Закінчила КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Інститут журналістики.
У 90-х роках почала працювати редактором в інформаційній службі. Згодом, обійнявши спочатку посаду коментатора, а потім політичного оглядача, висвітлювала найгостріші соціальні та економічні проблеми держави. Має і телевізійний досвід. На початку двохтисячних на Першому каналі УТ вела авторську програму "Україна. День за днем". У творчому доробку низка авторських радіопрограм, зокрема, "Господарі землі", "Урядові будні", "Час реформ". Очолювала Редакцію закордонної кормережі. Нині на посаді заступника Головного редактора Першого каналу Українського Радіо займається координацією спецпроєктів. За її авторства в ефір вийшла низка спецпроєктів, зокрема, "Голоси Незалежності", "Легенди — про радіо" та інші. Має у доробку щотижневі авторські спецпроєкти "Персона ґрата" і "Здорова політика", участь у яких беруть найвідоміші та найвпливовіші особистості.
Світлана вважає, що "радіо — це любов!". "Найоперативніший і найдоступніший для людей ЗМІ надихають люди і їхні добрі справи", — каже вона.
Заслужена журналістка України.
Любить біг, плавання, кіно та читання.
За життям Світлани можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Інтерв’ю українського етнографа ромського походження, фахівця з культури, історії та мови ромів, громадського активіста Януша Панченка.
Про 81 роковини Волинської трагедії та презентовану Богданом Гудем у Польщі книгу "Від Унії Люблінської до волинських масакр", у якій представлений український погляд на складні сторінки історії України та Польщі, зокрема Волинську трагедію. Інтерв'ю з українським істориком, професором Богданом Гудем.
Про 81 роковини Волинської трагедії та презентовану Богданом Гудем у Польщі книгу "Від Унії Люблінської до волинських масакр", у якій представлений український погляд на складні сторінки історії України та Польщі, зокрема Волинську трагедію. Інтерв'ю з українським істориком, професором Богданом Гудем.
З 1 липня цього року у Польщі змінюється система підтримки та обліку українців, які через війну росії проти України стали воєнними мігрантами. Коментує Мирослава Керик, голова Фонду "Наш Вибір"/"Український дім у Варшаві".
Українка, яка балотується до Європейського парламенту від Італії. В Італії на виборах до Європарламенту балотуються відразу три кандидатки-українки — дві від лівої коаліції Stati Uniti d’Europa ("Об’єднані держави Європи") й одна від ліберальної партії Azione ("Дія"). Інтерв'ю Наталії Кудрик, кандидатки від партії Azione ("Дія"), української журналістки в Італії.
Стримування росії в Україні – найважливіша річ, яку може зробити Захід. Він не повинен втомлюватися. З польської точки зору це особливо добре видно. На цьому наголосив в ексклюзивному інтерв’ю Українському Радіо Ярослав Гузи, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні.
Чи впливають внутрішньополітичні процеси в Польщі на підтримку України, якою є ситуація на польсько-українському кордоні, участь Варшави у мирному саміті в Швейцарії, ставлення до нещодавніх заяв росії змінити кордони в Балтійському морі, а також чи вплине українське питання на вибори до Європарламенту. Інтерв'ю Ярослава Гузи, Надзвичайного і Повноважного Посла Польщі в Україні.
З якими викликами на дипломатичній роботі доведеться стикнутись Валерію Залужному та як сприймають нового посла у Лондоні, чи збільшиться військова допомога Києву? Про все це слухайте в інтерв’ю Вадима Пристайка, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Великій Британії (2020 — 2023), заступника глави Адміністрації Президента України у 2019 році, міністра закордонних справ України (2019 — 2020), віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2020 році.
Нещодавно Фундація Польської науки оголосила четвертий конкурс у програмі "Для України". Ця програма має на меті надання підтримки дослідникам і дослідницям з України, щоб вони могли продовжувати наукову роботу у співпраці з польськими вченими та науковими осередками нині в часи війни. Завдяки цій ініціативі науковці з України можуть налагодити співпрацю з польськими колегами з метою проведення спільних досліджень у галузі гуманітарних і суспільних наук. Програмою передбачено отримання річного ґранту на реалізацію польсько-українського наукового проєкту. Тематика проєктів повинна мати важливе значення для обох країн. Детальніше про ініціативу та хто з науковців може взяти участь у конкурсі — Софія Азовцева, координаторка програми "Для України".
Україна представила Стратегію демографічного розвитку. Що вона передбачає на найближчі роки та які визначає цілі й завдання з огляду на демографічні виклики. Інтерв'ю Сергія Ніжинського, голови громадської організації "UA Experts", заступника міністра соціальної політики у 2019–2020 роках.
