Результат пошуку: Життя в ефірі
Фото: Пресслужба Emuna
"Сьогодні я хочу презентувати вам свій дебютний мініальбом, який має назву "Душа". Реліз об'єднує три різних за звучанням композиції, які поєднуються у цілісну картину, що відображає еволюцію мого музичного стилю та глибину ліричних тем, що порушуються в релізі. Мініальбом "Душа" – це чесна, емоційна і особиста робота. В той же час це нова сторінка мого життя. Це відвертий реліз про боротьбу та любов, про перемогу над власними демонами, страхами, про прийняття себе. Адже основна моя місія в музиці та в творчості – допомагати проживати людям різні стани, різні емоції і не боятися бути собою. Період, впродовж якого я працювала над мініальбомом, був одним із найпрекрасніших в моєму житті. Адже я мала змогу і можливість попрацювати з професійною командою, з чудовими людьми, яким я безмежно вдячна за допомогу та підтримку. Прем'єрі мініальбому "Душа" передував лід–сингл "По міліметру", який вийшов разом із кліпом. Над відео працювала команда "IDS Production", ми знімали кліп в Одесі. Також в релізі я презентую дві пісні, одна з яких має таку ж назву як ЕР "Душа" і пісня у стилі синтвейв "Танула". До моменту прем'єри пісні "Танула" під звук в TikTok з цієї пісні за декілька днів було знято більше 6 000 публікацій. Я дуже вдячна своїм слухачам за підтримку та за любов до моєї музики. Це дуже мене надихає", — розповіла Emuna в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Bulovinova
"Хочу презентувати вам свою нову пісню "Відвези мене". Вона анонсує мій другий мініальбом, який вийде вже 3 квітня. Звучання треку відсилають до естетики пізніх 60-х. Вперше в проєкті Bulovinova ми з музичними продюсерами Кирилом Арехом і Михайлом Волошиним працювали над записами живих інструментів. В серпні 2024 року я почала ловити себе на симптоматиці клінічної депресії. Звісно ж я ухвалила рішення звернутися до психотерапевта, пройшла тести. Очікування результатів було для мене дуже-дуже тривожним і в один із вечорів до мене прийшли рядки "чи то та страшна хвороба, чи то все свідомо". На жаль дуже багато людей задовго ігнорують погіршення свого ментального стану через стигму в суспільстві. "Відвези мене" говорить про те, що просити про допомогу не соромно. Я хочу, щоб звучання і сенси "Відвези мене" надихнули вас плекати і будувати свої опори довкола дрібниць життя, які приносять вам радість", — розповіла Bulovinova в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у листопаді Bulovinova та Chudnyi випустили спільний трек "Не шкода".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Гелі Зозулі
"Cингл "Паприка" з'явився на світ з особливим посланням. Ця пісня – це справжня метафора. Вона про те, як ми сприймаємо любов, як ризикуємо, відкриваючи свої серця. Я намагаюся донести до вас, що кохання може бути гострим, як паприка і водночас солодким. У пісні я порушую питання, чи готові ми діяти, змінюватися, ризикувати заради справжніх почуттів. У цій пісні є рядки, які спонукають до роздумів про внутрішню силу та боротьбу за своє щастя. Я сподіваюсь, що цей трек надихне вас залишатися справжніми та не підлаштовуватися під чужі очікування, а виявляти свою унікальність. Крім того, до синглу я презентувала кліп, у якому я постаю в різних образах: від сильної жінки до грайливої дівчинки. Ці образи відображають різні стани душі, які ми всі можемо відчувати в різні моменти життя", — розповіла Геля Зозуля в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у травні Геля Зозуля представила пісню "Літом".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба гурту The Soul Delusion
"Наш дебютний EP планувався ще два роки тому, але час розставляє все на свої місця. Ми пишаємося виконаною роботою. Зустрічайте мініальбом "Фарби забуття". Весь твір овіяний ностальгією, роздумами про час та пошуком свого місця в нашому з вами сьогоденні. Ви почуєте особисті рефлексії різних особистостей, але пазл складається. Чому? Ми стали сім'єю і зростаємо під одним творчим дахом. Від казкової подорожі до екзистенційного вірша наостанок. Наше життя дійсно схоже на фарби забуття. Годі й говорити. Надалі ми писатимемо жваву танцювальну музику, бо давно хотілось. Ми активно почали писати матеріал на альбом, який плануємо випускати влітку, а за ним ще багато-багато кіноматеріалів. Дійдемо до літа і здивуємо всіх", — розповів учасник гурту The Soul Delusion Валентин Переверза в ефірі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба нестора
"У мене вийшов новий трек під назвою "І нехай!" Це вже другий і крайній сингл перед прем'єрою майбутнього EP під назвою "Я обираю бути щасливим". В принципі не хотілося повторюватись, адже вже багато чого було сказано мною про концепцію і посил цих треків. Але саме в цій роботі виражена моя любов до мистецтва, моя любов до української культури. Той момент, що наскільки мені хочеться бути для когось важливим, навіть якщо це одна людина, яка просто слухає мої пісні і має певні спогади і характеризує якісь свої ситуації життя, чи, можливо, проблеми, і так далі, з моїми піснями. Це дуже круто і це дорожче за будь-які гроші, за будь-який успіх. Навіть якщо єдина людина в світі буде такою, цього вже достатньо, щоб я робив музику. Звичайно, хочеться мати багато цифр і хочеться розвиватися, але це не є пріоритетним. Просто це потрібно, щоб створювати музику і надалі. Що ж, скоро вийде нове ЕP. Сподіваюсь на багато нових виступів і багато подій в моєму житті. Сподіваюсь, що багато хто зможе оцінити і послухати мою нову музику, бо я вкладаю в це дуже багато енергії, любові і ресурсів", — розповів нестор в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому нестор і Kostiuchenko спільно випустили сингл "Щасливим!".
