Військові та добровольці, які захищають Україну.
На передовій і в мирному житті, пліч-о-пліч вони відстоюють суверенітет нашої держави.
Передачі з архіву Українського радіо
Жінка-воїн, жінка великої патріотичної душі. Наталя Федоренко на псевдо "Валєрчик" — головний сержант взводу звʼязку 118-ї окремої механізованої бригади.
Звитяжний воїн з романтичним прізвищем Ружа. Це кавалер ордена "За мужність" Сергій з позивним "Хата" — головний сержант взводу розвідки бригади оперативного призначення "Спартан" Національної гвардії України.
Кулеметник, котрий відбив рукою дрон і врятував побратимів. Це — Володимир Косташ, життєлюб із Закарпаття, а на визвольній війні — головний сержант батальйону "Тамада" 118-ї окремої механізованої бригади.
На визвольній війні він доброволець — у боротьбі за Україну, за рідний Маріуполь. Солдат Вадим Джувага — історик, журналіст, стрілець-зенітник.
Його мрія — звільнити рідний край, окупований московитськими варварами. І за цю мрію старший солдат Денис Черчиль з позивним "Черчиль" 115 Мелітопольського батальйону Запорізької ТРО люто бʼється з перших днів повномасштабної.
Роман та Світлана — бійці однієї роти 230 батальйону 128 бригади ТРО "Дике поле". Вони січеславські добровольці на визвольній війні. Роман — головний сержант роти, Світлана бойовий медик — воїни, що наближають перемогу.
У капітана поліції на псевдо "Повар" окремої штурмової бригади "Лють" бойові виходи почалися ще у 2015. А на повномасштабній — то уже потужні бойові дії у складі полку Луганськ ім. Героя України Сергія Губанова в Курдюмівці, Торецьку, Часовому Ярі. З найбільшою мрією — бачити рідну Луганщину вільною від московитськоі орди.
"Хоробрі хлопці, відважне військо!" — це їхній марш. І наразі на Покровському напрямі це відважне військо мужньо тримає фронт. Розповідь офіцера 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців Олексія Бурдоноса.
Там де ми, там Україна, — кредо офіцера, котрий став воїном на визвольній війні. Ярослав Вакалюк — командир батареї реактивної системи залпового вогню "Град" 80-ї десантно-штурмової Галицької бригади.
Україна — це земля, яку ми передамо своїм внукам, — впевненно говорить старший солдат на псевдо "Буджак". 58-річний доброволець на визвольній війні Микола Негой — боєць 56-ї Маріупольськоі бригади.
