Проєкт до сторіччя Українського Радіо. У ньому автори розповідають не тільки про історію радіо, а про життя кількох поколінь українців крізь призму історії Українського Радіо. Проєкт детально описує історію винайдення і поширення радіо у світі, подробиці розвитку радіо в Україні. Значна частина проєкту присвячена тиску на радіо радянської влади. Команда проєкту знайшла і вперше оприлюднить архівні матеріали справ розстріляних у сталінські часи працівників Українського Радіо. Згадаємо про роль Українського Радіо у здобутті Україною Незалежності, про Державний Гімн, який вперше публічно прозвучав саме на хвилях УР - ще до його офіційного затвердження. Кілька епізодів присвячено роботі Українського Радіо у воєнні роки: під час Другої світової, та під час нинішньої російсько-української. "Життя в ефірі" приховує і багато інтриг: хто насправді винайшов радіо (і це не Марконі, і не Попов), як радіо стало ЗМІ і до чого тут Титанік, як записували радіорепортажі до винайдення магнітної стрічки, як у 43-му Українське Радіо мовило з потяга, та як "Реве та стогне" стали позивними Українського Радіо?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Текстову версію програми читайте за посиланням.
Два оркестри і хор Українського Радіо — майже ровесники самої радіостанції. У ті часи радіо працювало тільки у прямому ефірі, тож художнім колективам доводилося щоразу грати твори вживу. Саме завдяки ним було сформовано Фонди Українського Радіо, які містять понад 11 000 годин еталонних записів української та світової класики. Про історію Заслуженого академічного симфонічного оркестру, Оркестру народної та популярної музики, Академічної хорової капели Українського Радіо йтиметься у 5-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі"
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
"1937 року робочий день починався зі страху, який охоплював кожного, хто підходив у Радіодомі до дошки оголошень: кого ще звільнили, тобто кого вночі заарештували?" згадувала випускова редакторка харківського радіо Сусанна Розова. Про що були програми у перші роки роботи Українського Радіо? Як проводили звукозапис до винайдення магнітофонів? Хто був першим диктором Українського Радіо? Як українці слухали радіо до того, як у Радянському Союзі почали випускати приймачі? Про Українське Радіо 20-30-х років минулого століття.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Талановитий винахідник, успішний підприємець, лауреат Нобелівської премії, очільник італійської академії наук, член фашистської партії, друг Беніто Муссоліні і "батько радіо". Все це про Гульєльмо Марконі, життя і творчість якого досі приховує багато таємниць. Людині, завдяки якій радіо увійшло у наше повсякденне життя, присвячено 3-й епізод проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Хто винайшов радіо? Суперечки з цього приводу точаться вже більше століття. У 2-му епізоді проєкта до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі" розкриємо імена вчених, які експериментували з радіотехнікою до Марконі і тим паче до Попова.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
16 листопада 1924 року в ефір вийшла перша програма Українського Радіо. Якою вона була? Чому радіо почало мовити з Харкова? Які українські вчені підготували технічну базу для регулярного радіомовлення в Україні? Про все це в першому епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.