Такж читайте інтервʼю нестор: "Я — артист, митець, музикант, але не репер".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба гурту Patsyki Z Franeka
"Хочу сердечно представити вам всім нашу нову роботу, яка називається "Шо зі мною не так?". Це складна композиція про складні стосунки між людьми, які ми називаємо любов. Ми зняли відео на цю пісню разом із талановитою молодою режисеркою Катею Лемешинською та її командою. Ми називаємо це відео театром абсурду. Якщо життя – це театр і ми в ньому актори, ми граємо різні ролі, ми маємо різні маски, ми герої різних сценаріїв. Ми любимо і хочемо, щоб нас любили. Ми любимо і ранимо в різні способи одне одного і людей, яких любимо. Що з нами всіма не так? Що зі мною не так? Наші вчинки бувають дивні, героїчні і абсурдні по відношенню до себе і до людей, яких любимо. Це така любов?А якщо це не любов, тоді що це? Це театр абсурду. Запрошую вас сердечно перейти на наш YouTube канал, подивитися цей кліп і залишити коментар", — розповів фронтмен гурту Patsyki Z Franeka Назар Худин в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Йохан ван дер Гаар, звичайний ремісник із міста Гарлем, у 1623 році почув про нову моду серед голландських аристократів — тюльпани. Особливо цінувалися рідкісні сорти з яскравим забарвленням. Серед них лідером стала "Семпер Августус", червоно-біла квітка, цибулина якої могла коштувати цілого статку. Тоді Йохан вирішив вкласти свої заощадження в одну цибулину тюльпана, сподіваючись перепродати її пізніше в рази дорожче. Дійсно, кілька місяців потому ціна на "Семпер Августус" зросла втричі. Йохан продав свою цибулину за 3 тисячі гульденів (а це був еквівалент річного доходу заможної родини) і вирішив реінвестувати гроші в кілька дешевших сортів. Торгівля тюльпанами стала для нього основним заняттям. Вражений успіхом, Йохан навіть позичив гроші у сусідів, щоб придбати ще більше цибулин. Потім почав укладати угоди на "ф’ючерсному ринку", продаючи цибулини, яких у нього навіть ще не було. Йшлося про постачання тюльпанів у майбутньому. Чоловіку здавалося, що він упіймав золоту рибку і цей спосіб швидко заробити гроші існуватиме завжди. Однак у лютому 1637-го на одному з аукціонів раптом не знайшлося покупців для цибулин. Паніка швидко охопила країну. Ринок тюльпанів обвалився, а ціни впали майже до нуля. Йохан опинився в боргах, бо не зміг виконати свої зобов’язання за ф’ючерсними контрактами. Ба більше — довелося продати свій будинок, щоб повернути борги. Решту життя чоловік працював у маєтку заможного купця, доглядаючи за квітником.
Як так сталося, що, здобувши таку популярність у Нідерландах, тюльпани перетворилися на об’єкт спекуляції і, як наслідок, на чималу мильну бульбашку та одну з перших криз в історії людства? Це має логічне пояснення, а саме — стрімке економічне зростання у XVII столітті. Пояснює кандидат економічних наук, економіст Олексій Петрівський:
"Це в першу чергу було пов’язано з періодом великих географічних відкриттів. Так склалося, що територія Нідерландів якраз знаходилася на перехресті торгових шляхів. І, відповідно, таким основним драйвером економічного зростання послужила саме торгівля. Друге, що важливо відмітити, що крім самих торгових шляхів, вигідного географічного положення, це також була трудова етика нідерландців. Це були на той час переважно протестанти, за мірками того часу більш прогресивні, ніж католики. У них була більше атмосфери терпимості, яка сприяла переїзду туди багатьох підприємців, яких з різних причин гнали з тієї ж самої Іспанії. Тому що Іспанія на той час була жорстка католицька країна з усіма наслідками. Подальшому економічному розвитку послужило кораблебудування, міжнародна торгівля зі сторони Нідерландів, мореплавство, і закономірним був розвиток банківської індустрії. Тому що головний момент: брати кредити і видавати їх, а це в тогочасній Європі було доволі складно. Тому що церква не схвалювала надавати гроші в борг під відсотки. А ми знаємо, що кредитування, це один драйверів економічного розвитку. Там же відповідно здобули широке поширення переказні векселі. І це все разом спричинило такий бурхливий економічний розвиток, у якому Нідерланди підійшли до так званої тюльпаноманії".
Як тюльпани потрапили на нідерландські землі? І які були передумови настання цієї кризи з економічної точки зору? Аналізує доктор історичних наук, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Котляров:
"Говорячи про Нідерланди, не можна сказати, що тут були великі гроші. Нідерландці все самі створювали. Якщо подивитись на історію Нідерландів, я думаю: а чому саме у Нідерландах виникла ця історія із тюльпанами, яку іноді називають спекулятивною, тюльпаноманією? А де вона могла виникнути ще? Нідерландці говорили, що Бог створив світ, а нідерландці створили Нідерланди. Тому що це — Низька Земля! І треба було постійно боротися з океаном, болотами, вони насипали землі, копали канали. Тобто, це люди, які звикли із раннього середньовіччя багато працювати для створення свої землі, своєї держави. Але вони страшенно пишалися своєю державою. Здається, такої гордості, як у нідерландців, може флорентійці в Італії ще такі були. Вони творчі були, в усьому творчі: що в музиці — це знаменита бургундська школа, що у мистецтві, що у бізнесі. Навіть столітня війна у середні віки розпочалася з чого — боротьба за Фландрію між Францією та Англією. А чому Фландрія? Тому що там краще сукно виробляють. Нідерланди здаються найрозвинутішою державою. Тому що у різні часи різні підпорядкування були — то Іспанії вони належали, то до Бургундського герцогства входили, потім самостійною країною стали. І тому це чудо, я б сказав економічне, когось привело там, скажімо, до фінансового краху, але щоб загального, потужного не було. Цікаво, що квітка тюльпанів, вона ж не з неба була для європейців. Десь у лісах в Іспанії росли. Були якісь лісові тюльпани, маленькі й зовсім не такі. Це з 1555 року. Нідерланди на той час входили у склад великої Габсбурзької імперії. І там було посольство Сулеймана Пишного, посли і особливо Бек був — він і вчений, він і дипломат, він захоплений був тією красою тюльпанів. А нідерландці завше помічають те, що красиве, те що велике. І ось він привіз, починаючи з 1555 року тюльпан з’являється у Європі і потім через рік-два у Нідерландах, Німеччині починається культивація цієї квіточки".
У Нідерландах, з економічної точки зору, тоді були хороші умови для життя та ведення бізнесу. Існував середній клас, і багато людей могли собі дозволити предмети розкоші та мистецтва. Тож не дивно, що нідерландці масово зацікавилися красою тюльпанів. І хоча зараз Нідерланди у більшості сучасних людей асоціюються з тюльпанами, однак у XVII столітті ця квітка нічого спільного з країною не мала. Просто одного дня тамтешнє населення взяло і масово закохалося в неї як у предмет мистецтва, а потім — і спекуляції. Продовжує економіст Олексій Петрівський:
"Населення Нідерландів складало три мільйони. Це досить велика цифра за мірками того часу. Нідерланди не є батьківщиною тюльпанів. Тюльпани походять з території тогочасної Персії, це сучасний Іран, Вірменії, а також Туреччини. І саме звідти були завезені перші зразки, перші цибулини. Враховуючи те, що на той час почало з’являтися все більше заможних громадян, які намагалися наслідувати дворянство, будувати собі великі будинки із садами, відповідно з’явився перший попит на тюльпани як новомодну квітку, яку вважалося гарним тоном висадити у себе в саду. Панянки полюбляли в якості прикрас заплітати їх у волосся. Таким чином тюльпан почав поступово поширюватися. А чому з’явився ажіотаж? Усе банально просто. Класика економічної теорії — пропозиція не встигала за попитом. Бажаючих купити тюльпани ставало все більше. А можливості їх продавати були обмежені, тому що тюльпани розмножуються двома способами. Це — через насінину і безпосередньо через цибульки. Відповідно це проходить певний час. А люди хотіли отримати зараз!".
