Передачі з архіву Українського радіо

Літо в зеніті, і жнива-2025 набирають темпів. Які особливості цьогорічної збиральної кампанії, і який ужинок отримують українські аграрії — про це, а також про унікальні радіопротекторні можливості такої культури, як гречка, будемо говорити у другій частині нашої програми. Але спочатку дізнаєтеся, чому понад 50 провідних громадських об’єднань аграрного сектору підписали листи-звернення до Президента України, парламенту та уряду з проханням не ліквідовувати профільне аграрне відомство — Міністерство аграрної політики та продовольства. Ну, а почнеться програма — з добірки агроновин.

Чи знаєте ви, що означає слово “Рутенія”? Рутенія (Ruthenia) має кілька значень, а от вчені Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків Національної академії аграрних наук України додали до цього переліку ще й назву гібрида цукрових буряків, який вивели наші селекціонери. У чому його особливість? Чим відрізняється українська рутенія від іноземних аналогів? Чи конкурує цей гібрид на ринку насіння цукрових буряків? Чи користується попитом у виробників солодких коренів? / Чим завершилися у Брюсселі переговори щодо перегляду Поглибленої та Всеосяжної зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною.

З якими здобутками українські фермери підійшли до свого тридцятип’ятирічного ювілею і чому кількість фермерських господарств в умовах воєнного стану помітно скорочується?
Як підвищити ефективність агробізнесу в умовах, коли рентабельність виробництва знижується через воєнні загрози та їхні негативні впливи на економіку? Коли зміни клімату усе дошкульніше позначаються на вирощуванні сільськогосподарських культур. Чи справді одеський регіон стає осередком інноваційного господарювання на українській ниві? У чому це проявляється в практичній діяльності хліборобів краю, які першими в Україні розпочали “Жнива-2025”? Яким чином у цьому південному регіоні аграрії використовують можливості зрошення? Чому наразі стримується створення організацій водокористувачів? Як розв’язання цієї проблеми бачать у Мінагрополітики України?

Чому фермери та агрономи південних областей України відмовляються від вирощування сортів іноземної селекції, а віддають перевагу вітчизняним сортам та гібридам пшениці, ячменю, гороху, сої, нуту, виведених вченими Селекційно- генетичного інституту? Які ознаки українських сільгоспкультур у практичному використанні мають переваги для агровиробників? Як оцінюють здобутки науковців представники органів державної влади, зокрема, Одещини? Чи справді хлібороби цього краю можуть отримувати до 5 млн. тонн збіжжя, якщо будуть дотримуватись рекомендацій вчених Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення? На чому акцентували свою увагу учасники міжнародного агрофоруму Agro Ukraine Summit, який відбувся у Києві.

Як на Київщині завершують сівбу гречки, і чому після дворічної перерви знову вирішили вирощувати цю традиційну для українських гречкосіїв культуру?
З якою метою керівництво Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів уклало Меморандум з Українською зерновою асоціацією? Як це позначиться на експорті українського зерна та надходженні митних зборів до Держбюджету?
Що роблять фахівці відомства, аби зупинити поширення таких небезпечних вірусних захворювань, як сказ та африканська чума свиней? Який вихід із цієї складної епізоотичної ситуації бачать в Асоціації м’ясної галузі?

Як на Полтавщині залучають до посівних робіт молодих механізаторів та як завершують сівбу пізніх ярих культур в умовах недостатнього вологозабезпечення ниви та негативного впливу на посіви озимих і ярих культур нічних заморозків.
Чому цієї весни, зокрема, на початку травня, в Україні спостерігалися пилові бурі? Що думають з цього приводу агрономи, як представники хліборобського рослинництва? І як це пояснюють фермери, які утримують молочне або м’ясне поголів’я тварин? Зрештою, чи є ще у нас сільські громади, які не поспішають переорювати пасовища і сіножаті для вирощування сільгоспкультур, а навпаки дбають про розвиток тваринництва? Щоб було і якісне молоко, і мармурове м’ясо великої рогатої худоби. Але чи не стане на заваді у цьому ящур і блутанг?

39-ті роковини Чорнобильської катастрофи: як живуть і обробляють забруднену радіонуклідами ниву аграрії житомирського Полісся. Чому в Народицькій громаді, яка належить до 2-ї зони безумовного обов’язкового відселення, досі проживають люди? Що найбільше турбує керівників Народицької селищної військової адміністрації? Чи сприяють вони проведенню чергової дозиметричної паспортизації населених пунктів, яку буде проводити Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр"? Чому керівник Інституту сільського господарства Полісся, доктор сг наук, професор, академік Національної академії аграрних наук Сергій Рижук вважає, що настав час реабілітувати та повернути радіаційно забруднені сільгоспугіддя, а це понад мільйон гектарів, до цивілізованого обробітку та використання? Тривожні аргументи керівників сільських громад та наукових установ щодо можливого вилучення земель науки та передачі їх у постійне користування Фонду держмайна України, а це 135 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення державної власності. Яке рішення щодо відповідного проєкту розпорядження Кабміну ухвалили на своєму засіданні члени Комітету Верховної ради з питань аграрної та земельної політики.

Головний наш хліб — пшеничне зерно. Переважно, це озимі сорти продовольчої м’якої пшениці. Хоча останніми роками наші аграрії починають усе більше вирощувати і тверді сорти цієї культури. Чому? І чи користується таке зерно попитом як у сільгоспвиробників, так і в переробників такої продукції? Чи настав час переводити тверді сорти пшениці, як озимої, так і ярої, із нішевої, чи, сказати б, страхової, до основної хлібної культури? Чи має бути в сівозміні і така культура, як люпин? Чому її останнім часом мало хто вирощує?
У Мінагрополітики прагнуть удосконалювати правове регулювання у сфері захисту рослин відповідно до стандартів Європейського Союзу, що передбачає простежуваність, контроль і цифровізацію процедур.
Коментарі науковців Національної академії аграрних наук щодо прагнення Фонду держмайна України вилучити 135 тисяч гектарів земель, які наразі обробляють і використовують наукові заклади, дослідні станції та господарства для проведення фундаментальних досліджень, створення нових сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, виробництва високоякісного посівного матеріалу.

Як головне аграрне відомство просуває ідею підвищення ефективності агровиробництва за рахунок глибокої переробки не тільки зернових та олійних культур, молочної сировини, а й відходів як рослинництва, так і тваринництва і не лише для того, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю? А передусім для використання на внутрішньому ринку з метою імпортозаміщення, щоб ми менше залежали від імпорту не лише енергоносіїв, а й продуктів харчування.
Що вигідніше вирощувати на ярому клині, наприклад, із олійних культур — соняшник чи льон? При цьому варто враховувати не лише економічні переваги, а й такий чинник, як вологозабезпечення української ниви. Адже аномальна спека минулого літа змусила багатьох аграріїв задуматись, що і як треба зробити, аби отримувати стабільні й програмовані врожаї в умовах глобального потепління?

Дайджест подій в аграрному секторі.