Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Путін виграв вибори. Що далі? Сьогодні Рада міністрів закордонних справ Європейського Союзу збирається обговорити "вибори" в рф і озвучити спільну заяву. Чи визнають світові лідери легітимність путіна? І які це матиме наслідки? Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.
Денис Шмигаль заявив, що Україна розраховує розпочати переговори про вступ до ЄС у першій половині цього року і визначив п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС. Обговоримо ці сектори, чи здатна українська економіка і далі дивувати Європу? Та що потрібно зробити, аби уникнути спротиву країн Європи проти українського експорту, як це вже сталося із агропродукцією? Гість — Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
Сьогодні вдень поширилося повідомлення про нібито смерть короля Великобританії Чарльза 3-го. Але згодом з'ясувалося, що це фейк.
Які фактори впливають на ситуацію на фронті. Чому без сучасних інструментів війни важко чекати суттєвих змін на фронті – погляд генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка.
Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ ст., як "Історія Русів". Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті містифікації постулював окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі. Гість — доктор історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії Володимир Маслійчук намагається вгадати автора "Історії Русів", обговорює ключові ідеї твору та його вплив на національне відродження.
Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як "мазепинці", постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.
Яке значення відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV?
Гість програми — історик Ярослав Затилюк.
Інтерв'ю Олени Шуляк, голови комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії "Слуга народу".
Що таке хозарський міф козацької України? За що боролися козаки і чи здобули бажане? Як утворити й відстояти власну державу в оточенні недругів та ворогів?
Полтавський писар Самійло Величко, гадяцький полковник Григорій Граб’янка, ніжинський сотник Роман Ракушка-Романовський увійшли в українську історію як самовіддані хронікери, що прагнули зберегти пам’ять про вольності і права України, здобуті у звитяжних боях. Історик Сергій Багро оповідає про сповнене різноманітних пригод життя літописців, про мотивацію сісти за історичні пошукування й про найважливіші ідеї, закладені в їхні твори.
Чи зникне кіно, зняте за участі людини? З'явилася нейромережа Sora, яка перетворює текст на реалістичні відео. Як змінюється сфера кіно у світі і в Україні під впливом штучного інтелекту. Учасник програми — Пилип Іллєнко, кінопродюсер.