А чим тюльпани так приваблювали нідерландців та, загалом, європейців? Річ у тім, що люди з часом помітили: ця квітка буває не лише однотонного забарвлення (жовтий, рожевий або червоний тюльпан), деякі сорти відрізнялися наявністю плям, цяток або смужок, що викликало неабиякий захват. І, відповідно, у рази підвищувало вартість бутона, бо на них з’явився підвищений попит. Тож, як би це не було парадоксально, але заражені вірусом тюльпани, тобто квіти чи цибулини, що мали хворобу — плямистість або смугастість — коштували в рази дорожче. На них буквально полювали вельможі, а вправні спекулянти досить добре заробляли. Наприклад, одна така цибулина могла дорівнювати вартості цілком пристойного будинку чи бізнесу. Однак це були дуже рідкісні випадки. У Нідерландах не було централізованого органу, який би регулював фінансові операції і, відповідно, міг відреагувати на зростання тюльпанової бульбашки. Кредитування, торгівля акціями та інші фінансові операції переважно покладалися на ринкові механізми, такі як попит і пропозиція. Говорить економіст Олексій Петрівський:
"Системного контролю в цьому не було. І це підтверджує та історія, коли ця тюльпанова бульбашка тріснула. Влада країни просто умила руки, фактично, делегувала вирішення спорів, судів на місцеві та міські магістрати: вирішуйте як хочете, ваша справа. І там потім почалися "веселощі"! Суди, які не приводили ні до чого, переслідування цих боржників, хтось там не заплатив, хтось десь сховався, звинувачення євреїв, менонітів, ще когось! Добре, що до того часу ще про масонів не знали, бо й на них сказали б! Тобто, якогось системного вирішення цієї проблеми не було. Можна з цього судити, що не було й якогось контролю".
Держава не регулювала торгівлю тюльпанами, оскільки цей ринок вважався розкішшю, а не стратегічною галуззю. Угоди, укладені під час тюльпаноманії (особливо ф'ючерсні контракти), часто не виконувалися, оскільки вони були усними або не мали підтримки в судах. Після краху ринку держава не втручалася у спроби відновлення, а багато трейдерів просто відмовилися виконувати зобов'язання за договорами. Чому держава займала таку позицію? Все просто — Нідерланди підтримували вільну торгівлю, що вважалася основою їхнього економічного успіху. До того ж, на їхню думку, регулювання могло стримувати розвиток інноваційних фінансових інструментів. Та й загалом, торгівля акціями й облігаціями лише починала формуватися. І регулювання цього процесу ще не було вироблене. Тому тогочасна економіка Нідерландів базувалася на довірі, репутації і взаємних зобов'язаннях між торговцями та банкірами.
Про основні постулати фінансового сектора Нідерландів XVII століття, а точніше про відсутність його регулювання говорить професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Котляров:
"Централізованої держави не існувало. Це не Франція. З іншого боку, вибачте, це демократія! Ринок — демократичний. Чому держава має втручатися? Ось, до речі, держава намагалася втрутитись, або те, що ми називаємо державою. Парламент вирішив прийняти постанову про те, що ті, хто відмовляється від виконання контракту, хто не хоче купувати, наприклад, то для них будуть високі санкції. І це лише проєкт, скажімо, такого закону, який існував, лише якісь розмови ходили, що у свою чергу підігріло ринок. Тому що всі знали: можна вкладати гроші, тому що ось уряд як прийме зараз постанову, і якщо навіть там щось не вдасться, то ми не постраждаємо. Ні, ринок державі контролювати дуже складно. І це довела історія, особливо Нідерланди, де не надто втручалися у бізнесові проекти. Тому ринок щось диктує, ринок задовольняється кимось, або чимось. Інша річ, що складається така дуже унікальна система щодо продажу та перепродажу. Тому що іноді там не один продавець задіяний. Приходить травень, коли тюльпан цвіте. Потім десь в середині літа треба викопати цю цибулинку. Стара цибулинка там згниває, а виростають три-чотири нові. Нові треба викопати, потім десь у жовтні знову посадити, і потім знову воно у квітні зацвіте. Так ось для того щоб гроші постійно крутилися, і для того, щоб була певна впевненість, продавалися ці цибулинки наперед. Воно тільки цвіте, але ми вже продаємо ці цибулинки на наступний рік. Тобто, отак продаються контракти на те, що щось колись ще буде. Це як ф’ючерсний ринок, як сьогодні це називається. Але ж проходить якийсь час. Ціна може піднятися, або впасти. Покупець за цим договором мав забрати ці цибулинки, навіть якщо воно по ціні поїхало вниз. Але міг і відмовитися. Невеликий там штраф — прописувалося це в контракті. Але в цілому ціни зростали, то було вигідно десь на рік наперед підписувати ці договори, а потім десь через рік продавати".
Тюльпаноманія XVII століття стала першим прикладом фінансової бульбашки, яка виникла через відсутність регулювання. Це підштовхнуло Нідерланди та інші країни до усвідомлення важливості певного рівня контролю за ринками. Незважаючи на ризики, вільний ринок Амстердама заклав основи сучасних фінансових інструментів, таких як акції, ф'ючерси та похідні цінні папери. Хоча переважно тюльпани продавалися, звісно, не на біржах. Про процесуальну послідовність тюльпанового бізнесу або ж найпопулярнішою виду спекуляції XVII століття в Нідерландах розповідає кандидат економічних наук, економіст Олексій Петрівський:
"Зазвичай збиралися в тавернах, не як деякі припущення — на біржах. Насправді на жодних біржах вони не збиралися. Та категорія торговців, яка торгувала більш дешевим товаром, збиралася крім таверн ще й хто в церквах, хто в будинках розпусти, і, відповідно, там відбувалися торги. Домовлялися за певну ціну, йшли до нотаріуса, нотаріус підписував договір про покупку. Це відбувалося як? Є так званий умовно спотовий ринок. Є сезон, коли можна викопувати ці цибулини і продавати. Тобто, підписали договір, викопали цибулини, передали. Відбувалися торги в певний період, у певний сезон — з червня по вересень. Просто так — кілька місяців на рік продавати — це ж не цікаво. Пізніше почали торгувати цими цибулинами вже в грудні, і в січні. Підписуємо договір у нотаріуса, що, наприклад, коли настане червень місяць, ми викопаємо ці цибулини, вони мені передадуть це, за ціною, обумовленою зараз, і я тоді заплачу. Те, що зараз називається форвардний контракт. Далі пішло цікавіше. В якийсь момент певна категорія людей — спекулянти, вони зрозуміли, що на цьому можна заробляти по-іншому. Можна просто: треба цей договір нотаріальний, права на власність цих цибулин, якщо ціни ростуть, то його ж можна, цей договір перепродати,отримати собі різницю, а той, хто купив, нехай забирає собі прибуток. І, знову, такі договори за рік могли поміняти 10 і більше власників. Відповідно, це те, що вже називається, опціон".
