Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Снюс і нікотинові паучі: чи достатньо в Україні регулюють їхній продаж і чи варто запровадити заборону за прикладом окремих європейських країн? Як ці вироби впливають на організм, наскільки швидко викликають залежність і чому стають дедалі популярнішими серед молоді? Гості: Дмитро Купира, програмний директор експертної громадської організації “Життя”; Анна Булка, колишня працівниця заводу з виготовлення нікотинових паучів в Естонії; Ростислав Любевич, лікар-пульмонолог відділення пульмонології, клінічної алергології та імунології, фтизіатр, терапевт, заступник медичного директора Національного наукового центру фтизіатрії, пульмонології та алергології ім. Ф.Г.Яновського НАМН України.
У Києві триває пілотне тестування мобільної мережі п'ятого покоління 5G. Коли варто очікувати на повноцінний запуск мережі по всій території України та чи можливо взагалі її масштабувати найближчим часом? Які переваги та недоліки цієї технології та чи всі можуть скористатися нею? Гість — Олександр Глущенко, експерт з питань телекомунікацій.
Системні атаки на логістичні центри: якого ефекту вже вдалося досягти такими ударами, особливо для фронту? Що можна сказати про спроби російських колонних наступів на Добропільському напрямку? Чому ворог повертається до такої тактики, адже це вже не є ефективним в умовах сучасної війни, де активно застосовуються безпілотники, розвідка та високоточне ураження? Які цілі зараз переслідує росія, систематично атакуючи прикордонні міста та громади Чернігівської, Сумської та Харківської областей? Гість — Денис Ярославський, офіцер командування Штурмових військ ЗСУ.
Онлайн-курси давно стали звичною частиною навчання і роботи: ми вчимо мови, опановуємо цифрові інструменти, проходимо тренінги з професійного розвитку чи кібербезпеки. Після завершення такого курсу платформа зазвичай надсилає сертифікат, тому багатьом людям відповідний лист у пошті не здається чимось незвичайним. Саме цю звичну ситуацію навчилися використовувати шахраї, які маскують свої повідомлення під листи від відомих освітніх платформ.
У листі-підробці вас інформують про успішне завершення якогось навчального курсу, і додають PDF-документ із пропозицією завантажити сертифікат. У документі міститься посилання, після переходу за яким на пристрій завантажується архів зі шкідливою програмою. Особливо переконливо така приманка може подіяти на працівників державних установ чи освітніх закладів, робота яких передбачає регулярне підвищення кваліфікації.
Візит Президента України Володимира Зеленського до Британії.
Небезпечний прецедент. У США подали позов проти OpenAI, оскільки ChatGPT радив ігнорувати смертельно небезпечний стан — тромбоемболію легеневої артерії. Поговоримо про те, які ризики можуть нести консультації зі штучним інтелектом щодо здоров'я, і як лікарі використовують ШІ у власній практиці, в чому відмінності. Гість — Дмитро Скіргіко, сімейний лікар медичного центру "100% Життя".
Як блокування українських портів може вплинути на вартість товарів для українців, а також на курс гривні. Гість — Олег Пендзин, експерт "Економічного дискусійного клубу".
Нова блокада Чорного моря — які шанси на повторне дипломатичне розблокування українських портів? Гість — Роман Кот, журналіст Українського радіо.
Війна на Чорному морі. Залишки російського флоту ховаються у віддалених базах, Україна методично атакує російські об'єкти. Але і Москві таки вдалося призупинити судноплавство до наших портів. Проаналізуємо статус-кво та перспективи. Гість — Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ.
Після російських ударів по українських містах майже одразу починається ще одна атака — інформаційна. Поки рятувальники працюють на місцях влучань, кремлівська пропаганда вже намагається пояснити, що ці удари нібито були "законними", "точними" й спрямованими лише проти військових цілей. Після атак на Київ і Сумщину 19 та 20 липня Центр стратегічних комунікацій "Справді" зафіксував близько 190 таких публікацій іноземними мовами. Пропагандисти маніпулювали фотографіями Національної поліції, видавали цивільні будівлі за замаскований військовий об’єкт, поширювали списки нібито уражених оборонних підприємств і паралельно заявляли про "критичний дефіцит" ракет для Patriot. Так Кремль намагається одночасно виправдати атаки на цивільні об’єкти, перебільшити ефективність власних ударів і посіяти відчуття беззахисності.
