Закінчила НПУ імені М.П. Драгоманова (за спеціальністю "Видавнича справа і редагування").
Робота на радіо стала для Вікторії першою офіційною журналістською роботою. В 2011 році почала працювати в НРКУ: 6 років насолоджувалася радіо, а потім ще на 6 років пішла у декретну відпустку. Наразі "неймовірно щаслива знову стати до роботи".
Вікторія зізнається, що радіо обрала випадково, адже знайшла вакансію: "Але, занурившись у цей неймовірний світ звуків, зрозуміла, як мені неймовірно пощастило. Обожнюю людей, подобається їх розкривати саме через голос, паузи, інтонацію. Отримую задоволення від пошуку героїв для своїх програм. Інколи для того, щоб знайти потрібні контакти, необхідно десяток людей обдзвонити, а це безперервне спілкування і часто удача. Люблю цю випадкову складову".
Має дві донечки — Яринку і Данку. Поки майже весь вільний час присвячує їм.
За життям Вікторії можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Радіофільм Вікторії Будан про капітана Олега Височанського, який під час оборони Донецького аеропорту був одним з останніх українських військових, хто перебував на майже зруйнованій Диспетчерській вежі.
Про росіянина-сибіряка з позивним Івар, який в рік повномасштабного вторгення, тобто майже три роки тому, ще був школярем, а після настання повноліття знайшов можливість приїхати в Україну і вступити до лав Російського добровольчого корпусу у складі українських Сил оборони, розповідає журналістка Українського Радіо Вікторія Будан.
22 грудня в Україні — День енергетика. Про Павла Олійника, одного з тих фахівців, хто в умовах війни забезпечує світло в оселях українців. Сюжет Вікторії Будан
14 грудня, в день, коли в 1986 році над зруйнованим аварією четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, було завершено будівництво так званого саркофагу, в Україні вшановують учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Журналістка Українського Радіо Вікторія Будан поспілкувалася з одним із тисяч учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, журналістом Михайлом Біденком.
7 грудня — Міжнародний день цивільної авіації. Про жінку-пілота Анастасію Коломиченко. Як і де зараз працюють українські пілоти цивільної авіації?
Про історію родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі подій 20-го століття.
Про донецького шахтаря Віктора Тупілка, який так перейнявся темою визвольної боротьби українців, що створив свого часу музей тих, хто заради України пішов на самоспалення.
У фільмі "Заборонений" про поета Василя Стуса є сцена, коли чоловік підпалює себе на самісінькому Хрещатику. Це реальна історична подія, яка стала важливою віхою в українському національному русі 1960-х-1970-х років. Радіофільм про Василя Макуха – людину, яка здійснила цей акт самоспалення в ім'я вільної України.
Учасники радіофільму: Юрій Макух — племінник Василя Макуха по його брату Дмитру; Ярослава Осміловськ — племінниця Василя Макуха по його сестрі Параскеві; Віктор Тупілко — дослідник феномену Василя Макуха, фундатор музею "Смолоскип".
Історії двох родин зі Львівщини та Рівненщини, яких виселили 21 жовтня 1947 в ході так званої операції "Захід". Одна з цих родин так і залишилася в Сибіру. Їхні нащадки забули про своє коріння. Інша — повернулася після заслання, продовжила свою українську ідентичність. Нині один з праправнуків Балабанів воює за Україну.
Вона суддя і, нині, член Вищої ради правосуддя, а до цього — військовослужбовиця Збройних Сил, а ще в лавах війська служать її чолоівк і син. Про суддю Олену Ковбій у День юриста розповідає Вікторія Будан.