Постраждалих було чимало — і спекулянтів, і звичайних поціновувачів квітки. Однак масштаби нідерландської тюльпаноманії у світовій літературі дещо перебільшені. Звісно, криза була, але вона не мала критичного впливу на економіку всієї країни.
Звідки ж тоді взялися страшні історії про глибоку кризу, які й досі можна знайти в інтернеті? Коментує доктор історичних наук, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Котляров:
"У 1841 році такий був історик Чарльз Маккей, який написав цікаву роботу "Надзвичайно поширені ілюзії та безумство натовпу". Гарна книжка. Маккей зібрав величезну кількість сатиричних творів. Тому що в тому ж 1637 році, коли луснула ця вся афера, або трошечки раніше, проти цього явища виходить величезна кількість сатиричних памфлетів. Хто особливо критикував? Це ж відбувалося на території протестантських Нідерландів. Це — республіка з’єднаних провінцій, північ. А католики це споглядали з півдня. І їм це зрозуміло. Так само як і нам — чому ці цибулини так дорого коштують? І вони видають дуже багато сатиричних памфлетів. А потім Маккей бере ці памфлети, різні сатиричні твори — а сатира завжди відображає життя — і тому складалось таке уявлення. І тому сьогодні цього Маккейна цитують в усіх передачах, в усіх вікіпедіях про це пишуть. Характеризують як дуже негативну ситуацію. Аж занадто негативно, бо цибулинки ці дорого коштували — деякі 150 гульденів, 100 гульденів. Але це було дуже рідко. Є випадки, що коштували навіть 1000 гульденів. Гульден — така монетка, яка 3,5 г золота важила. Можна порахувати, якщо 150 гульденів отримував кваліфікований працівник за рік, то це десь 0,5 кг золота. Я порахував, скільки наш кваліфікований працівник, приблизно десь 30 000 можна заробити в Україні. То це десь 100 г золота можна купити сьогодні. Зазвичай це не були астрономічні суми. І особливо, 1836-1837 роки, коли підключаються городяни, міщани. Вони купують по 2-2,5 гульдени".
У 1637 році ринок тюльпанів раптово луснув. А причина була проста — один з заможних інвесторів, який за контрактом мав заплатити чималу суму, просто… не прийшов. І цей випадок був розцінений іншими учасниками ринку як знак — тригер. Почали поширюватись чутки і люди масово дійшли висновку: якщо він не викупив замовлені цибулини, то це означає лише одне — цієї продукції треба позбуватися і швидко забирати свої гроші. Продовжує Петро Котляров:
"А, не прийшов той, отже треба скоріше забирати гроші з цієї справи. Тому що розвалиться піраміда. І от вона в один момент стрімко розвалилася. Стосовно того, які наслідки? Часто пишуть, що багато людей кидалося в канали, тонули, вкорочували життя! Не кидалися в ці канали, не було причин. Коли платили за контракт наперед, то платили ж не всю суму, у крайньому випадку 10%. І там ще якісь відшкодування були в розмірі 3,5%. Історія іноді любить з якоїсь події місцевого значення роздмухати дуже й дуже велике".
Тюльпаноманія не була поширеним явищем — погоджується економіст Олексій Петрівський. У масштабах країни економіка не постраждала, оскільки серйозно займалися спекуляцією на великі суми лише кілька тисяч громадян. Крім того, архіви свідчать — коли тюльпанова бульбашка луснула, вправні ділки тюльпанів продовжували купувати розкішні будинки і ні в чому собі не відмовляли.
"Ті, хто вкладав великі гроші — дослідники в архівах познаходили — вони пізніше купували будинки, ще щось. Тобто, що хтось там масово від цього постраждав, це теж не можна сказати. Але є задокументована цікава історія. У 1637 році, в останні дні перед тим, як ця бульбашка мала луснути, один з таких поважних спекулянтів, який досить добре заробляв, помер. І у нього лишилося 7 дітей. Діти чомусь опинилися в дитячому будинку. Сім’я була справді багатою. Але хтось з них якимось чином вибрався з дитячого будинку, крадькома викопали цибулини свого батька, які він посадив. І під контролем опікунської ради виставили їх на продаж. І там були досить рідкісні сорти. Усі ці цибулини продали на загальну суму 90 000 гульденів. На сучасні гроші, це близько $10 млн. Уклали цей договір, усе чудово. А наступного дня ця бульбашка луснула. Як ви розумієте, це був форвардний контракт, за яким ніхто нічого не заплатив".
Результат тюльпанової лихоманки хтось, звісно, міг спрогнозувати, однак точність цих припущень завжди має певну межу. І саме ця криза дійсно могла з’явитися лише в Нідерландах — ще раз підкреслює доктор історичних наук Петро Котляров. Бо, окрім інших чинників, там активно розвивався капіталізм і люди вміли заробляти. Це було завжди в їхній культурі. Функціонував вільний ринок, де працювали принципи кальвінізму, головна ідея якого — гроші просто необхідно заробляти. І максимально багато.
"Тому що це показник того, що людина обрана Богом. Що вона отримає спасіння. Кальвіністська теорія про призначення. Кальвін говорив, що треба працювати. І якщо є можливість заробити гроші, людина не повинна втрачати цей шанс. Тому що це показник, що Господь до тебе схильний. І тому це могло виникнути, знову ж таки, тільки у Нідерландах. І тільки можливе на території, де був протестантизм. Хоч сьогодні не дуже Макса Вебера обирають і цінують, але все ж він один з перших звернув увагу на це і написав ту монографію "Протестантська етика і дух капіталізму". Він пов’язав розвиток капіталізму саме з протестантизмом. До речі, я багато в чому його підтримую. Тому що навіть Південна Корея — це протестантська країна на сьогоднішні реалії. Тому ось Туреччина — там захоплювалися. У багатьох країнах захоплюватися. І у Франції захоплювалися. І ми захоплюємось. Але ми сьогодні не контролюємо 92% ринку продажу тюльпанів. Навіть, якщо ми беремо 1637 рік, акти банкрутств, нічого подібного, там не має такого, що дуже потужний якийсь вплив мали саме тюльпани на банкрутство, або що хтось розбагатів. Розбагатіли загалом з 1636 по 1637 рік. Ось там багатіли. Потім багатство припинилось. Але пішли в якісь інші сфери. Це не було ні трагедією великою для Нідерландів, ні надто потужним імпульсом. Це якийсь частковий момент зіграв свою роль і відійшов у минуле".
