемент. В будь-якому разі це не повинно стати замінником чи альтернативою процесу розширення. Відповідно нашому переговорному процесу по вступу в ЄС.
Про сьомий пакет санкцій ЄС
Дуже добре, що, попри складності кожної країни, спільні рішення вони приймають. З іншого боку, для того, щоб не давати Росії гроші на її військові дії, потрібно відразу ввести ембарго на всі енергоносії та товари. Повністю та одномоментно. Проблема в тому, що європейські країни не підготувались до цього рішення, і їм буде потрібний час. Зрозуміло, що розглядається нафтове ембарго і треба буде переходити до газових питань. Є питання портів, а також судноплавства, де Росія після блокування Литвою перевезення підсанкційних товарів через її територію в Калінінград, також розглядає переорієнтацію саме на морські постачання. Є питання кіберпростору. Крім того, є питання, де можна закрити прогалини в тих санкціях, які вже були введені, але Росія їх намагається обходити. Тобто пропозиції надані, розгляд йде, і я думаю, що сьомий пакет, очевидно, буде ще більш амбітний, ніж шостий.
Фото: Reuters
