Фото: сторінка Проєкту ЄС "Право-Justice" у Facebook
Людмила Сугак: "Найбільший наш виклик — це рухатися синхронно в усіх напрямках"
Чому в контексті "Дорожньої карти" з питань верховенства права ви акцентуєте увагу на виконанні саме цих 10 критичних кроків "Плану Качки-Кос"?
Вони відповідають повністю "Дорожній карті", відповідають нашим вимогам у рамках enlargement report, але вони більш стандартизовані та зібрані у більш короткому документі, тобто це 10 пріоритетних пунктів.
А якщо із них вибирати найпріоритетніші, над чим ми зараз вже працюємо і вже близькі до якогось результату?
У рамках 10 пунктів "Плану Качки-Кос" у нас немає якихось окремих пріоритетів, тому що там великі комплексні питання. ("План Качки-Кос" — це неформальна назва переліку з 10 критичних кроків у сфері антикорупції та верховенства права, які Україна зобов’язалася виконати протягом 2026 року для вступу в ЄС. Документ узгоджено у грудні 2025 року, він названий за прізвищами віцепрем'єра Тараса Качки та єврокомісарки Марти Кос — ред. ). Це внесення змін до кримінально-процесуального законодавства, оцінка та асесмент процедур призначення працівників прокуратури на посади, і ми працюємо над цим питанням, це і питання судової експертизи. Тому ми не рухаємося окремо по кожному цьому пункту, а рухаємося спільно у рамках "Качка-Кос" 10 пунктів.
На початку квітня широкого розголосу набула інформація, що лише на 9-10% виконаний цей план із грудня, коли він був оприлюднений. Чи це відповідає дійсності, на вашу думку?
Я не знаю, хто давав цих 10% і хто їх рахував. Тому що стан виконання цього документа оцінює Європейська комісія і, власне кажучи, ми не отримували від них такого відсотка. На осінь буде підготовлений черговий звіт щодо виконання "Дорожньої карти", тому ми очікуємо десь наприкінці літа тіньовий звіт, потім наш звіт про виконання "Дорожньої карти" і тільки десь ранньої осені очікуємо отримати позицію Європейської комісії.
Людмила Сугак. Фото: сторінка у Facebook
Які пункти, на вашу думку, або напрями найскладніші? Що нам потрібно зробити, щоб просунутися?
Я б тут не називала сфери якісь більш прості, більш складні. Адже, якщо ми говоримо, наприклад, про блок "юстиція, свобода і безпека", він дуже великий, дуже масштабний, але в нас там є чіткий перелік актів Європейського Союзу, які нам треба імплементувати. Якщо ми говоримо про судочинство, антикорупцію чи права людини, у рамках Європейського Союзу немає жорстких вимог по цих питаннях. Тому ми орієнтуємося на великий пул рекомендацій, рішень Венеційської комісії, Європейського суду з прав людини. І це викликає певні виклики, вони інші. Тому я не розділяю ці питання на більш прості чи легкі, адже кожне із них має свої складнощі у рамках їхньої реалізації. Найбільший наш виклик — це рухатися синхронно по всіх напрямках.
Андрій Боровик: "Наразі оцінка доволі низька — це 9 зі 100 балів"
На початку квітня Коаліція з восьми аналітичних центрів і громадських організацій презентувала результати першого моніторингу "Членство Check", який аналізує виконання Україною "Плану Качки-Кос". Чому ви зосередили увагу на оцінці саме цих 10 пунктів "Плану Качки-Кос"?
"План Качки-Кос" — це десять реформ, які Україна взяла на себе зобов'язання виконати. Його було оголошено 10 грудня минулого року. Чому він важливий? Тому що цей план був погоджений усіма міністрами закордонних справ країн ЄС. Тобто це політично дуже важливий документ, де Україна взяла на себе зобов'язання і пообіцяла фактично всім членам ЄС, що ми його будемо виконувати.
Він існує як складова "Дорожньої карти", чи це окремо?
Воно все перетинається, це просто різні домовленості, різні інструменти. "Дорожня карта" теж погоджена з Єврокомісією, вона розроблена, там дуже багато детальних кроків. У "Плані Качки-Кос" їх всього десять, і там ідеться про глобальні речі. Про реформу ДБР, наприклад, або щоб подивитися, як можна було по-іншому вибирати генерального прокурора, тобто про великі речі. А в "Дорожній карті", це понад 500 заходів, ви маєте, наприклад, якійсь інституції забезпечити приміщення. Це різного рівня питання, просто той набагато детальніший. І політично це дуже важливо. Станом на грудень не було навіть маленької ймовірності, що ми можемо почати повністю формальні перемовини з ЄС — через блокування колишнього прем’єра Угорщини Орбана. Ми придумували різні формати, щоб продовжувати рухатися. Зараз ми чекаємо на відкриття повноцінних перемовин, яке, ймовірно, може статися у червні щодо першого кластера. Але всі ці речі взаємопов'язані. Просто вони у різних форматах, у різних домовленостях, у різних документах.