Оскільки передбачити кризу вдається навіть не кожному відомому вченому, який усе життя досліджує кризові явища, інвестиційні інструменти — це завжди ризик. Але у випадку з тюльпаноманією були свої індикатори, за якими можна було припустити назрівання кризи — говорить кандидат економічних наук, економіст Олексій Петрівський:
"По-перше, там почалася війна між певними німецькими князівствами. А вони теж, до речі, займалися вирощуванням тюльпанів. І велика кількість німецької знаті почала терміново розпродувати ці цибулини. Це був один з тригерів у даній ситуації. Різко збільшилася пропозиція на ринку. Другий момент: Європою знову почала гуляти чума. І багато хто задумувався про те, що якщо чума зараз сюди добереться, то кому будуть потрібні ці тюльпани? Тому потрібно терміново виходити в кеш. Третій момент — люди почали розуміти, що ціна занадто висока. Це доволі суб’єктивно, коли ця цибулина піднялася з 6 гульденів до 12 — удвічі. Це занадто? Здавалося б, удвічі — занадто. А коли вона піднялася до 100? Теж. А до 400? Тобто, визначити цей момент, математично прорахувати можна, але як правило, це "занадто", коли знаходиться такий суспільний консенсус, то коли воно це "занадто"? Це, як правило, щось таке ірраціональне".
Чому тюльпаноманію зараз порівнюють із ринком криптовалют? Чи справді існують очевидні паралелі? Продовжує аналізувати економіст Олексій Петрівський:
"Порівнювати ринок криптовалют з тюльпаноманією можна, але тільки опосередковано через спекулятивний характер. Але це досить не точний приклад. Тому люди, які намагаються порівняти ринок криптовалют з тюльпаноманією, по-перше, не розуміють суті криптовалют, і, по-друге, не знають точно, що відбувалося на ринку тюльпанів у Нідерландах. Тюльпаноманія, це було локальне явище. Друге, це те, що сам пік тюльпаноманії прийшовся на 1636-1637 роки. Це фактично рік. Історія з криптовалютою у нас вже відбувається з 2008 року, а фактично 16 років. Це не якесь тимчасове явище. Подобається це комусь, не подобається, сприймається, не сприймається. Але реальність така, що на сьогоднішній день криптовалюта вже зайняла свою нішу на світовому фінансовому ринку. Це факт. За криптовалютою, безумовно, стоять технології, які на сьогодні вже змінюють архітектуру світового фінансового ринку. Тюльпани не сильно змінили архітектуру світового квіткового ринку. Крім того, що на сьогоднішній день Нідерланди є постачальником 90% всього світового ринку тюльпанів. Безумовно, на цьому ринку є спекуляції, в принципі, як і на будь-якому ринку, який ми візьмемо. Той же фондовий ринок, наприклад. І є, відповідно, історії, які є відвертим скамом, які мімікрують під криптовалюту, а насправді являються фінансовими пірамідами. Є історії, які взагалі під собою не несуть жодного ні економічного навантаження, ні якогось технологічного. Я зараз говорю про ті ж самі NFT. Я досить довго ламав голову, в чому його економічна цінність, чому ця піксельна картинка коштує десятки мільйонів доларів. Тут є єдина історія, що крім таких спекуляцій, єдина прикладна історія, це просто відмивання грошей. Коли ти можеш просто створити таких кілька картинок і зробити фіктивно продаж для того, щоб якось обілити гроші, отримані незаконним шляхом. А все інше це просто спекулятивна історія".
Криза тюльпанів у Нідерландах залишила не тільки фінансовий слід у кишенях її учасників, а й відбиток у культурі як Нідерландів, так і… України — говорить доктор історичних наук, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Котляров:
"На території України є дуже цікава католицька церква Четфалва на Закарпатті. Вона побудована ще у ХV столітті. Була потім, коли відбулася реформація, то кальвіністи її прибрали до рук. І от цікаво, що у середині ХVIII століття — десь у 1753 році — почали розписувати стелю тюльпанами. Вона так і називається Тюльпанова стеля. Таких церков в Україні є дві. І в Угорщині дві. Вони так і називаються — Тюльпанові стелі. І взагалі для кальвінізму це зовсім не типово. Кальвінізм категорично виступав проти жодних зображень. В Женеві, наприклад, центральний собор. Там нічогісінько не має. Тому що все було знищено, винесено. І фрески забілені. А тут раптом таке буяння! Ви дивитесь — вся стеля записана цілими квадратами і тюльпани. Потім в нашій українській іконографії, наприклад, тюльпан теж не типовий. А ось, наприклад, коли поїдете у Дрогобич, там церква Святого Юра є. вона розписана знизу до верху. Ну, надзвичайно яскраво все. І знову ж таки, коли я там був, то помітив Дерево Есея, досить велика фреска. І на цьому дереві тюльпанові квіточки. Скільки ходжу по церквах православних, це дуже рідкісний елемент. Так от, коли говорити про цю саму Четфалву, потім про той же Дрогобич, то очевидно, що це саме ті території, які підтримували зв’язок із Нідерландами. Якщо про Дрогобич говорити, то ми знаємо, що там торгували сіллю, і саме на солі виріс Дрогобич. І міщанство та купецтво місцеве направляли своїх синочків навчатися в Італію, Нідерланди — ці країни. І ось звідти воно пройшло. І дуже глибоко зайшло. І так само Четфалва, я так думаю. У кальвіністів взагалі тюльпан став ніби символом. Тому що там культурні впливи навіть на нашу територію. Я вже не кажу навіть про Нідерланди. Тому що католики сміялися з північних протестантів. Але ми бачимо, що мода на тюльпани виходить і на їхню територію. Тому що там величезна кількість у XVII-XVIII столітті — немовлятко Ісус Христос, діва Марія, вони в оточенні таких потужних букетів тюльпанів. Але я думаю, якби нідерландці жили і на території України, то вони теж 92% забрали з того ринку тюльпанів. І тому думаю, що нам треба брати приклад з Нідерландів. Іноді навіть не боятися спекулянтів, ще чогось. Тому що ми завжди трошки з довірою дивимось на якийсь досвід інших країн. А іноді якісь речі треба брати і не боятися".
