0:00 / 0:00
Володимир Пищик
Володимир Пищик

Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка. Інститут журналістики. 

Після 4-го курсу навчання проходив виробничу практику на УР-1 у сільськогосподарській програмі "Радіостанція "Колос". Володимиру запропонували оформитися на половину ставки, щоб він міг і працювати, і закінчити навчання на 5-му курсі. І вже з дипломом його взяли на повну ставку. З того часу, а це 1981 рік, він і працює на радіо.

Володимир зізнається: "Радіо мені подобалось завжди тим, що воно давало можливість відтворювати думку людини живим голосом. Саме це викликало довіру у слухачів. Вони в уяві своїй домальовували образ того, хто говорив, і потім вже в наступних ефірах чекали чи шукали ту людину, що їм сподобалась, писали листи, просили щось допомогти. І справді багатьом вдавалося допомагати, вирішувати їхні проблеми, навіть мирити сусідів у війнах за межу на городі. І це додавало бажання працювати ще більше для слухачі".

Займається спортом, відвідав багато як українських, так і європейських гірськолижних спусків. А ще — відпочиває душею, хоча втомлюється тілом, коли обробляє землю і сад на "фазенді". 

Передачі з архіву Українського радіо

Як в умовах меліоративної реформи працюють організації водокористувачів.

Чим відрізняється сорт, наприклад, кукурудзи від гібриду цієї культури? Що не так із сорго: чому наші аграрії не поспішають вирощувати цю трав’янисту рослину родини злакових? Адже це посухостійка культура, яка придатна для виробництва зерна, кормів, цукру, спирту, біопалива, звичайних віників. Що змушує сільгоспвиробників віддавати перевагу саме королеві полів? І чи конкурують вітчизняні гібриди качанистої із іноземними аналогами?

"Картопляна країна — 2025".

Рубрика "Про корми — як про хліб". Як хлібороби і тваринники дбали про виробництво хліба та кормів. Що саме змінюється останнім часом?

Добірка агроновин.

Про один із головних продуктів українців, який ще називають другим хлібом, — картоплю: чому не розвивається переробка бульб? Що стримує виробництво чипсів, картоплі-фрі, або так званого картопляного борошна? Чи вистачає у нашій державі заводів з переробки бульб на крохмаль?

Жнива-2025 перетнули свій екватор: про що свідчить хліборобський ужинок? Хто у трійці лідерів на збиранні ранніх зернових і зернобобових культур? Як одеським господарям ниви вдається у зоні ризикованого землеробства отримувати ваговиті врожаї? Чому на Черкащині вирішили провести експериментальний посів озимої пшениці сорту Українка, якою у свій час засівали 100% української ниви?

Який урожай картоплі отримали в Україні минулого посушливого року? І чому Українська асоціація виробників картоплі звернулася до Посольства Королівства Нідерландів в Україні по допомогу в фінансуванні проведення відповідного аудиту, який дозволить оцінити реальний стан і перспективи галузі? Що для цього вже роблять нідерландські партнери, які заснували у нашій державі товариство "Агріко Україна", що є офіційним представником відомого нідерландського кооперативу AGRIKO?

Чому зерно пшениці, ячменю чи ріпаку, яке вирощується і використовується як посівний матеріал, істотно дорожче, ніж звичайне товарне зерно? Як позначилися цьогорічні погодні негаразди на якості насіння? Про що свідчать хліборобські ужинки на жнивах-2025?

Літо в зеніті, і жнива-2025 набирають темпів. Які особливості цьогорічної збиральної кампанії, і який ужинок отримують українські аграрії — про це, а також про унікальні радіопротекторні можливості такої культури, як гречка, будемо говорити у другій частині нашої програми. Але спочатку дізнаєтеся, чому понад 50 провідних громадських об’єднань аграрного сектору підписали листи-звернення до Президента України, парламенту та уряду з проханням не ліквідовувати профільне аграрне відомство — Міністерство аграрної політики та продовольства. Ну, а почнеться програма — з добірки агроновин.

Чи знаєте ви, що означає слово “Рутенія”? Рутенія (Ruthenia) має кілька значень, а от вчені Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків Національної академії аграрних наук України додали до цього переліку ще й назву гібрида цукрових буряків, який вивели наші селекціонери. У чому його особливість? Чим відрізняється українська рутенія від іноземних аналогів? Чи конкурує цей гібрид на ринку насіння цукрових буряків? Чи користується попитом у виробників солодких коренів? / Чим завершилися у Брюсселі переговори щодо перегляду Поглибленої та Всеосяжної зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною.

З якими здобутками українські фермери підійшли до свого тридцятип’ятирічного ювілею і чому кількість фермерських господарств в умовах воєнного стану помітно скорочується?

Як підвищити ефективність агробізнесу в умовах, коли рентабельність виробництва знижується через воєнні загрози та їхні негативні впливи на економіку? Коли зміни клімату усе дошкульніше позначаються на вирощуванні сільськогосподарських культур. Чи справді одеський регіон стає осередком інноваційного господарювання на українській ниві? У чому це проявляється в практичній діяльності хліборобів краю, які першими в Україні розпочали “Жнива-2025”? Яким чином у цьому південному регіоні аграрії використовують можливості зрошення? Чому наразі стримується створення організацій водокористувачів? Як розв’язання цієї проблеми бачать у Мінагрополітики України?

 

Чому фермери та агрономи південних областей України відмовляються від вирощування сортів іноземної селекції, а віддають перевагу вітчизняним сортам та гібридам пшениці, ячменю, гороху, сої, нуту, виведених вченими Селекційно- генетичного інституту? Які ознаки українських сільгоспкультур у практичному використанні мають переваги для агровиробників? Як оцінюють здобутки науковців представники органів державної влади, зокрема, Одещини? Чи справді хлібороби цього краю можуть отримувати до 5 млн. тонн збіжжя, якщо будуть дотримуватись рекомендацій вчених Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення? На чому акцентували свою увагу учасники міжнародного агрофоруму Agro Ukraine Summit, який відбувся у Києві.

Як на Київщині завершують сівбу гречки, і чому після дворічної перерви знову вирішили вирощувати цю традиційну для українських гречкосіїв культуру?

З якою метою керівництво Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів уклало Меморандум з Українською зерновою асоціацією? Як це позначиться на експорті українського зерна та надходженні митних зборів до Держбюджету?

Що роблять фахівці відомства, аби зупинити поширення таких небезпечних вірусних захворювань, як сказ та африканська чума свиней? Який вихід із цієї складної епізоотичної ситуації бачать в Асоціації м’ясної галузі?

Як на Полтавщині залучають до посівних робіт молодих механізаторів та як завершують сівбу пізніх ярих культур в умовах недостатнього вологозабезпечення ниви та негативного впливу на посіви озимих і ярих культур нічних заморозків.

Чому цієї весни, зокрема, на початку травня, в Україні спостерігалися пилові бурі? Що думають з цього приводу агрономи, як представники хліборобського рослинництва? І як це пояснюють фермери, які утримують молочне або м’ясне поголів’я тварин? Зрештою, чи є ще у нас сільські громади, які не поспішають переорювати пасовища і сіножаті для вирощування сільгоспкультур, а навпаки дбають про розвиток тваринництва? Щоб було і якісне молоко, і мармурове м’ясо великої рогатої худоби. Але чи не стане на заваді у цьому ящур і блутанг?