Передачі з архіву Українського радіо

Смарагдова мережа Європи: чи є в Україні такі території, що віднесені до цього зеленого поясу? Одна з них проходить по річці Удай, яка може втратити своє особливе природоохоронне значення. Чому? Тому що в одній зі смарагдових родзинок, зокрема, у селі Піски Удайські, товариство "Агрокультура Полтава" планує проводити забір води з цієї мальовничої річки для зрошення 150-ти гектарів сільгоспугідь. Про це заявив даний суб’єкт господарювання наприкінці вересня 2026 року в своєму повідомленні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. А вже 6 жовтня в режимі он-лайн відбулося відповідне слухання усіх зацікавлених сторін. Про що зрештою домовилися? Чи буде користь від такого зрошення для бюджету Чорнухинської селищної територіальної громади? Чому власників особистих селянських та фермерських господарств цього літа спеціалісти агропідприємства змусили знищити на своїх земельних наділах посіви кукурудзи? І як так трапилося, що місцеві жителі за використання води з сільського водогону платять, а сільгоспвиробники беруть воду з річки Удай на зрошення тисячами кубометрів і зовсім безкоштовно?

Про наболілі проблеми аграріїв нинішньої осені, які обговорювали учасники регіонального діалогу “Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити?”, який відбувся на Полтавщині. Чи є попит на продукцію з плодів шипшини, і скільки вона коштує? І якою має бути площа сільгоспугідь шипшини, щоб виробництво вважалося промисловим? І чи такий напрямок ягідництва підтримується з боку держави?

Як гадаєте, якої найбільшої ваги може бути одна картоплина? І скільки українців вирощують бульби для себе — в яких областях найвища концентрація любителів "другого хліба"? І яку модель ринку картоплі в Україні формують професійні господарства? Чи узгоджується вона із потребами торговельних мереж та українських споживачів? Як це оцінюють самі фермери та наші європейські партнери? І чому продукція переробки соняшнику на домашній олійниці закарпатського власника особистого селянського господарства Василя Талпоша користується усе більшим попитом у споживачів?

Як гадаєте, що таке "інбридинг"? Чому цей термін викликає неабияке занепокоєння у фахівців спеціалізованих тваринницьких підприємств, які займаються виробництвом молока та м’яса? Водночас вчені Національної академії аграрних наук України вже б’ють на сполох: через катастрофічне скорочення поголів’я ВРХ виникає загроза збіднення генофонду в структурі м’ясних та молочних порід корів. Як упередити цю небезпеку, яка може призвести до інбридингу тварин? Чи варто зберігати й відновлювати аборигенні, або локальні породи українських корів, що зникають? І що при цьому має бути визначальним — продуктивність тварин, тобто, кількість, наприклад, молока, чи його якісні характеристики та значення, як національного надбання? Що треба змінювати в системі селекційно-племінної роботи, аби відтворення маточного поголів’я дійного стада відбувалося за рахунок переважно вітчизняних племінних ресурсів, а не імпортних, як це є тепер? Чи треба для цього напрацьовувати нові законодавчі норми, які відповідали б європейським стандартам? І чи може у цій важливій справі слугувати прикладом досвід відтворення, збереження і примноження поголів’я карпатських буйволів, що на Закарпатті?

Чи призведуть російські ракетно-дронові удари по продовольчих складах та логістичній інфраструктурі до дефіциту продуктів або голоду в Україні? І як це може позначитися на вартості харчів у торговельних мережах? Яким чином у цих умовах виконуватиметься урядове рішення про забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням українських школярів? Чи готові вже на початку нового навчального року, зокрема, у місцевих громадах практично підтримувати цю ініціативу? І чому в окремих регіонах планують скористатися кейтерингом, замість приготування гарячих обідів на шкільних кухнях? Яку участь у цьому важливому процесі беруть фермери?