Інвестування та спекулятивні принципи роботи на сучасних ринках — це вже норма. Головне — не вкладати останні гроші, завжди вивчати тему заздалегідь, а ще краще — порадитися з фахівцями. Крім того, в ефірі Українського Радіо щотижня звучать фінансові програми, які детально це розбирають. Як не вскочити в халепу та про що варто пам’ятати тим людям, які в такий спосіб намагаються заробити? Які варіанти існують? Слово кандидату економічних наук, економісту Олексію Петрівському:
"Простому громадянину України — які у нього є інструменти? Йому потрібно купити якусь нерухомість, здавати в оренду, наприклад. Це високий поріг входу. Можна покласти на депозит гроші. Знову ж таки, потрібно покласти чималі гроші, щоб був відчутний відсоток. Можна спробувати відповідно через міжнародних брокерів вийти на міжнародні фондові ринки і там купувати акції. Але враховуючи трансакційні витрати, то є економічний сенс заходити туди, коли ти маєш принаймні 10 000$. Менше в принципі можна і не намагатися. Що стосується криптовалюти, то тут досить низький поріг входу. Буквально якусь тисячу гривень вже поклав, десь купив якусь криптовалюту, десь продав. І або втратив свою тисячу гривень, або заробив. І десь вивів 10 000 грн, кому як пощастить і хто наскільки добре проаналізує".
Історик Петро Котляров теж переконаний, що попри історію з тюльпанами, не варто зберігати гроші "під подушкою", адже вони мають працювати — на добробут родини та, як наслідок, економіки держави.
"Єдине побажання для України сьогодні — це дійсно треба працювати так, як працювали нідерландці. Але ж Нідерланди, вони так само як і Україна, починаючи практично з 1560 року, перебувають у постійній війні з Іспанією. А що таке Іспанія? Це — велетенська імперія. Потім після відкриття Колумба увійшли нові території — Америка. А з Америки привозили величезну кількість золота. Золоті й срібні галеони рухалися в напрямку Іспанії. Вона могла купити, здається, будь-яку зброю — в Ірані, Персії, у Північній Кореї, де завгодно. Але ж маленькі Нідерланди — мікроскопічні у порівнянні з Іспанією. Проте вони вступають в цю боротьбу, і боротьба ведеться фактично до 1648 року. І ось ця тюльпанова лихоманка, чи тюльпаноманія, якраз вступає в цей період великої визвольної війни. Уявіть — нідерландці, які у стані війни проти Іспанії. Які не знають що буде завтра. Але вони сміливо кидаються не тільки в ці спекуляції. Їхні кораблі починають борознити океани, вони створюють потім велетенську морську імперію. Для мене завжди такі країни, як Нідерланди, як Італія, які навіть під час війни можуть дивитися дуже далеко в майбутнє, не зважаючи на те, що кожного дня можуть загинути і відбудовувати свою державу, я думаю, українцям є що взяти, окрім навіть цієї спекуляції тюльпанами. Тут дуже багато речей є, на які можна було б звернути сьогодні увагу. Але найголовніше, це працелюбність: створити державу із нічого".
Історія з надмірним захопленням тюльпанами у Нідерландах XVII століття ще раз засвідчує, що фінансова грамотність — це завжди актуальна навичка. Хоч економічна криза і не вдарила по економіці Нідерландів надто боляче, однак вона довела до розпачу чимало людей та сімей, які у кращому разі лишилися ні з чим, а в гіршому — з боргами та без даху над головою, бо все вкладали у тюльпани. А, як відомо, швидкі та легкі прибутки це переважно ніщо інше, як красива казка із прикрим кінцем.
Фото: Пресслужба Роми Майка
"Пісню "Самота" я зробив спільно з Вохою, якого ви можете почути в приспівах. Цього разу Воха зробив те, що йому вдається найкраще. Це семплінг української музики. Воха знайшов шикарну композицію музиканта зі Стрия, який на той час проходив службу в Японії. Це були 1960 роки, коли молодий українець Ігор Шанковський познайомив Японію з українською піснею. Тож історія цього треку має надзвичайно широкий світовий загал, бо платівки видавалися в Канаді. Запис, який засемплив Воха – "Велике місто". Можливо і наш трек колись почує весь світ. Сьогодні я ділюся ним із вами. Наш трек про життя у великому місті, де панує самота. Кожен в своїх турботах. Місце, де зародився текст – Високий замок у Львові. Я дивлюсь на місто з гори, уявляю, скільки людей тут живе і думаю, хто з них мій друг. Думаю, для Вови самота теж близька, бо він далеко від дому і шукає теж своїх людей.
По вайбу це легкий весняний трек з акцентом на справжній трушний реп 2008 року, коли долар був по п'ять. Цей трек явно про сарказм. Як жити у світі фальшивих цінностей зі своєю чесністю. Цей трек про розмову із собою, як в джокері – тільки тут і зараз. Сподіваюся, я вас зацікавив. Не хочу забігати наперед, але, здається, це і є анонс альбому з Вохою, який ми робили останні п'ять чи сім років. Правда у нас ще немає обкладинки, але вже стовідсотково є альбом і він дуже великий. Тож будьте напоготові", — розповів Рома Майк в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у грудні Рома Майк випустив мініальбом "Вулиця снів".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 7-14 березня: Ziferblat, Dakh Daughters, Jerry Heil, Рома Майк, Dima Prokopov
Фото: Пресслужба Blockbaby
"Демка треку "Ейфорія" з моїм куплетом і приспівом довго в мене лежала. Я точно знав, що це має бути фіт. Я шукав артиста, який відчує цей вайб так само, як і я. І мій вибір зупинився на артистові Фрай. Я запропонував йому залетіти на фіт і він одразу погодився. Ми разом допрацювали трек, трохи змінили приспів і Фрай додав свій куплет. "Ейфорія" – це не просто слово, а стан, в якому хочеться залишатися назавжди. Це моменти, коли ти відчуваєш справжнє життя, коли досягаєш своєї мрії, коли розумієш, що ти не дарма пройшов через усі труднощі. У треку ми зачіпаємо тему часу, що забирає молодість, і вибору, який кожен робить сам по життю: жити по інерції чи боротися за свою долю. Ми говоримо про вдачу, яка не приходить просто так, і про силу людей, які пробиваються крізь бетон перешкод, аби вкорінитися і рости. Цей трек про пошук справжніх емоцій, коли любов стає терапією, про боротьбу із сумнівами і віру в себе. Цей трек для тих, хто знає, що успіх приходить до тих, хто йде до нього без страху", — розповів Blockbaby в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому Blockbaby представив сингл "Не сьогодні".
