Передачі з архіву Українського радіо

"Ковток свободи". Сплеск української музики в 90-х.

90-ті стали десятиліттям, коли Україна знайшла власний голос. Саме тоді народилися фестивалі, телевізійні проєкти й пісні, без яких сьогодні вже неможливо уявити українську культуру. Як заборонений гімн України вперше пролунав на фестивалі "Червона рута-89"? Чому "Територія А" відкрила ціле покоління українських артистів? І які пісні стали символом 90-х років? Розповідають: Павло Зібров, народний артист України, співак; Володимир Цибулько, секретар Національної спілки письменників України, у 90-х співорганізатор "Червоної рути"; Анжеліка Рудницька, заслужена артистка України, засновниця мистецької агенції "Територія А" Андрій Капраль, лідер гурту "Піккардійська терція".

"Ковток свободи". Сплеск української музики в 90-х.

90-ті стали десятиліттям, коли Україна знайшла власний голос. Саме тоді народилися фестивалі, телевізійні проєкти й пісні, без яких сьогодні вже неможливо уявити українську культуру. Як заборонений гімн України вперше пролунав на фестивалі "Червона рута-89"? Чому "Територія А" відкрила ціле покоління українських артистів? І які пісні стали символом 90-х років? Розповідають: Павло Зібров, народний артист України, співак; Володимир Цибулько, секретар Національної спілки письменників України, у 90-х співорганізатор "Червоної рути"; Анжеліка Рудницька, заслужена артистка України, засновниця мистецької агенції "Територія А"; Андрій Капраль, лідер гурту "Піккардійська терція".

"Це був хижак". Велика корупція Павла Лазаренка.

Однією з найгучніших корупційних історій 90-х років стала справа колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка. За кілька років він пройшов шлях від регіонального чиновника до топ-посадовця, а згодом опинився в центрі міжнародного кримінального розслідування. Його затримали в аеропорту Нью-Йорка, а судова історія у США розтягнулася на роки.

Як Павло Лазаренко опинився на вершині української політики? Чому його справа стала міжнародною? І чому про неї згадують майже за три десятиліття потому?

Розповідають: Олексій Гарань, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва;

Григорій Омельченко, генерал Служби безпеки України, народний депутат кількох скликань;

Олег Рибачук, народний депутат IV скликання та голова Секретаріату президента України за часів президентства Віктора Ющенка.

"Софійський собор захоплювали росіяни". Злет і падіння "Білого братства" в Україні.

Початок 90-х років став для України часом великих змін і пошуку нових сенсів. Саме тоді з'явилося "Біле братство" — релігійний культ, який привернув увагу всієї країни. Його послідовники вірили в наближення Страшного суду та початок нової епохи для людства. У листопаді 1993 року в центрі Києва ця історія досягла кульмінації. Біля Софії Київської та всередині собору зібралися прихильники руху, а завершилося все затриманнями та кримінальною справою.
Як виникло "Біле братство" в Україні? Чому люди повірили Марії Деві Христос та її чоловіку? І що насправді відбулося того дня у Софійському соборі?

Розповідають: Віктор Єленський, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті України, дослідник "Білого братства"; Людмила Филипович, професорка, президентка Української асоціації релігієзнавців; Руслана Демчук, докторка культурології, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія".

"За злочини Онопрієнка страчували інших людей". Як в Україні скасували смертну кару?

У 90-х роках в Україні ще діяла смертна кара. Людей розстрілювали за вироком суду, а вся інформація про виконання покарання залишалася засекреченою. Водночас саме тоді країну сколихнули гучні кримінальні справи, які змусили багатьох замислитися над ціною судової помилки. Адже інколи за злочини серійних убивць засуджували невинних людей. Кого і за що в Україні засуджували до смертної кари? Чому правозахисникам довелося роками боротися за її скасування? І який шлях пройшла Україна, щоб остаточно відмовитися від цього виду покарання? Гості: Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи; Микола Голомша, колишній заступник Генерального прокурора України; Сергій Старенький, адвокат, колишній голова Державної пенітенціарної служби України.

"Не бригади творили хаос, а хаос творив бригади".

Кримінал 90-х. В Україні у 90-х роках різко послабився державний контроль. Водночас стрімко погіршувався рівень життя. На цьому тлі почали активно зростати кримінальні угруповання. У країні не було жодного спокійного дня. Кількість замовних убивств, перестрілок і силових конфліктів вражала. Як кримінал став одним із сумних символів 90-х років? І як державі вдалося з цим впоратися? Розповідають: Микола Голомша, колишній заступник Генерального прокурора України; Григорій Омельченко, народний депутат 5-ти скликань, генерал СБУ; Руслан Болгов, приватний детектив, працівник тодішньої міліції.

"Гроші, що згоріли".

10 000%. Саме такого рівня сягнула інфляція в Україні у 90-тих роках. Ціни зростали у тисячі разів. Зарплати і пенсії затримували, а заощадження миттєво зникали. Українці мали на руках мільйони карбованців, однак фактично перебували за межею бідності. Чому так сталося, і як люди виживали у ці непрості часи? Розповідають: Олег Пендзин, кандидат економічних наук, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, Андрій Павловський, колишній народний депутат України, експерт із питань соціальної політики, Володимир Паніотто, засновник і керівник Київського міжнародного інституту соціології.

"Україна 90-х. Третій ядерний арсенал у світі".

Україна у 90-х роках успадкувала від СРСР величезний військовий арсенал. На її території залишилася одна з найбільших кількостей ядерної зброї у світі — фактично третя за обсягом. Більше було лише у США та Росії. Разом із цим Україні дісталася значна частина радянської військової системи: армії, ракетні частини, авіація та Чорноморський флот. Куди ж подівся цей військовий потенціал, і чому у 90-х усе кардинально змінилося?

Розповідають:

Василь Павлов, військовий історик, директор ГО "Центр мілітарної історії";

Григорій Перепелиця, професор політології Київського національного університету імені Шевченка;

Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу;

Іван Заєць, народний депутат України 5-ти скликань.

"Радянські люди, які хотіли жити як в Європі".

Україна, 91-й рік. Суміш ейфорії, надії і віри в краще майбутнє. Українці нарешті отримали історичний шанс створити нову державу. Але реальність — шокувала.
Як ухвалювалися перші державні рішення, від яких залежало існування України? До чого не були готовими ані влада, ані суспільство? І чому Україна не пройшла шлях "шокових реформ", як сусідня Польща?

Розповідають:
Іван Заєць, народний депутат п’яти скликань;
Володимир Паніотто, засновник і керівник Київського міжнародного інституту соціології;
Єнджей Ходжинський, польський економіст.