Передачі з архіву Українського радіо

Поки ви п'єте ранкову каву чи їдете на роботу, і перевіряєте при цьому телефон, — у стрічці може вигулькнути така собі "вигідна пропозиція": здати в оренду банківську картку чи рахунок і швидко заробити без жодних зусиль. Формулювання прості — "потрібен рахунок для переказів", "легальна робота з фінансовими операціями", "гарантована винагорода". Але за цією зовнішньою легкістю ховається кримінальна схема, у якій людину намагаються зробити так званим "грошовим мулом". Про цю схему та її наслідки повідомляє Кіберполіція.

Продовжуємо зустрічати ранки Олімпійських змагань — як правило, для всіх хто стежить — вони розпочинаються з новин про результати, рекорди й емоції атлетів. Але разом із цим у медіапросторі з’являються й інші "результати" — інформаційні вкиди, які мають мало спільного зі спортом. Сьогодні мішенню стала вся збірна українських спортсменів на зимових Олімпійських іграх у Мілані.

Маємо чергову спробу сформувати образ українців як "проблемної" нації на міжнародній арені та відвернути увагу від обмежень, запроваджених проти представників держави-агресорки.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич став героєм соцмереж в Україні та за її межами: його "шолом пам’яті" на цьогорічній Зимовій Олімпіаді із портретами загиблих українських спортсменів перетворився на символ публічного вшанування жертв війни. Тим часом російська пропаганда пробує використати цей резонанс для власної інформаційної гри. Меморіальний жест почали називати "терористичною символікою", а паралельно вкинули підроблений сюжет під виглядом матеріалу Reuters та фейкову обкладинку Charlie Hebdo (Шарлі́ Ебдо́). Різні формати, але спільний ефект — сформувати відчуття скандалу і створити ілюзію міжнародного осуду України.

Обережно: шахраї полюють на доступ до облікових записів користувачів, таку схему виявили у Телеграмі.

Викравши акаунт, зловмисники отримують цінний ресурс для власних махінацій. Чому їм так важливо заволодіти чужим профілем у Telegram і що вони можуть з ним зробити?

Іноді достатньо кількох гучних слів і знайомого логотипа, щоб вигадана історія почала жити власним життям. Саме так у соцмережах розійшовся фейковий сюжет начебто від французького каналу Eurosport про те, що українські біженці в Європі начебто вимагають скасування цьогорічних Олімпійських ігор через енергетичну кризу в Україні. У ролику стверджують, що проведення Ігор — це "надмірна розкіш", поки Україна потребує допомоги. Щоб фейк виглядав ще більш правдоподібно – вигадали не лише протести, а й реакцію олімпійців. Так олімпійському призеру-гірськолижнику Джанфранко Мартіну приписали різку критику вигаданих закликів українців.

Уявіть, ви отримуєте повідомлення у Telegram із обіцянкою швидкої грошової допомоги — вам обіцяють 9,600 гривень від, начебто, Червоного Хреста. На перший погляд, усе виглядає доволі правдоподібно: зрозумілі умови, "підтримка для тих, хто не виїжджав за кордон". Єдине насторожує: просять натиснути на посилання "прямо зараз", бо залишається "кілька годин або хвилин". Як тільки натиснете — ви вже на гачку шахраїв. Як працює ця шахрайська схема, які пастки у ній закладені й на що варто звертати увагу, щоб одразу розпізнати фейк?

Чи відчували ви щось подібне? Тільки-но подумали про новий телефон, кросівки чи онлайн-курс — і вже за кілька годин бачите це у стрічці реклами. Збіг, прослуховування чи щось більше? Відчуття, що соцмережі "читають думки", давно стало частиною нашого цифрового досвіду — і водночас джерелом страхів та міфів.
Звідки ж ця інформація потрапляє до онлайн-рекламодавців?

В час, коли українські міста проходять випробування холодом і перебоями з електрикою, допомога від союзників може стати рятівною. Саме на цьому тлі в інформаційному просторі з’являються гучні заяви: нібито українці продають у мережі генератори, отримані як гуманітарну допомогу з Польщі та Грузії. Як "доказ" — скриншоти оголошень з OLX і звинувачення в невдячності. Ці публікації активно поширюють російські медіа.

Стрічки соцмереж у багатьох із нас знову починаються з гучних "викриттів" — мовляв, українська зброя лише на папері українська, а насправді її — всю нашу зброю — масово виробляють, начебто, за кордоном.

Про те, що Україна нібито не має власного виробництва зброї, з’являється в російських наративах не вперше і завжди прив’язується до теми НАТО. Яку мету переслідують пропагандисти, просуваючи історію про "польські" дрони й ракети та участь союзників у війні?

Щоранку електронна пошта зустрічає нас десятками листів — робочих, особистих, службових. Серед них дедалі частіше з’являються повідомлення, які виглядають максимально офіційно й не викликають підозри з першого погляду. Саме на цій довірі й грають шахраї, які постійно вдосконалюють свої схеми.