Сергій Стуканов
Сергій Стуканов

Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").

Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua. 

Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".

Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".

З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.

За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці. 

Передачі з архіву Українського радіо

17.09.2026 09:16:54 Сьогодні. Зранку

Осіннє випробування для кафе та ресторанів. Як обстріли складів вплинули та чи вплинули на роботу закладів харчування? Наскільки подорожчали страви та напої в них? Чи продовжується практика, коли ціна та сама, але порції зменшуються? Великим чи малим закладам сьогодні вдається утримувати відвідувачів? Міські чи заміські ресторани "почуваються" краще? У закладів VIP сегменту чи тих, які розраховані на середній клас стабільніша ситуація з відвідуванням? Гостя — Ольга Насонова, ресторанна експертка, співзасновниця Національної ресторанної Асоціації України.

17.09.2026 09:10:17 Сьогодні. Зранку

Ситуація на Донеччині.

Безпекова ситуація на деокупованих та прифронтових територіях.

Наступ у Донецькій області.

Евакуація:

• розширюють зону обов'язкової евакуації дітей у примусовий спосіб;

• "Білі Янголи" продовжують евакуювати мешканців із небезпечних районів;

• евакуація домашніх тварин з прифронтових населених пунктів.

В окупованому Маріуполі окупанти хочуть знову відбирати квартири українців.

Окупанти не публікуватимуть адреси дільниць під час "виборів" до Держдуми.

На зв'язку — журналістка Українського радіо Аліна Шевченко.

17.09.2026 08:36:48 Сьогодні. Зранку

Блокадні Олешки. Російські військові не пропускають автомобілі з продуктами й не лише до міста, як сьогодні живуть чи радше виживають місцеві жителі? Скільки людей там лишилось? Чи мають бодай якусь можливість виїхати? Гості: Маргарита Лазник, журналістка УР із Херсона; Тетяна Гасаненко, начальниця Олешківські міської військової адміністрації.

17.09.2026 08:07:12 Сьогодні. Зранку

Харківщина: чи вдається не лише стримувати ворога, а й відвойовувати свої території? Яка інтенсивність російських атак у зоні Угруповання об’єднаних сил? Наскільки сучасним озброєнням воює ворог на цій ділянці фронту? Які корективи в захисті наших земель вносить осінь? Гість — Віктор Трегубов, підполковник, речник Угруповання об'єднаних сил.

На початку вересня, ще напередодні введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень, проросійські ресурси почали поширювати таке собі "викривальне" відео. У ньому стверджували, що на звороті купюри, де зображена будівля філологічного факультету Донецького національного університету, нібито можна розгледіти прапори Росії та так званої "ДНР". Так звичайний дизайн банкноти спробували перетворити на сенсаційну історію про нібито приховану російську символіку.

Офіційний дизайн банкноти Національний банк оприлюднив ще до її появи в обігу, і жодних російських прапорів на ньому немає. На лицьовому боці зображений поет і дисидент Василь Стус, на зворотному — університет, де він навчався; у дизайні також використані мотиви мозаїк Алли Горської та рядки зі Стусової поезії. Відео, яке проросійські канали подавали як доказ вдаваної "знахідки", фактчекери проєкту «СтопФейк» називають постановним.

17.09.2026 07:07:17 Сьогодні. Зранку

Ситуація в Рівному.

На Рівненщині планують реорганізацію: Клеванську лікарню приєднують до Центру психічного здоров'я. Відповідне рішення готують до розгляду депутати обласної ради. Головна мета об'єднання — створення потужного Регіонального центру ментального здоров'я, що стане ключовим осередком реабілітації та психологічної підтримки для цивільних і військовослужбовців. Як це змінить надання послуг?

Область зустріла вже 16-й евакуаційний потяг із Донеччини. Цього разу прифронтовий регіон залишили 25 переселенців. Серед прибулих — переважно пенсіонери та люди з інвалідністю, які потребують постійного догляду й додаткової уваги. Разом із господарями евакуювали й домашніх улюбленців — кількох котів та собак. Де розселяють та як допомагають переселенцям?

На Рівненщині в чотири рази збільшилася кількість дитячого травматизму через мотоцикли, скутери та самокати. Лікарі закликають батьків змінити ставлення до двоколісного транспорту, не вважати електросамокат чи скутер безпечною іграшкою або розвагою, адже це повноцінний транспорт підвищеного ризику.

На зв'язку — журналістка Рівненської регіональної редакції УР Ольга Шевчук.

Він був другою людиною в Українській Центральній Раді і вигадав назву проголошуваній державі — Українська Народна Республіка. Він дослідив історію українського письменства й довів приналежність творів часів Русі саме до української, а не російської літератури. Саме його тоталітарна система "призначила" головним обвинуваченим у сфабрикованій справі Спілки визволення України, визнавши статус лідера покоління борців за свободу. Історик та письменник Ігор Стамбол аналізує життєвий шлях Сергія Єфремова, шукаючи відповіді на такі запитання:  Чому саме його сучасники шанобливо величали "совістю нації"? Як Сергій Єфремов уклав канон української літератури, яким ми послуговуємося дотепер? Та як він дійшов до ідеї пан'європейської конфедерації, фактично провістивши Європейський Союз?

16.09.2026 11:35:00 Сьогодні. Зранку

Пам'яті Георгія Гонгадзе. 16 вересня минає 26 років від дня зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе, який був убитий наступного дня. 14–20 вересня Премія імені Георгія Ґонґадзе проводить Тиждень пам’яті Георгія. Щоб міг сказати Георгій Гонгадзе, якщо дізнався би, що його смерть стала межею в історії цілої країни, яка круто змінила вектор життя, після того, як смерть журналіста запустила ланцюг подій, який не перервався і до сьогоднішнього дня. Яке питання хотілося б поставити тоді і зараз? Гість — Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, член наглядової ради Суспільного мовлення, товариш і колега Георгія Гонгадзе.

16.09.2026 09:19:16 Сьогодні. Зранку

Адаптивний спорт: чи створила Україна достатньо можливостей для занять спортом людей з інвалідністю та ветеранів? Гість — Сергій Тимофєєв, заступник Міністра молоді та спорту України.

16.09.2026 09:10:12 Сьогодні. Зранку

Ситуація в Харкові.

У Харкові просто неба встановили “скриньку надії”: листи до полонених, зниклих безвісти та до захисників на передовій можуть передати всі охочі.

На Харківщині стартував новий сезон програми UActive: старшокласників із громад області навчатимуть розробляти корисні для жителів проєкти. Ті, хто переможе у конкурсі, отримають фінансування.

Розповідає журналіст харківської регіональної редакції УР Роман Кривко.