Також читайте інтервʼю Blockbaby: Я дуже люблю дощ — ця атмосфера надихає.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
"Я не придумую пісні, я рефлексую серцем, слухаю душу і передаю стан та сенси, що спіймав в ефірі. Так було із піснею "Місто наречених". Я написав її рік тому і думав віддати іншому артистові. Запропонував декільком. Але хтось злякався, хтось хотів щось змінити. І, здавалося, я втрачаю пісню та її важливий сенс та призначення. В певний момент я поставив її своєму другу Миколаю Сєрга і він переконав мене безліччю доводів співати її самому. Я прийняв цей виклик і почав роботу над аранжуванням. "Місто наречених" – це присвята жінкам, що втратили своїх чоловіків на кривавій війні Росії проти України. Тема надчутлива та важка, тема, яку обходять десятою дорогою. Цей невимовний біль, який майже неможливо обернути в слова – величезна відповідальність. Акт, в якому ти не зможеш не поранитися. Це як обіймати грудку гострих лез. Перш за все цією піснею я хочу дати надію на життя, закарбувати в пам'яті вічну любов, частка якої має продовження в нащадках, в теплих спогадах та спадщині цінностей та сенсів. Я хочу привітати з весною всіх жінок, які залишилися без своїх Прометеїв та маніфестувати вічне життя. В пісні брали участь багато цікавих музикантів, з яких Олег Федосов – барабанщик Димної Суміші, оркестр Збройних сил України. Аранжування для оркестру зробив видатний український піаніст та композитор Усеїн Бекіров. Це не просто сингл, який вийде одним днем. Це велика робота, яка триватиме цілий місяць. І в кінці березня буде івент, присвячений цьому. Відеокліп, який зробила команда "Культурного десанту". Тому я закликаю всіх слідкувати за новинами і не пропустити таку важливу подію: підтримати жінок і вшанувати героїв", — розповів Саша Чемеров в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у листопаді Саша Чемеров презентував сингл "Давай-давай".
Також читайте інтервʼю Саша Чемеров: Щоб знайти баланс, треба спершу розібратися з хаосом.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба MamaRika
"Сьогодні я хочу розповісти вам про мою нову пісню "Мамитати". На мою думку, це одна з найглибших моїх пісень до сьогодні і найпотужніших по змісту. Адже вона про найважливіше в нашому житті: про наших батьків, про найрідніших людей. Я дуже давно хотіла написати таку пісню. І цього разу, коли ми створювали її з моїм саундпродюсером Ваньком Клименком, ми якось, не домовляючись, піймали оцей посил з космосу, як я завжди кажу. Просто ми обидвоє живемо в розлуці з батьками. Моя мама живе в Польщі далеко від мене вже багато років. Ми бачимося вкрай рідко. Вся моя родина розкидана по різних містах і країнах. І так само Ваньок рідко бачить своїх. І якось дуже захотілося про це написати пісню. Адже дійсно найважливішими в нашому житті є оці миті, коли ми поруч з тими, кого любимо. І всі ми знаємо, що найкращими ліками від душевних ран і усіх бід є обійми мами і тата. Тож дуже хотілося написати про це пісню, закарбувати цей важливий меседж у музиці. Адже, на жаль, зараз українці розкидані по світу і дуже рідко бачать своїх. Що найгірше, що багато хто втратив рідних людей зараз. І ця пісня – це, свого роду, підтримка і нагадування про те, що якщо є така розкіш бути поруч зі своїми, якщо є можливість обійняти своїх батьків або просто подзвонити і сказати, що ви їх любите – це треба робити щодня, щохвилини, адже, на жаль, час плине дуже швидко і ми не знаємо, що буде завтра. Тому це особлива пісня. Я дуже сподіваюся, що вона зачепить серця багатьох. Відеоробота справді дуже проста, але при цьому дуже душевна, адже там ми використали архівні фото з мого дитинства. Знаєте, оці фотоальбоми… Ми буквально показали кадри, коли я росла із бабусею і дідусем, коли я була ще зовсім маленькою. Закарбували оці найважливіші миті. Думаю, що після перегляду кліпу вам теж захочеться передивитися свої фотоальбоми і поностальгувати і згадати цей прекрасний, безтурботний час, коли не було проблем, коли сонце сяяло яскравіше, коли здавалося, що все життя попереду. І мама із татом вирішать всі ваші проблеми. Я завжди намагаюся своєю музикою нагадати про важливі речі. Тож і зараз нагадую вам: обов'язково подзвоніть своїм батькам і скажіть, що ви їх дуже сильно любите. Зробіть це прямо зараз, якщо маєте таку розкіш, таку можливість", — розповіла MamaRika в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у вересні MamaRika представила пісню і кліп "Кажани".
Також читайте інтервʼю MamaRika: "Я викарбовую події свого життя у піснях".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Love Mary
"Cьогодні я хочу розповісти вам про наш фіт із Andrii Barmalii, який називається "Судний день". У цій пісні зустрілися два голоси – вокальний і саксофонний. За вокальний відповідала я, за саксофонний, відповідно, Andrii Barmalii. "Судний день" значно відрізняється від музики, яку ви звикли чути від Love Mary. Це не електронна і не танцювальна композиція. Це пісня, яка ніби закликає до роздумів про віру, своє життя, свої вчинки та гріхи. Ідея попрацювати з Андрієм була вже давно – мені здається, що більше року тому. Але реалізувалась вона тільки зараз. У цій пісні він виступив продюсером. Він повністю написав аранжування, записав інструменти, зіграв своє круте саксофонне соло, був присутнім на усіх етапах створення музики. "Судний день" виходить у супроводі відеороботи, над якою працював мій друг – режисер Сергій Студенцов. Вона має, як завжди, містичний та загадковий характер. Тому я вас запрошую не тільки до прослуховування, а й до перегляду кліпу", — розповіла Love Mary в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у грудні Love Mary презентувала сингл "Знак".
Також читайте інтервʼю Love, Mary: Я навчилася приймати різні свої стани і транслювати їх через музику.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Alina Chernohor
"Я радий представити наш перший сингл із нового альбому, який буде цієї весни. Пісня називається "Час настав зустріти монстрів". Така інтригуюча назва. Ми хочемо закликати нею бути чесним із собою, сміливо зустрічати внутрішніх і зовнішніх монстрів життя. А життя нам постійно підносить щось новеньке. Загально ми готуємось до нового альбому. Ми плануємо його навесні. Після альбому ми хочемо зробити тур. Із цим альбомом ми ставили велику амбітну мету: написати один із найкращих драйвових рок-альбомів в Україні. Їх якби є в Україні, але, мені здається, замало. Нас має бути сотня, а їх там я, не знаю, десять нарахував, може хтось два десятки нарахує. Хочемо зробити внесок. Особливо цей альбом зайде тим, хто любить рок потяжче. Можна це назвати альтернативним роком, але… Я уявляв ту музику, яку можна включити в машині і нестися в подорож, яку можна включити в метро і не зважати на оточення, а, навпаки, створити собі якусь атмосферу, в якій можна підзарядитися і після прослуховування вийти зарядженим і готовим приймати виклики життя. От за таке я дуже люблю рокову енергійну музику і хотілося зробити щось схоже", — розповів фронтмен гурту Omana Олексій Богомольний в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у грудні гурт Omana видав сингл "Скелети".
