Закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (за спеціальністю "Філологія" та здобула другу вищу освіту за спеціальністю "Музичне мистецтво"). Завершила аспірантуру та захистила дисертацію в Інституті української мови Національної академії наук України, здобувши науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю "Філологія".
У 2019 році почала працювати ведучою ранкового шоу на "Суспільне Чернівці". "З цього моменту я чітко зрозуміла, що цінності Суспільного суголосні з моїми: велич українського слова, культури, традиції має чути і бачити кожен!" – ділиться Оксана. Дослідження мови стало справою життя й нині працює в Інституті української мови НАН України. Упевнена, що Українське радіо – саме та платформа, яка може доносити слухачеві пізнання про глибину, розкіш, багатогранність української мови.
Поза роботою захоплюється українською народною піснею – упродовж восьми років була солісткою народного вокального ансамблю "Марічка".
Передачі з архіву Українського радіо
Коли виникла українська мова? Чи правда, що українська давніша від санскриту? Для чого радянські мовознавці розмежували означення "основоположник" і "зачинатель", говорячи про Тараса Шевченка та Івана Котляревського? Яке походження назви "Україна" та чому це не "окраїна". Гість — Олександр Богомолець-Бараш, доктор філософії, молодший науковий співробітник Інституту української мови НАН України, викладач КНУ ім. Т. Шевченка.
Які вимоги сучасного мовленнєвого етикету: етикетні формули вітання, нормативність уживання "ти" і "Ви", універсальність пошанної форми звертання "пан" / "пані". Яку дистанцію варто витримувати під час офіційної комунікації та чи допускається фізичний контакт. Гостя — Оксана Мацько, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор посібника "Мовленнєвий етикет".
Чи знали ви, що лексеми "время", "воздух", "желудок", "жизнь", "звѣзда", "защитник" – це надбання староукраїнської книжної традиції? Багато слів, які ми нині сприймаємо як одиниці російської мови, активно функціонували в текстах Г.Сковороди, І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка та в народно-пісенній творчості українців. Які ще слова ми помилково вважаємо російськими? Як відрізнити, де наше, а де чуже? Гостя – Лідія Гнатюк, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Чому мовознавці називають суржик мовною хворобою і мовним каліцтвом? Як і для чого радянська система використовувала українсько-російський суржик і чи загрожує він сьогодні розвитку української мови? Гостя — Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, засновниця Київської школи соціолінгвістики.
Як виникли українські прізвища та чому вони належали лише суспільній верхівці? Яку інформацію можна довідатися за прізвищем та як і де дослідити історію свого роду. Гість – Святослав Вербич, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України, голова Української ономастичної комісії.
Директорка, міністерка, посолка, науковиця, сержантка, офіцерка — мовна мода, норма чи запит суспільства? Усе більше фемінітивів проникають у медійний, публічний простір, офіційну документацію, а їхнє вживання залишається впродовж останніх років одним із найдискусійніших питань. Про мовну норму, творення фемінітивів та стильові обмеження їхнього уживання. Гостя — Лариса Кислюк, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України.
Українська мова — одна із наймилозвучніших у світі. Правда чи міф? Які чинники формують евфонію мови та яких правил потрібно дотримуватись при вимові, аби не порушити мовну норму та не втратити милозвучності. Гостя — Оксана Бас-Кононенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики КНУ імені Тараса Шевченка.
