Українського радіо
39-ті роковини Чорнобильської катастрофи: як живуть і обробляють забруднену радіонуклідами ниву аграрії житомирського Полісся. Чому в Народицькій громаді, яка належить до 2-ї зони безумовного обов’язкового відселення, досі проживають люди? Що найбільше турбує керівників Народицької селищної військової адміністрації? Чи сприяють вони проведенню чергової дозиметричної паспортизації населених пунктів, яку буде проводити Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр"? Чому керівник Інституту сільського господарства Полісся, доктор сг наук, професор, академік Національної академії аграрних наук Сергій Рижук вважає, що настав час реабілітувати та повернути радіаційно забруднені сільгоспугіддя, а це понад мільйон гектарів, до цивілізованого обробітку та використання? Тривожні аргументи керівників сільських громад та наукових установ щодо можливого вилучення земель науки та передачі їх у постійне користування Фонду держмайна України, а це 135 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення державної власності. Яке рішення щодо відповідного проєкту розпорядження Кабміну ухвалили на своєму засіданні члени Комітету Верховної ради з питань аграрної та земельної політики.
Головний наш хліб — пшеничне зерно. Переважно, це озимі сорти продовольчої м’якої пшениці. Хоча останніми роками наші аграрії починають усе більше вирощувати і тверді сорти цієї культури. Чому? І чи користується таке зерно попитом як у сільгоспвиробників, так і в переробників такої продукції? Чи настав час переводити тверді сорти пшениці, як озимої, так і ярої, із нішевої, чи, сказати б, страхової, до основної хлібної культури? Чи має бути в сівозміні і така культура, як люпин? Чому її останнім часом мало хто вирощує?
У Мінагрополітики прагнуть удосконалювати правове регулювання у сфері захисту рослин відповідно до стандартів Європейського Союзу, що передбачає простежуваність, контроль і цифровізацію процедур.
Коментарі науковців Національної академії аграрних наук щодо прагнення Фонду держмайна України вилучити 135 тисяч гектарів земель, які наразі обробляють і використовують наукові заклади, дослідні станції та господарства для проведення фундаментальних досліджень, створення нових сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, виробництва високоякісного посівного матеріалу.
Як головне аграрне відомство просуває ідею підвищення ефективності агровиробництва за рахунок глибокої переробки не тільки зернових та олійних культур, молочної сировини, а й відходів як рослинництва, так і тваринництва і не лише для того, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю? А передусім для використання на внутрішньому ринку з метою імпортозаміщення, щоб ми менше залежали від імпорту не лише енергоносіїв, а й продуктів харчування.
Що вигідніше вирощувати на ярому клині, наприклад, із олійних культур — соняшник чи льон? При цьому варто враховувати не лише економічні переваги, а й такий чинник, як вологозабезпечення української ниви. Адже аномальна спека минулого літа змусила багатьох аграріїв задуматись, що і як треба зробити, аби отримувати стабільні й програмовані врожаї в умовах глобального потепління?
