0:00 / 0:00
Проєкт до сторіччя Українського Радіо. У ньому автори розповідають не тільки про історію радіо, а про життя кількох поколінь українців крізь призму історії Українського Радіо. Проєкт детально описує історію винайдення і поширення радіо у світі, подробиці розвитку радіо в Україні. Значна частина проєкту присвячена тиску на радіо радянської влади. Команда проєкту знайшла і вперше оприлюднить архівні матеріали справ розстріляних у сталінські часи працівників Українського Радіо. Згадаємо про роль Українського Радіо у здобутті Україною Незалежності, про Державний Гімн, який вперше публічно прозвучав саме на хвилях УР - ще до його офіційного затвердження. Кілька епізодів присвячено роботі Українського Радіо у воєнні роки: під час Другої світової, та під час нинішньої російсько-української. "Життя в ефірі" приховує і багато інтриг: хто насправді винайшов радіо (і це не Марконі, і не Попов), як радіо стало ЗМІ і до чого тут Титанік, як записували радіорепортажі до винайдення магнітної стрічки, як у 43-му Українське Радіо мовило з потяга, та як "Реве та стогне" стали позивними Українського Радіо?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Текстову версію програми читайте за посиланням.
Своїм народженням Радіо Промінь завдячує збігу двох явищ. У 60-х роках минулого століття у Європі набувають поширення радіостанції нового музичного формату, а в Радянському Союзі нарешті стають доступними портативні транзисторні приймачі. Тож в якості альтернативи зарубіжним каналам було створено "Промінь". "Промінь" був джерелом нової музики, у час, коли не було інтернету, ще не продавалися компакт-диски, а вибір касет на розкладках м’яко кажучи не вражав.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Поширювати українську мову і культуру, залишатися по суті Українським Радіо доводилось у різні часи та за різної влади. Багато людей сьогодні не уявляють умови життя в Радянському Союзі і мають достатньо спрощене розуміння тодішньої цензури. Тож коли з'явилися обмеження свободи слова, у чому вони полягали, та як Українському Радіо вдавалося залишатися українським навіть за таких умов?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Нині технології змінюються так швидко, що чи не головним завданням журналіста є встигати їх вивчати та впроваджувати. Але в 60-70 роках професія журналіста була значно романтичнішою: замість телефона в руках — 6-кілограмовий "Репортер", а замість комп'ютера — кілометри плівки і ножиці. Чим жили працівники Українського Радіо, як готували програми і в які пригоди втрапляли?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
У 60-х роках розвиток радіо набув неймовірних масштабів. Це був найпоширеніший і найдоступніший засіб масової інформації. Окрім всеукраїнського, працювали обласні, районні, сільські радіостанції, і навіть радіовузли на окремих підприємствах. Але зважаючи на те, що на республіканському рівні існував лише один канал – Українське Радіо, його програмне наповнення було універсальним. На цьому одному каналі звучали і випуски новин, і суспільно-політичні програми, і музика, і театральні постановки. Про що були програми того часу, чому стати диктором було недосяжною мрією та за що карали працівників Українського Радіо у часи хрущовської відлиги?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Українське радіо повернулося з евакуації у січні 1944-го року. Спогади очевидців про німецьку окупацію, зруйнована економіка, спалахи захворювань і післявоєнна відбудова – тоді були головними темами, які висвітлювало Українське радіо. Сам мовник теж зіштовхнувся з проблемами відновлення, браком кадрів і техніки, але поступово налагодив свою роботу. Вже за рік після повернення до столиці кількість випусків новин вдалося збільшити вдвічі та перевершити довоєнний рівень. Українське радіо залишається на зв'язку зі слухачами і вже скоро починає отримувати стоси листів від своїх шанувальників.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Цю мелодію пізнають мільйони українців, вона стала вірусною у ТікТоці. Саме з неї починається кожна година мовлення, і саме ці мотиви протягом десятиліть є незмінним символом Українського Радіо. Позивні "Реве та стогне Дніпр широкий..." вперше пролунали під час Другої світової в ефірі радіостанції, яка виходила в ефір з потяга. Що це була за радіостанція, і чому вона опинилася у залізничних вагонах? Яка історія бандуриста, у виконанні якого роками звучала класична версія позивних? Слухайте у 9-му епізоді проєкту до сторіччя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
22 червня 1941 року біля київських гучномовців зібралися натовпи людей — по Українському Радіо звучала новина про початок німецько-радянської війни. Радіо працювало з Києва до останнього дня перед заходом німецької армії. Журналістам доводилося чергувати ночами на даху будинку радіо, аби гасити запалювальні бомби і не допустити пожежі. Як працювало Українське Радіо у перші воєнні роки та як склалася доля одного з радійників, який не встиг евакуюватися.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
30-ті роки минулого століття стали темними часами для всього українського народу. Сталінські репресії, які винищили майже всю українську інтелігенцію тих часів, не оминули і працівників Українського Радіо. За що розстріляли радійників, від голови радіокомітету до завідувача музичним сектором, які забезпечували ефір 24 серпня 1936 року? Чому їхні родичі не знали, що сталося з репресованими аж до 90-х? У 7-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі" вперше оприлюднюємо подробиці справ репресованих працівників Українського Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Майже всі хіти 70-х, які досі знає і співає країна, зокрема пісні Володимира Івасюка, були записані завдяки Українському Радіо. Багато з них — разом з його естрадно-симфонічним оркестром. Симфонічний оркестр та хор Українського Радіо звучав у багатьох кінофільмах. А з відновленням державної незалежності розпочався новий етап масштабних оффлайн-проєктів, видовищних шоу, концертів з аншлагами у Будинку звукозапису та гастролей на трьох континентах. За що Симфонічний оркестр Українського Радіо обожнюють в Алжирі, чому нашим оркестром і хором захоплювалася королева Іспанії та які курйози трапляються на гастролях за кордоном, дізнаєтеся з 6-го епізоду проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
