Передачі з архіву Українського радіо

Міжнародні відносини, демографія, військо і військово-морський флот.
Державі, що заново постає на політичній мапі світу потрібне міжнародне визнання та дипломатична служба. Як вона може з’явитися, якщо всі професійні дипломати – служать радянські дипломатії? Чи не всі? А звідки на Київщині бралися молоді спеціалісти з Чуваської Автономної області, в Тюмені – водії та нафтовики з Прикарпаття, а на Донбасі – шахтарі з усіх куточків СРСР? Чому реальною владою в СРСР володіла навіть не компартія, а КДБ? Як при відході з Радянського Союзу Україна реформувала власне військо та ділила з росією флот?

Говорять:

• міністр закордонних справ України Володимир Огризко;

• український дипломат та історик Олександр Кириченко;

• донька дипломата Теодозія Старака, директорка Національного музею Архітектури та побуту України Оксана Повякель;

• народний депутат України 2-6 скликань, міжнародний експерт з питань попередження воєнних конфліктів і боротьби з тероризмом Григорій Омельченко;

• доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук;

• заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя Олександр Гладун;

• письменник-мариніст Антон Санченко.

Промисловість, залізниці, флот, нафто-газова інфраструктура, електроенергетика, мирний атом.
  Нафто та газотраспортна, а також електроенергетична система, успадкована Україною від Радянського Союзу, була дійсно великою. Єдина проблема – це була система призначена для іншої держави, та її енергетичної експансії щодо сусідніх країн Європи. Залізничний транспорт був побудований за принципами, закладеними в російській імперії, а флот функціонував на кількох океанах. Що сталося з цими сферами у 1991 році, чому відбувся економічний крах 90-х, куди поділися сотні суден цілого пароплавства і, нарешті, скільки десятків років ми відривалися від залежності від російського ядерного палива?

Говорять:

• Кандидат економічних наук, голова комітету з промислової модернізації Торгово-промислової палати України Володимир Власюк;

• Начальник сектору вузькоколійних залізниць та ретротехніки філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" Олег Заблудовський;

• письменник-мариніст Антон Санченко;

• головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев;

• директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко;

• голова Державної інспекції ядерного регулювання України 2017-2021 років Григорій Плачков.

Контроль за свідомістю через ідеологію, церкву та мистецтво.
  Кожна дитина, що народилася в "Країні Рад" була приречена стати "жовтенятком", потім піонером, комсомольцем і, зрештою, влитися гвинтиком у рівні ряди будівничих комунізму на одній шостій частині суходолу. Ті ж, хто думали, що можна уникнути тоталітарних лещат, зберігши, приміром, православну віру - все одно знаходилися під пильним оком спецорганів, тільки вже через знищену таємницю сповіді, коли кожний священик мав доносити на свою паству. Говорячи ж про мистецтво, зокрема про літературу та музику, треба зрозуміти, що до 1991 року жодних шансів на самостійний природний розвиток у українського культурного дискурсу не було. І процес здобуття цієї самостійності сягає років початку повномасштабного вторгення і триває, подекуди, досі.

Говорять:

• Сергій Стуканов, історик, громадський діяч, ведучий Українського радіо;

• Олександр Саган, релігієзнавець, доктор філософських наук;

• Віталій Капранов, письменник та видавець;

• Тиміш Мельник, піаніст-дослідник.

Контроль за інформаційним простором, фінансовою системою та державною символікою.
  Аби краще зрозуміти, що саме здобула, або, принаймні, почала здобувати Україна у 1991 році, треба спробувати подивитися вглиб кожної сфери державного і суспільного життя та побачити, що вони, ці сфери, були наскрізь пронизані мацаками імперської політики російської імперії та радянського союзу.
   Радіо та телебачення як творчо, так і технічно, були частиною всесоюзної системи Держкомтелерадіо та Главліту (тобто цензури). Історичні державні символи були витіснені "пролетарським" каноном, аж впритул зі згадуванням імені Сталіна у державному славні. А фінансова система була теж загальносоюзною, позбавленою можливості карбування власних грошей. Як Україна відривала себе від цих стандартів і систем. 

Говорять:

• Анатолій Табаченко, дослідник історії Українського радіо, журналіст, багаторічний керівник Національної радіокомпанії України;

• Людмила Лисенко, телеведуча, письменниця, y 90-x — віцепрезидентка Національної телекомпанії України;

• Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства;

• Андрія Бойко-Гагарін, доктор історічних наук, старший зберігач фондів відділу "Музею грошей" НБУ.