Елена Шарпанская - Автор и ведущая программ «Русские украинцы» и «Життя без лінії розмежування» русской редакции Главной редакции вещания на иностранных языках и Первого канала Украинского радио. Закончила факультет журналистики Киевского национального университета имени Т.Г.Шевченко в 1986 году. Училась на вечернем отделении и работала в «Спортивной газете» (газета, к сожалению, уже не существует). В 1992 году перешла работать на Первый канал Украинского радио, в редакцию общественно-политического вещания. Несколько лет была автором и ведущей программы «Обратная связь» («Зворотній зв’язок») о социальных и медицинских проблемах в обществе. Вместе с Республиканским управлением ГАИ МВД Украины, готовила и вела в прямом эфире 50-минутную программу «Автомобиль, дорога, мы». Когда в 1995 году возобновилось молодежное вещание, и была создана молодежная редакция «Европа-Центр», то присоединилась к новосозданному коллективу, и вернулась к спорту. В предверии Олимпийских игр 1996 года в Атланте, создала и вела программу «Олимпийское восхождение», позже – «Планета Спорт». Работала на Олимпиаде в Атланте и как специальный кореспондент Украинского радио, и телекомментатор соревнований по академической гребле и гребле на байдарках и каноэ. Олимпийский цикл был пройден и спорт остался как прекрасное воспоминание и уникальный опыт. На Первом канале УР выходили мои программы «Кто я?» -о поисках себя в этом мире, «Неповторимость» («Неповторність») – о выдающихся современниках, «Крупный план» - короткая версия «Неповторимости». Когда молодежная редакция стала частью второго канала Украинского радио «Проминь», то в прямом эфире вела программы «Культ личности», «Азбука реальности», «Радиопресс. Портрет». В записи выходила программа «Музыка на кону. Музыка зарубіжного кино». С 2017 года сотрудничаю с русской редакцией вещания на иностранных языках. Сначала была одна 20-минутная программа «Русские украинцы» по субботам, но с апреля 2018 года, - это прямой эфир по понедельникам, вторникам и средам. По пятницам выходит программа «Жизнь без линии разграничения» («Життя без лінії розмежування»), которая звучит и на Первом канале УР по субботам. За почти 40-летнюю журналистскую карьеру занималась и погружалась в разные темы, но любимые назвать сложно. Меня интересуют люди, их истории, жизненный опыт, умение преодолевать непреодолимое, их творчество и взгляды на жизнь. Пытаюсь быть молодой мамой и бабушкой. Главное хобби – моя большая дружная семья.
Українського радіо
До 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Історик, публіцист і телеведучий Олександр Зінченко — про полярне ставлення українців до дат 8 і 9 травня, про те, як нам сьогодні оцінювати участь наших дідів-прадідів у Другій світовій війні, як не знецінити їхній подвиг? Про глобальність втрат і руйнувань у Другій світовій, і чи варто накладати втрати України на світові втрати? Як про все це розповідати сучасним школярам і студентам?
В Ісландії знову почалися розмови про вступ до ЄС. І почалися вони на тлі зазіхань Дональда Трампа на Гренландію. Маленька острівна держава Ісландія, член НАТО з 1949 року, яка з 2014 підтримує Україну. Про Ісландію, США і геополітику говоримо з кандидаткою історичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту історії України НАН Яною Примаченко.
До 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Єдина країна, яка воювала з першого до останнього дня Другої світової, була Велика Британія. Вона оголосила війну Німеччині 3 вересня 1939 року, і в цей же день німецький підводний човен потопив в Атлантиці британський пасажирський лайнер "Атенія". Так почалася найдовша битва Другої світової — битва за Атлантику. 1940 німецькі ВПС, які бомбили британські міста, отримали відсіч, і так була виграна перша серйозна повітряна битва — битва за Британію. Про все це говоримо з істориком, автором статей Енциклопедії Історії України Андрієм Галушкою.
Чи відоме в Україні ім'я видатної польської громадської діячки, яку називають "матір'ю" Солідарності Анни Валентинович? Якщо й так, то не широкому загалу. Вона загинула 10 квітня 2010 року в авіатрощі під Смоленськом разом із президентом Польщі Лехом Качинським та іншими достойниками польської політичної еліти. Про її дивовижну долю, українське походження, її рідних практично все знає рівненська журналістка Валентина Романюк, яка стала гостею програми.
Економіка Росії вже в колапсі чи ще може витримати навантаження війною проти України? І нові американські тарифи, які можуть спричинити економічний землетрус, а точніше третю за 20 років світову рецесію. Докладно й зрозуміло пояснював доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національного університету "Києво-Могилянська академія", голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
15 Форум вільних Держав Постросії відбувся в Бухаресті, у Румунському парламенті. Змінилася не лише назва Форуму, де замість слова "народів", з'явилося —"держав", а й якісний склад його учасників. До Бурахесту з’їхалися не лише представники російських регіонів, а й дипломати, політики, експерти з міжнародних відносин із 18 європейських країн (не лише членів ЄС, а й Великобританії, країн Західних Балкан, США, Туреччини, Ізраїлю, Південної Кореї, Канади). Про те, як світ житиме після розпаду росії, про безпеку в Чорноморському регіоні, роль України в процесі руйнування останньої імперії говорили з учасником цього Форуму — ветераном російсько-української війни, політологом, керівником напряму Постросія аналітичного центру Українська Стратегічна Ініціатива при Києво-Могилянській академії Станіславом Федорчуком.
Європа згуртувалася, "Коаліція рішучих" надає Україні різнопланову підтримку. Насамперед військову, фінансову, матеріально-технічну та розвідувальну. Це вже не перша спроба європейських лідерів об’єднатися заради колективної безпеки. 70 років тому намагання організувати об’єднання збройних сил шести країн — Франції, Західної Німеччини, Італії, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу завершилося формуванням Західноєвропейського союзу, а Західна Німеччина була прийнята до НАТО 1955 року. Історію цього процесу та перспективи діяльності "Коаліції рішучих" у ХХІ столітті розглядали разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
До 80-річчя Перемоги в Другій світовій війні. Як США вступала у війну. "День ганьби" 7 грудня 1941 року, коли Японія напала на американську військову базу Перл-Гарбор на Гаваях. Що це було: провал американської розвідки і перемога японської? Ще одна битва американців із японцями за острів Іводзіму 1945 року, коли втрати армії США перевищили втрати Японії і стали найбільшими у воєнній історії Америки. Як ті події можна оцінити сьогодні? З'ясовуємо разом із військовим істориком Андрієм Швачком.
Тему сьогоднішньої програми можна окреслити так: чому США так переймаються долею Росії, а до того – СРСР? Історики кажуть, що цей біль за Росію США переживають практично 150 років — від моменту купівлі Аляски. Чи справді це так? Чому в 20-30 роки ХХ століття США допомагали голодуючим в СРСР, а в 30-40-і практично побудували радянську промисловість? А ленд-ліз у часи Другої світової? А сучасні зазирання в очі агресора? Чому американці так бояться розвалу РФ? Спробували розібратися разом із істориком-американістом Антоном Процюком.
Про формування нинішнього політичного устрою Бразилії, її нейтральний статус, її лідерство серед країн Глобального півдня, про її президента Лулу да Сілва говорили з бразильцем із Сан-Пауло, який четвертий рік вивчає українську мову — Вісенте Ферраро. Він —політолог та дослідник Фонду Жетуліо Варгаса в Бразилії та Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень у Німеччині.