Тобто ці 10 пунктів плану, який називають "Планом Качки-Кос", це про фундаментальні речі, реформи, але їх можна і перевірити, чи вони здійснюються?
Так, абсолютно. Але нічого з 10 кроків не зроблено. Десь не зроблено, бо не зроблено. Десь триває дискусія. Щодо деяких питань іде певна розробка. Але сказати, що у нас по кожному кроку, де потрібно, є законопроєкт у Раді. Ми як організація також беремо участь, але поки що із 10 кроків у нас жодного.
Якщо трохи конкретизувати, то ваша організація в яких саме дискусіях брала участь? Можливо, якісь пропозиції конкретні? Бо ці питання про те, що ми йдемо чи не йдемо за планом, дуже абстрактні.
Усе дуже просто насправді. Ми разом із колегами закликаємо до реформи Державного бюро розслідування. Чи вона у нас фактично відбувається, чи ні? Згадаймо, як президент України сказав, якщо я не помиляюся, що до кінця січня має бути розроблений комплексний законопроєкт щодо реформи Державного бюро розслідування. Відбулося? Не відбулося. Тут є ідеї, яким чином все це можна робити, вони всі навіть сформульовані в інших законах при реформуванні інших інституцій. Просто потрібно політичне рішення на це. Або, наприклад, є пункт, в якому сказано, що треба переглянути деякі норми Кримінального-процесуального кодексу. При цьому там ще купа інших змін, які необхідні для того, щоб інші реформи, які ми раніше почали, зараз продовжували рухатися. Тому готується великий законопроєкт, який є надією, що він зможе пройти Раду. Зможе чи не зможе, питання відкрите. Бо спроможність у Верховній Раді приймати рішення зараз доволі обмежена.
Ви належите до коаліції тих організацій, які оприлюднювали оцінку, як станом на квітень виконуються ці пункти. Чому виникла ідея оприлюднити такий моніторинг? Як це взагалі робили?
Це відомі організації, кожна зі своєю специфікою, своєю роботою. Ми відповідали за частину питань, які стосувалися корупції. Є організації, які відповідають за євроінтеграцію, є ті, що відповідають виключно за судову реформу. Ми робили схожий механізм громадського моніторингу по семи пунктах, які були у нас передумовою отримання повноцінного статусу кандидата, і теж їх моніторили. А зараз вирішили просто повторити нашу цю практику. Це нормальна громадянська активність, коли об'єднуються організації, дають свою оцінку прогресу, наскільки план, який був погоджений українським урядом, виконується. Наразі оцінка доволі низька — це 9 зі 100 балів, тому що там є різні пункти, які мають різну вагу. Подивимося, можливо, наступного разу, коли будемо проводити оцінку, вона буде не раз на рік відбуватися, можливо, буде вже краще. Я щиро, як громадянин цієї держави, на це сподіваюся.
На вашу думку, це з об'єктивних причин ми так повільно рухаємося? Чи все ж таки можна було би швидше?
Та завжди можна було би швидше, завжди можна бути амбітнішими. Але з тим, як у нас приймаються політичні рішення останні півроку — вони більше не приймаються, ніж приймаються — дуже важко кудись рухатися, тому що ми не можемо зробити багато змін, не спираючись на той же парламент. По деяких питаннях вже проведено купу дискусій із різними зацікавленими сторонами, але по парламенту воно не рухається. Якщо ми візьмемо, наприклад, інший документ — Ukraine Facility Plan, по якому ми отримуємо фінансування, то ми там доволі часто зриваємо дедлайни навіть у розробці законопроєктів, щодо яких на себе забов'язання взяв уряд. Тобто все неоднозначно, але запевняю слухачів, що є достатня кількість людей, які намагаються цю тему рухати активніше. Ми дуже всі стараємося, багато хороших людей є в уряді й парламенті, але поки що наш віз там, де він є.
.jpg)
Андрій Боровик. Фото: Transparency International Ukraine
Коли в грудні оприлюднювався цей план, нам встановлювали якісь дедлайни щодо виконання цих пунктів? Чи просто — 8-10 пунктів робіть, як вже вийде?
Дедлайнів не було, але зараз, коли ми формально відкриємо перемовини відносно першого кластера, там ці пункти будуть дуже схожими, але більш детально прописаними. І там буде вже чіткий дедлайн. Єдине, що з першим кластером по перемовинах — який називається "Основоположні права" — він відкривається першим і закривається останнім. Тобто там треба буде дотримуватися того, що ми зробимо в його рамках, до самого кінця перемовин. Це набагато важче, ніж здається.
