Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
"Євробачення-2025": чим здивував півфінал. Український гурт "Ziferblat" з піснею "Bird of Pray" увійшов до фіналу міжнародного конкурсу "Євробачення-2025".
Світи Валерія Шевчука: 6 травня 2025 року помер український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко Валерій Шевчук.
Навіщо в Україні запустили нові правила продажу молока на ринках? Наскільки безпечною є молочна продукція, котру ми купуємо на базарі? Гостя — Олена Жупінас, заступниця генерального директора Асоціації виробників молока, координаторка проєктів співпраці із переробною галуззю.
Дрони проти дронів: як безпілотники змінили сучасну війну. Що таке "дрони-дракони" та баражувальні боєприпаси "Бандероль"? Гість — Іван Тимочко, військовий та голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.
Зустріч лідерів у Києві та нічна заява путіна: чи буде перемир’я з 12 травня?
Історія української парфюмерії і сучасність, як парфюмери працюють в умовах війни. Гості: Ксандра Осініна, засновниця бренду авторської парфумерії, та Вікторія Сіміч, засновниця бренду авторської парфумерії.
В Україні змінять процедуру складання іспитів на права: що слід знати майбутнім водіям. Гостя — Дарина Старовойтова, адвокатка, керівниця цивільної практики АО "Verity Group".
10 травня в Київ прибувають лідери низки європейських держав, повідомив народний депутат Гончаренко. Чи вдається зберегти єдність Європи перед російською загрозою та у відносинах зі США? І чи варто очікувати активізації теми контингенту для України? Гість — Дмитро Левусь, політолог, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна".
Спецефір до Дня памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років "Перемога. Сильних світу того..."
Як переможці організовували світ після Другої світової війни. Наскільки цей світ став більш безпечним, ніж світ між двома світовими війнами? Яке місце в цьому світі посіла Україна, ставши з волі великих держав однією з засновниць ООН. Коли цей світ почав зникати і чи зник він остаточно в рік 80-річчя завершення Другої світової війни. Гість — Микола Капітоненко, кандидат політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, директор Центру досліджень міжнародних відносин.
"Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!" – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. Історик Ігор Стамбол — про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників. Як його праця вплинула на процес націєтворення українців.
