Мовне питання або явище, що резонує в суспільстві чи захоплює своєю глибиною – суперечлива норма, нова тенденція, резонансна помилка в медіа, а також цікава історія про походження слова, забута традиція чи відкриття, що дозволяє пізнати себе через мову. Академічні знання про мову – живою мовою, для кожного. Перед українцями постає чимало мовних питань: змінили Правопис, ввели нові норми, легалізували фемінітиви, заборонили суржик… Чому варто говорити чорнОслив і звертатися Катерино, а не Катерина, хто Я і що означає моє прізвище, що вміщує в себе моя мова – соціальні мережі та мовні блогери дають неперевірену, часто суперечливу інформацію, тоді як академічне знання залишається замкненим у наукових колах. "Мовний аргумент" дає фахові відповіді з вуст провідних українських експертів, науковців: тих, хто досліджує мову і створює її норму. Програма демонструє, що мова – це цікаво, пізнавально, красиво.
Передачі з архіву Українського радіо
Що таке штучний інтелект, як розпізнати автоматично згенерований текст та як відредагувати "оживити" текст, який створив ШІ. На чому спотикається ШІ та чи безпечно завантажувати власні дослідження у систему? Гість – доктор філософії, молодший науковий співробітник Інституту української мови НАН України, викладач КНУ ім. Т.Шевченка Олександр Богомолець-Бараш.
Ідеологію "старшого брата" в особі російської нації та спільної "давньоруської" мови для східних словʼян активно просували та фінансували московити впродовж багатьох століть. Чому та з якою метою поширювалась ця брехня та які аргументи маємо сьогодні для спростування насаджених "фактів"? Гість – доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН, ветеран Збройних Сил України, директор Інституту української мови НАН України Віктор Мойсієнко.
З 2014 року і до сьогодні на тимчасово окупованих територіях України ведеться політика, спрямована на насильницьку русифікацію шкільної системи: вилучені підручники, натомість уведено предмети, що фальсифікують історію з метою виправдання вторгнення Росії в Україну. Нині Росія затвердила таку стратегію до 2036 року. Яка поточна ситуація на ТОТ, що вже зроблено сьогодні та як ми можемо вплинути на мовну деокупацію. Гість — Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови (2020-2025), народний депутат України VIII скликання, професор.
Статус, функціонування, державна підтримка мови – усе це вміщує поняття мовна політика. Хто формує та відповідає за неї в Україні, для чого і в який спосіб росія намагається вплинути на творення засад мовної політики у нашій держави та як діяти нам, українцям, для збереження своєї мови та кордону. Гість — директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк.
Скільки слів в українській мові фіксують мовознавці: що входить до словників і яку кількість слів використовує людина за життя? Шлях слова від появи до фіксації у словнику. Гостя – Оксана Тищенко, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України.
Переклад українською найвидатнішої книги людства Біблії зайняв сорок років: хто спричинився до роботи над перекладом, чому підпалили майно П. Куліша з єдиним примірником рукопису Старого Завіту та якими перекладами Святого Письма сьогодні користуються сучасні церкви. Гостя — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Наталія Пуряєва.
Які механізми маніпуляції в тексті використовують медіа, телеграм-канали, блогери. Як виявити маніпуляцію в медіатексті та чим загрожує поширення неправдивої інформації. Гість — доктор філологічних наук, професор кафедри стилістики та мовної комунікації КНУ ім. Тараса Шевченка Дмитро Сизонов.
Про що розповідає імʼя людини: етнічне походження, релігійну належність, родинні зв'язки і стосунки, світосприйняття. Як формувалась традиція іменування в Україні, які традиції збереглись до сьогодні та з чим повʼязана поява екзотичних імен в українському іменнику. Гостя — Ірина Голотова, доктор філософії, молодший науковий співробітник Інституту мовознавства.
Що для українців означає перехід письма з кирилиці на латиницю: чи наближає до Європи та віддаляє від Росії, чи навпаки загрожує втратою тисячолітньої традиції та української спадщини. Гість — Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту мовознавства імені О.О.Потебні.
Чи замислювались ви, що ментальність народу найбільше відображена у мові? Адже світоглядні уявлення, досвід, цінності фіксуються та номінуються саме через мову. Що вміщує в собі українська мова, які культурні концепти несе та чим відрізняється від інших мов? Гість — Павло Гриценко, професор, доктор філологічних наук, директор Інституту української мови.
