Передачі з архіву Українського радіо

Черговий відеофейк з'явився у стрічках соцмереж: цього разу пропаганда виглядає як звичайний дитячий мультфільм — із яскравими персонажами та простою мораллю. За невинною формою ховається серйозна маніпуляція: глядачам пропонують повірити, що українських дітей буцімто змалечку готують до служби в армії.

Йдеться про відеофрагмент, у якому персонаж, схожий на президента України, звертається до персонажа-дитини — у мультику це маленьке поросятко — із фразою, що коли воно виросте, то піде служити в армію. Цей відеофрагмент проросійські телеграм-канали подають як "доказ" нібито системної мілітаризації дитячого контенту. Втім, перевірка фактчекерів проєкту "СтопФейк" показує інше: насправді такого мультику не існує — ролик підроблений за допомогою штучного інтелекту, і нічого подібного не транслювали на українських каналах, а єдине місце його поширення — це пропагандистські майданчики.

У меседжері телеграм активно з’являються так звані "продавці" водійських посвідчень, які видають себе за керівництво сервісних центрів МВС. Вони використовують реальні фото посадовців, обіцяють "легкі" документи без іспитів, гарантують миттєве внесення даних до реєстру та навіть пропонують посвідчення інших країн. На перший погляд — швидко, зручно і "по знайомству". Насправді ж це — небезпечна пастка.

У TikTok масово ширяться фейкові відео, замасковані під вуличні опитування. У цих роликах нібито випадкові українці говорять про війну, мобілізацію та пошук миру, але всі вони — підроблені персонажі, створені штучним інтелектом.

Нова хвиля шахрайських атак — зловмисники розсилають SMS-повідомлення нібито від "Нової пошти". У них стверджується, що посилку затримано через "неправильний індекс", і додається посилання для "підтвердження" адреси. Насправді ж це фішингова схема, створена для крадіжки особистих і банківських даних.

Як саме працює ця схема, які цілі переслідують шахраї та що може зробити кожен із нас, аби не потрапити на їхній гачок?

Онлайн-покупки стали звичною частиною щоденного життя: у кілька кліків ми замовляємо техніку, одяг, подарунки чи навіть послуги. Зручність і швидкість інтернет-шопінгу змінюють наші споживчі звички, але разом із цим відкривають нові можливості для тих, хто прагне скористатися довірою покупців.

Особливо активно шахраї діють у періоди масових покупок — перед святами, під час великих розпродажів або рекламних акцій. У мережі з’являються підроблені інтернет-магазини, фальшиві сторінки з "шаленими знижками" та пропозиції, які виглядають надто привабливо, щоб бути правдою. Людей спонукають поспішати з оплатою, обіцяють обмежені за часом акції або виманюють передоплату — після чого покупець може залишитися і без товару, і без грошей. Подібні схеми регулярно фіксують кіберполіція та фахівці з цифрової безпеки.

Анонімні телеграм-канали запустили серію клікбейтних повідомлень про так званий "наказ Президента" щодо надбавки у 5000 гривень, а також про "оновлення бази Пенсійного фонду". Насправді ж це класична пастка, що веде користувачів до шахрайських чат-ботів і сумнівних каналів, які крадуть ваші дані, а разом з ними — можуть вкрасти і гроші.

У телеграмі поширюється чергова шахрайська хвиля: аферисти створюють підробні акаунти та чат-боти під брендом "Monobank", аби виманювати у людей гроші й персональні дані. Тож, як шахраї маскуються, чому люди потрапляють у такі пастки і які прості кроки захисту допоможуть не стати жертвою?

 В Україні набирає обертів шахрайська схема: громадянам розсилають SMS-повідомлення про нібито "запис на прийом". Такі повідомлення насправді є пасткою для викрадення персональних даних і доступу до онлайн-банків. На перший погляд, ці SMS-ки виглядають офіційно, однак в них немає уточнення — куди саме запис. А люди, з цікавості, переходять за посиланням. І далі — пастка: щойно ви відкриєте вшите посилання, шахраї отримають повний контроль над телефоном — від особистих листувань до доступу до ваших банківських рахунків.

"Пенсії скасовано!" — так звучить клікбейт, який зібрав тисячі панічних коментарів в інтернеті.

У соцмережах активно поширюють так звану "новину" про нібито повну зупинку пенсійних і соціальних виплат в Україні.

Чому теми пенсій та соціальних виплат стають "золотою жилою" для фейкотворців? Як працює цей механізм пропаганди страху — і як не потрапити на гачок?

"Viber стане платним, якщо не розіслати повідомлення десятьом друзям!" — такий текст із буцімто "офіційним" попередженням шириться українськими чатами. Проте жодного "документу", "синього логотипу" чи платної підписки не існує — це фейк, який живе у мережі ще з 2014 року і кожного разу повертається в оновленому вигляді.

Такі повідомлення розраховані на довіру і паніку: користувачеві здається, що він робить добро, пересилаючи попередження друзям. Насправді ж — допомагає поширювати дезінформацію, створену задля збору даних або підриву довіри до платформи обміну повідомленнями.