Також читайте інтервʼю OMANA: "Ми живемо в тяжкі часи, але робимо це яскраво".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми
Фото Володимира Осипенка з інстаграм-сторінки taras_petrynenko
"Слава Богу, що моя творчість ще потрібна людям! І здається, таки дуже потрібна! Це я відчуваю під час концертів, як люди приймають"
З днем народження й многая літа!
Дякую, рідний Промінь! Дякую за привітання. Звичайно, коли я був молодшим, мені дні народження були більш приємні, але й у такому віці це приємно.
У 72 життя лише починається, мені здається. Але хотілось би поговорити про пройдений шлях. Впевнений, вам є чим поділитись із молодшим поколінням, що ви для себе винесли за ці роки. Хотілось би отримати від вас мудру настанову.
Саме головне — залишатись собою і залишатись людиною. Думаю, це ті речі, які є самі важливі, бо пристосовуватись до життя — не завжди себе виправдовує. Життя мінливе й часом дуже цинічне. А зберігати свою фізіономію й щоранку, коли підходиш до дзеркала й дивишся сам на себе, щоб тобі не було соромно за те, як ти живеш. Якщо коротенько, то так.
В одному з інтерв’ю ви сказали, що зараз відчуваєте до себе більше уваги, ніж на піку кар’єри. Як ви це переживаєте?
Зараз ми виїхали в невеликий тур, у нас п’ять концертів. Виступали в Тернополі, сьогодні в Чернівцях і там ще кілька концертів. У Полтаві виступали нещодавно. Люди дуже тепло приймають, і це приємно, що про тебе згадують, і багато людей практично знають всі пісні, які я співаю за майже дві години концерту, і слова, і все на світі. Це для мене дуже важливо й дуже приємно. Особливо на тлі того, як зараз молоді себе просувають на цьому ринку, слово, яке я дуже не люблю, власне, як і шоу-бізнес. Ринок, шоу-бізнес, бо мене більше цікавить творчість, музика, пісні. І якщо мої пісні потрібні, значить, я ще живий, я ще на коні!
"Я можу себе поважати принаймні за те, що я постійний у своїх вподобаннях і переконаннях. І, мабуть, за те, що пройшовши через роки, коли мене фактично не було ні на радіо, ні на телебаченні, ніде. А людям доводили, що я взагалі живу в Америці вже 30 років і в Україну заїжджаю тільки заробляти гроші. Це така неправда, яка мене дуже коробила. Це несправедливо, як мінімум"
А що вам допомагає триматись на коні?
Відчуття того, що я на правильній стороні цього життя. Тому шо, спостерігаючи за тим, що відбувається довкола, дуже багато пристосувань, продажності й кон’юктурності, якщо хочете. Я можу себе поважати принаймні за те, що я постійний у своїх вподобаннях і переконаннях. І, мабуть, за те, що пройшовши через роки, коли мене фактично не було ні на радіо, ні на телебаченні, ніде. А людям доводили, що я взагалі живу в Америці вже 30 років і в Україну заїжджаю тільки заробляти гроші. Це така неправда, яка мене дуже коробила. Це несправедливо, як мінімум. Тому що я ніколи не жив за кордоном, виїжджав на гастролі багато разів, але ніколи там не жив. І я навіть знаю, з якою метою переконували: для того, щоб комусь дорогу розчистити, або щоб скоріше про мене забули, можливо, така справа. А в такому віці, в якому я зараз перебуваю, таке враження, що це якесь друге дихання, друга хвиля. Якби це було не так, мені було б уже досить важко сьогодні, а так, слава Богу, як то кажуть. Слава Богу, що моя творчість ще потрібна людям! І здається, таки дуже потрібна! Це я відчуваю під час концертів, як люди приймають.
Що у вас на сьогодні заплановано, як будете проводити день народження?
Та який день! В мене сьогодні репетиція, саме на сцені все розмотуємо, підключаємо, і ввечері концерт. Про день народження якийсь взагалі мова не йде, тому що на першій доріжці в мене завжди робота. А оскільки концерт, оскільки люди прийдуть, все підпорядковано тому, щоб цей концерт відбувся на досить високому рівні, ось це саме головне для мене.
"Україну я люблю, тому що це Україна. Не хочу банальності говорити, але це моя рідна земля, моя батьківщина. Я можу не любити державу в той чи інший період, тому що держава в нас буває різна, як ви знаєте, а ось рідна земля, рідна вітчизна… Ну як пояснити, за що я люблю свою маму?!"
Пане Тарасе, ще хотілось би дізнатись вашу просту й щиру позицію, за що ви любите Україну?
Якби я вам сказав, за що я її люблю, то це вже була б не любов. Україну я люблю, тому що це Україна. Не хочу банальності говорити, але це моя рідна земля, моя батьківщина. Я можу не любити державу в той чи інший період, тому що держава в нас буває різна, як ви знаєте, а ось рідна земля, рідна вітчизна… Ну як пояснити, за що я люблю свою маму?! Це не підлягає аналізу глибокому. Люблю, тому що люблю, тому що я син цієї землі.
Ще раз вітаємо вас! Зичимо міцного здоров’я, натхнення, нехай люди приходять на концерти, слухають пісні і до нових зустрічей у нашому ефірі!
Фото: Пресслужба Туди-сюди і смерть
"Пісня "Нове обличчя" з нового мініальбому під назвою "Рубікон", який вийде вже цього травня. "Нове обличчя" – це трек про момент, коли починаєш розуміти, що відчуття безнадійності тимчасове. А рішення, які ухвалюються під час нього, лишаться з тобою назавжди. З цим усвідомленням міняються методи життя, себто нове обличчя, яке здатне тимчасово сховати від негараздів. Це в звичному стилі для мене інді рок трек про віднайдення сили боротися зі своїми демонами. Пісня продовжує історію героя, який наприкінці мініальбому "Крук" опинився в кривдних лапах крука. Цього разу герой отримує несподівану допомогу від нового персонажа – лелеки. Слухачі можуть побути у шкурі головного героя, читаючи повідомлення лелеки, записи самого героя та отримати підказки щодо дійсного сенсу, який ховається за метафорами у піснях, на інтерактивному сайті tudysudy.com. Перший акт загадок, які зводяться до знаходження шифрів та їхнього дешифрування, приводить слухача до сторінки, де написана дата наступного релізу. Тому, якщо хочете дізнатися першими, коли і як буде виглядати наступна пісня, то ласкаво прошу до сайту tudysudy.com. Також використовую цю нагоду, щоб анонсувати концерт, який пройде 7 березня в креативному кластері "Na пошті" в Тернополі, де буду грати цю пісню "Нове обличчя" та старі, а також одну нову невипущену пісню. Тому пильнуйте та купуйте квиточки", — розповів Туди-сюди і смерть Олексій Зубов в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у грудні Туди-сюди і смерть випустив сингл "Там, де зникають сліди".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.