Картоплю українці називають другим хлібом. Саме тому переважна більшість власників особистих селянських господарств займається вирощуванням цієї культури. Не цураються справи і господарі дачних ділянок, фермери, професійно плекають посадки бульб спеціалізовані підприємства. Але, як гадаєте, де б’ється картопляне серце України? Звичайно, на Волині. Запитаєте, чому? Тому що там діє єдиний у нашій країні сільськогосподарський обслуговувальний кооператив "Волинська картопля". І саме на його базі створюється агроіндустріальний кластер з вирощування, переробки та реалізації цього продукту. Кого він об’єднує, і хто вже починає фінансувати проєкт "Волинь Смарт Агро Кластер"? Про що йшла мова на галузевій конференції "Сучасні сорти. Ефективні технології. Спільне партнерство", яка відбулася в рамках Міжнародного Дня поля "Potato Ukraine-2026" у Луцькому Національному технічному університеті? І що засвідчила польова демонстрація сортів німецької, французької та української селекції, які вирощуються і розмножуються у фермерському господарстві "Еко Тур" поблизу обласного центру? І чи виробництво оздоровленого посадкового матеріалу допоможе подолати одне з найбільш шкодочинних уражень картоплі — золотисту нематоду?

Чи повірите ви мені, що на Полтавщині в окремих власників домашніх господарств з’явилися на подвір’ях пальми? Так, вам не почулося, — саме пальми. Поруч з якими чудово почувається звична малина, смородина, полуниця, капуста, що дають незвично високі врожаї. Про це йтиметься у другій частині нашої програми. А спочатку ми поговоримо про те, чому наші аграрії не поспішають вирощувати таку культуру, як гречка, чи буде в нас вдосталь своєї гречаної крупи? І чому ціна на цей дієтичний продукт знову почала підвищуватися?

"Жнива-2026". Жито, тритикале, пшениця — що вигідніше вирощувати аграрію? Яке зерно цих культур вигідніше переробляти на борошно і пекти хліб? І хліб з якого зерна цих трьох культур найбільш корисний для українських споживачів — житній, пшеничний чи з домішкою тритикале?

Як гадаєте, що таке діабротика, або імаго? Ті господарі землі, які мають у своїй сівозміні кукурудзу, напевне, вже знають цього шкідника — це Західний кукурудзяний жук. Останніми роками він досить активно поширюється і в Україні та завдає досить великої шкоди посівам. Чи можна з ним ефективно боротися, і чому аграрії ініціюють процедуру виключення діабротики з переліку карантинних організмів України?

Днями, несподівано для всіх, помер журналіст Українського радіо, автор програми "Колос. Аграрний дайджест" Олександр Куцак. У пам’ять про нашого колегу прозвучить повтор однієї з останніх його передач.

У лісах Рівненщини розпочався сезон збору чорниці.

На Буковині розпочали збір ранніх сільськогосподарських культур.

На гуртовому ринку "Шувар", що  у Львові, стрімко знижуються ціни на овочі.

Національний банк України пропонує переглянути державну програму пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9%".

Україна долучається до глобальної системи збереження генетичних ресурсів рослин, — повідомляє Мінекономіки.

Колектив Агрономічної дослідної станції НУБІП відсвяткував 70-річчя.

Як фермерам вберегтися від шахрайства під час здачі землі в оренду?

Чому зменшується кількість сімейних фермерських господарств, і яким чином на це вплинув обіг земель сільськогосподарського призначення, який триває в Україні вже 5 років? Жнива-2026: перший мільйон тонн ранніх зернових та зернобобових культур уже намолочено. Яка врожайність і хто серед лідерів? Чи використовують хлібороби у своїй аграрній практиці селекційні розробки вчених Національної академії аграрних наук України? Що, зокрема, засвідчив Всеукраїнський День поля "Сортові ресурси та технологічні інновації", який відбувся на Виставково-інноваційному полігоні НААН на базі Дослідного господарства "Саливонківське", що на Київщині. І який цьогорічний ужинок збирають черкаські аграрії?